Прес-служба співзасновника партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука заперечує інформацію про покупку ним частини телеканалу «Інтер».

«Ряд ЗМІ поширює неправдиву інформацію про нібито придбання Медведчуком телеканалу «Інтер». Ця інформація не відповідає дійсності. Немає ні факту придбання каналу або частки в ньому, ні будь-яких планів щодо здійснення подібної угоди», – заявили в прес-службі політика.

Telegram-канал «Українського Інституту аналізу та менеджменту політики» повідомляв, що Медведчук нібито купив у Дмитра Фірташа 80% акцій телеканалу «Інтер».

У червня до орбіти Віктора Медведчука потрапив телеканал Zik. Кум російського президента Володимира Путіна через своїх союзників уже має вплив на ще два інформаційні телеканали – «112 Україна» та NewsOne.
…

Ігор Коломойський заявив, що вітає рішення Баришівського суду щодо заборони першій заступниці голови Національного банку Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління і виконувати свої обов’язки. Олігарх додав, що вітав би таке рішення будь-якого суду – «допоки Карфаген не буде зруйнований». Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Таємниця Баришівського суду».

У відповідь на питання журналіста «Схем» щодо можливої його вигоди від цього рішення, адже Коломойський публічно виступав за звільнення Рожкової, олігарх заявив: «Я і зараз виступаю за її відсторонення. Я прямо подаю свої позовні вимоги і прямо про них кажу, а оце: якісь люди подають до Баришівського суду… Я не знаю, хто це. Якщо відсторонили, значить, я це вітаю».

І додав: «Таке рішення, який би суд не виніс, я буду вітати, якщо це стосується Рожкової… Допоки Карфаген не буде зруйнований».

У розслідуванні «Таємниця Баришівського суду» йдеться про неординарність рішень провінційного суду, коли в одному випадку він посягає на непритаманну йому юрисдикцію, а в іншому – вимагає того, що виконати неможливо. 

Одне з таких рішень – заборона одній із керівниць Нацбанку Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління регулятора і виконувати свої обов’язки. 

Таке рішення Баришівський суд ухвалив на підставі позовної заяви, у якій йшлося, що Рожкова начебто наносить «непоправну шкоду благу України та українського народу».

«Ми знаємо, що між першим та другим туром виборів була серія рішень Апеляційного суду, Господарського суду Києва, Окружного, які були на користь минулих власників «Приватбанку», – нагадав головний редактор видання «Ліга.нет» Борис Давиденко. – Це не секрет, що Катерина Рожкова і Валерія Гонтарева – це були основні драйвери націоналізації «Приватбанку», якщо казати про Національний банк України. Можна припустити, що якщо Рожкої не буде в Нацбанку, то Коломойському буде простіше «прогнути» свою лінію щодо компенсації, чи взаємного володіння «Приватом».

У свою чергу в НБУ заявили: оскаржуватимуть рішення Баришівського суду.

«Національний банк України 14 червня подав до Баришівського районного суду Київської області клопотання про скасування вжитих ухвалою суду від 11 червня заходів забезпечення позову через всановленнтя заборони Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління НБУ та виконувати покладені на неї посадові обов’язки першого заступника голови НБУ», – йшлося у повідомленні.

​Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова неодноразово публічно виступала на захист позиції щодо необхідності націоналізації «Приватбанку», зокрема, заявляла, що колишні власники вивели з цієї фінансової установи понад 5 мільярдів доларів. Після цього в НБУ ініціювали розслідування міжнародної аудиторської компанії, яку довело цей факт.

У Національному банку Рожкова опікується питаннями банківського нагляду. Багато власників збанкрутілих банків звинувачують її у так званому «банкопаді» 2014-2016 років. У НБУ наполягають, що очистили ринок від банків, потенційно небезпечних для стабільності фінансової системи.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

 
…

«Схеми» знайшли позивачку до SkyUp і виявилось, заяву до Баришівського суду вона не писала
…

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов журналістки Радіо Свобода Наталії Седлецької та визнав неправомірною відмову Печерського районного суду надати їй ухвалу про доступ до даних з її мобільного телефону. Це рішення – важливий прецедент для формування у судах практики, за якою не можна відмовляти громадянину в отриманні тексту судового рішення, якщо воно стосується його прав, зазначає захист журналістки. 

«Це рішення є вкрай важливим для захисту прав і свобод громадян у майбутньому при вирішенні аналогічних питань щодо доступу до судових рішень слідчих суддів. Адже суд визнав протиправною відмову громадянину у доступі до судового рішення, якщо таке рішення по факту порушує його права, свободи або інтереси. Це рішення має стати практикою в українських судах і значно спростить громадянам в аналогічній ситуації процес захисту їхніх прав», – пояснив адвокат журналістки Анатолій Попов, який вів цю справу в судах. 

Журналістка, головний редактор програми розслідувань «Схеми» Наталка Седлецька наголосила на важливості доведення розпочатої справи до кінця.

«Для нас дуже важливо довести розпочату справу до кінця і успішно оскаржити кожен етап, на якому держава в особі судів або правоохоронців порушувала журналістські права, та протидіяла відновленню справедливості і спробам журналістів убезпечити свої джерела від загроз і ризиків, пов’язаних з їхнім розкриттям. Це ми й робимо крок за кроком, в українських та європейському судах», – розповіла Наталка Седлецька. 

«У редакції Радіо Свобода цю справу давно не розглядають як історію окремо взятого журналіста, для мовника це – важливий показовий публічний судовий процес, що сприяє захисту свободи слова в Україні і посилює спроможність журналістів відстоювати у законний спосіб свої права в перехідних демократіях», – наголосила Седлецька. 

6 вересня 2018 року журналістка Радіо Свобода та авторка програми розслідувань «Схеми» спробувала отримати в Печерському районному суді копію ухвали, якою Генпрокуратурі було надано доступ до великого масиву інформації з її мобільного телефону. Оскільки виконання такої ухвали могло призвести до розкриття джерел журналіста, Седлецька мала намір оскаржити її законність в апеляційному суді.

Але в апараті Печерського суду їй відмовили в цьому праві – на підставі надуманого, на думку адвоката журналістки, приводу. Захисник Анатолій Попов вважає, що в такий спосіб були створені незаконні перепони в доступі Седлецької до правосуддя, адже в таких випадках людина змушена подавати апеляцію навмання – без попереднього ознайомлення з повним текстом ухвали, яку вона оскаржувала.

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької. А у жовтні 2018 року – безстроково заборонив слідчим отримувати дані з її мобільного. Рішення ЄСПЛ щодо Наталки Седлецької із застосуванням «Правила 39» щодо статті 10 Конвенції стало лише другим подібним випадком в історії суду.

Крім того, доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним та засудили дії Генеральної прокуратури на чолі з Юрієм Луценком. 

Над справою доступу силовиків до мобільних телефонів журналістів працює група адвокатів у складі: Сергій Заєць, адвокат з ГО Регіональний центр прав людини, Анатолій Попов, адвокат Наталки Седлецької, Людмила Панкратова, адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси, адвокатка Віра Крат, яка представляє інтереси журналістів програми «Схеми» в судах. 
…

Схвалений Кабінетом міністрів кандидат на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації Андрій Андрейчиков заробляє на експорті українського металобрухту в невизнану «Придністровську Молдовську республіку». Журналісти проаналізували дані української митниці за період з 2015-го до 2018 року і виявили – лише за цей час підприємство Андрейчикова експортувало металобрухту на «Молдовський металургійний завод» (м. Рибниця) на 379,1 млн гривень. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Аналіз даних з митниці, проведений журналістами «Схем», показав, що фірма ТОВ «Балкер», якою керує та володіє Андрейчиков, постачає в Придністров’я побутовий металобрухт і відходи з вуглецевих сталей.

У 2015-2016 роках ТОВ «Балкер» Андрейчикова експортував брухту на суму 195,6 млн гривень, у 2017-му – 96,6 млн гривень, у 2018 році – 86,8 млн гривень.

Усього за цей період підприємство Андрейчикова поставило понад 60 тисяч тонн металобрухту на «Молдовський металургійний завод» на загальну суму 379,1 млн гривень.

Кандидатуру Андрія Андрейчикова на посаду голови Одеської ОДА Кабмін схвалив на засіданні 26 червня разом із ще сімома майбутніми очільниками областей.

Як виявили журналісти, Андрій Андрейченко є засновником в ТОВ «Мисливець-2007». Його партнером у цій фірмі вказаний одеський бізнесмен Дмитро Череп – у 2015 році його було засуджено за спроби захопити місцеву владу. Він повинен був розмістити 50 озброєних осіб в місті, які мали прибути з так званих «ДНР»/«ЛНР». У новому «сепаратистському» уряді Одеси він мав зайняти керівну посаду. Череп свою провину визнав і пішов на угоду зі слідством.

Другий партнер Андрейчикова у ТОВ «Мисливець-2007» – Сергій Кушнір. Він на Одещині керує проросійською партією «Родина», яка виступає за федералізацію України та визнання російської мови другою офіційною в Україні. Керівник цієї партії Ігор Марков після Революції Гідності втік до Росії.

Сам Андрейчиков в коментарі «Думская.нет» заперечив, що окрім мисливства, має інші справи з Черепом, та Кушніром. «Ми співзасновники в мисливському клубі «Мисливець-2007», моя частка в ньому 9%. Ніякого спільного бізнесу і справ з ними я ніколи не вів», – заявив він.

Санкції України стосовно придністровського металургійного заводу, якими було заборонено торгувати із ним брухтом, були введені у травні 2018 року, але проіснували недовго.

Розслідування «Схем» і RISE. Moldova показало, що напередодні першого туру виборів у березні 2019 року президент України Петро Порошенко погодив зняття санкцій з «Молдовського металургійного заводу» («ММЗ») – на прохання прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа, ставленика молдовського олігарха Влада Плахотнюка. Плахотнюк, як встановили журналісти, опосередковано пов’язаний з роботою цього підприємства і, як він сам визнавав, є давнім знайомим самого Петра Порошенка. У листі від 7 березня 2019 року Філіп звернувся до президента Петра Порошенка з проханням «виключити «ММЗ» зі списку суб’єктів, що підлягають санкціям».

Лист від молдовської сторони в Україні «спрацював» рівно за тиждень – уже 19 березня 2019 року РНБО ухвалило рішення вивести ВАТ «ММЗ» з-під санкцій. Тодішній президент Петро Порошенко це рішення підписав.
…

27 червня виповнюється 1000 днів із моменту затримання українського журналіста Романа Сущенка в Росії.

Власного кореспондента агентства «Укрінформу» у Франції затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув із приватною поїздкою. 7 жовтня 2016 року йому висунули обвинувачення у «шпигунстві».

Співробітники ФСБ Росії звинувачують Сущенка у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Журналісту дали 12 років за ґратами.

​
…

Політична партія «Голос» музиканта Святослава Вакарчука вирішила відкликати свого кандидата у народні депутати в одномандатному окрузі №121 Львівської області Дмитра Огньова після того, як журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») та Українського радіо викрили його зв’язок з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм, співвласником фармацевтичної компанії «Дарниця» та фігурантом численних журналістських розслідувань. 

​Таке рішення номінаційний комітет партії ухвалив за результатами внутрішньої перевірки – Дмитро Огньов «не відповідає критеріям партії», йдеться в заяві «Голосу».

«Результати внутрішнього розслідування та дії Дмитра Огньова дали підстави стверджувати, що кандидат схильний ставити особистий інтерес вище результату командної роботи. Це прямо суперечить одному з дев’яти критеріїв, які партія висуває до своїх кандидатів», – йдеться у заяві «Голосу».

Раніше журналісти програми «Схеми» та Українського радіо оприлюднили інформацію про те, що Дмитро Огньов, відомий широкому загалу як учасник телепроекту «Громада на мільйон» зареєстрований в одній квартирі з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм. Журналісти з’ясували, що дружина Дмитра Огньова – Наталія – є сестрою Загорія.

Наталія Огньова, згідно з даними державних реєстрів, разом з братом бере участь у сімейному фармацевтичному бізнесі родини Загоріїв – є співвласником контрольного пакету акцій підприємства «Дарниця» та входить до наглядової ради компанії.

Гліб Загорій – народний депутат фракції Блоку Петра Порошенка та один із співвласників фармацевтичної компанії «Дарниця», лідера в Україні за обсягом виробництва ліків у натуральному вираженні.

Загорій неодноразово фігурував у розслідуваннях журналістів та антикорупційних активістів «Центру протидії корупції» щодо фармацевтичного бізнесу. Пацієнтські організації називали депутата Загорія «архітектором монополізації вітчизняного фармринку», що призвело до подорожчання цін на ліки, та звинувачували у лобіюванні інтересів Дарниці в парламенті та уряді.

Зокрема, антикорупціонери викрили законодавчі спроби депутата Загрія завадити запровадженню в Україні системи закупівель ліків через міжнародні організації, що дозволили б уникнути розкрадання коштів на тендерах.

Минулого року керівництво телеканалу «ЗіК» звинувачувало Гліба Загорія та його дружину у спробі рейдерського захоплення телеканалу.

Депутат Загорій також відомий купівлею елітної нерухомості у колишньої бізнес-партнерки родини генпрокурора Юрія Луценка. 67-річна жінка, що працювала бухгалтером в компанії родині Луценків, не могла пояснити журналістам, звідки взяла кошти на придбання. Журналісти припускали, що насправді нерухомість була куплена за гроші родини генпрокурора через підставну особу.
…

У партії «Голос» Святослава Вакарчука триває перевірка інформації щодо одного з мажоритарників партії у Львівській області Дмитра Огньова, підприємця та засновника фермерського господарства «Меринос-Захід», який балотується до Верховної Ради за 212 виборчим округом. Перевірка почалась після оприлюднення журналістами інформації про його родинні зв’язки з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм, співвласником фармацевтичної компанії «Дарниця» та фігурантом численних журналістських розслідувань. ​Про це Радіо Свобода повідомив лідер партії Святослав Вакарчук.

«​Зараз, щоб ви розуміли, таких історій у нас десятки. І, власне, задача в тому, щоб партія «​Голос»​ і номінаційний комітет дуже чітко розібрався: де правда, де передвиборчий тиск, а де маніпуляції. А обіцяю, що по всіх цих питаннях у нас буде рішення»​, – відповів політик у відповідь на питання журналіста Радіо Свобода про ситуацію з Огньовим.

Вакарчук також додав, що рішення щодо зняття депутатів з виборів ухвалюють номінаціним комітетом партії, й не ухвалюються ним одноосібно. 

​Раніше журналісти програми «Схеми» та Українського радіо оприлюднили інформацію про те, що Дмитро Огньов, відомий широкому загалу як учасник телепроекту «Громада на мільйон» зареєстрований в одній квартирі з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм. Журналісти з’ясували, що дружина Дмитра Огньова – Наталія – є сестрою Загорія. 

Наталія Огньова, згідно з даними державних реєстрів, разом з братом бере участь у сімейному фармацевтичному бізнесі родини Загорій – є співвласником контрольного пакету акцій підприємства «Дарниця» та входить до наглядової ради компанії. 

Гліб Загорій – народний депутат фракції Блоку Петра Порошенка та один із співвласників фармацевтичної компанії «Дарниця», лідера в Україні за обсягом виробництва ліків у натуральному вираженні.

Загорій неодноразово фігурував у розслідуваннях журналістів та антикорупційних активістів «Центру протидії корупції» щодо фармацевтичного бізнесу. Пацієнтські організації називали депутата Загорія «архітектором монополізації вітчизняного фармринку», що призвело до подорожчання цін на ліки, та звинувачували у лобіюванні інтересів Дарниці в парламенті та уряді. 

Зокрема, антикорупціонери викрили законодавчі спроби депутата Загрія завадити запровадженню в Україні системи закупівель ліків через міжнародні організації, що дозволили б уникнути розкрадання коштів на тендерах.

Минулого року керівництво телеканалу «ЗіК» звинувачувало Гліба Загорія та його дружину у спробі рейдерського захоплення телеканалу. 

Депутат Загорій також відомий купівлею елітної нерухомості у колишньої бізнес-партнерки родини генпрокурора Юрія Луценка. 67-річна жінка, що працювала бухгалтером в компанії родині Луценків, не могла пояснити журналістам, звідки взяла кошти на придбання. Журналісти припускали, що насправді нерухомість була куплена за гроші родини генпрокурора через підставну особу. 

Після оприлюднення інформації про родинні та ділові зв’язки Дмитра Огньова з родиною Загорій у партії «Голос» почали перевірку і пообіцяли, що вона «точно буде закінчена до виборів».
…

Вона повідомила, що вже звернулася до Національної поліції із заявою з приводу цього
…

Представники влади Німеччини закликають українську владу ретельно розслідувати напади на журналістів і громадських активістів, що стаються в Україні, зокрема вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова.

Про це йдеться в заяві уповноваженої німецького уряду з прав людини Бербель Кофлер, оприлюдненої посольством Німеччини.

«Останніми роками спостерігається зростання нападів на журналістів та активістів громадянського суспільства, зокрема в українській глибинці. Я закликаю нове керівництв України і політиків усіх рівнів серйозно поставитися до випадків насилля й репресій стосовно журналістів та активістів. Очікую від українських правоохоронних органів, що вони цілеспрямовано і повністю проведуть розслідування цього випадку, так само, як і всіх інших. В Україні не місце культурі страху та безкарності», – йдеться в заяві.

Читайте також: Ще один журналіст загинув: за що вбили Вадима Комарова?

20 червня стало відомо, що помер черкаський журналіст Вадим Комаров, якого побили у Черкасах 4 травня. Поліція повідомляла, що на чоловіка напав невідомий. Комарова з тяжкими тілесними ушкодженнями госпіталізували. Правоохоронці відкрили справу за статтею «замах на умисне вбивство». У НСЖУ назвали Комарова «незручним для багатьох місцевих політиків».

Слідство у справі про вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова розглядає три версії, серед них – професійна діяльність журналіста.
…

Вона контролює вже не 50, а 61% російської компанії «НЗНП Трейд», яка бурить нафтові свердловини в Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії
…

Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії з орбіти народного депутата та столичного забудовника Максима Микитася – «Північно-український будівельний альянс» і «Спецбуд-плюс» – за антиконкурентні узгоджені дії під час тендеру на будівництво Шулявської розв’язки в центрі Києва на загальну суму 112 мільйонів гривень із забороною брати участь у тендерах строком на три роки. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода.

Про участь цих двох компаній у тендері на реконструкцію Шулявської розв’язки у центрі Києва, розіграному з порушеннями, раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Навели мости».

Штраф для «Північно-українського будівельного альянсу» склав 56 мільйонів, на таку ж суму оштрафували «Спецбуд-Плюс». Представники обох цих компаній вже заявили, що оскаржуватимуть таке рішення Антимонопольного комітету.

​Раніше представники ТОВ «Північно-український будівельний альянс» заявляли, що штраф, накладений АМКУ, може заблокувати роботу компанії і зупинити реконструкцію Шулявського мосту. В Антимонопольному комітеті такі заяви «Альянсу» спростовують.

«Це маніпуляція, тому що прибуток кожної з цих компаній як «Спецбуд-Плюс», так і «Північно-українського будівельного альянсу» близько мільярда гривень – тобто чистий прибуток за 2018 рік. На будівництво у них є розрахунок, в тому числі на зарплату робітникам – ці всі гроші не стосуються їх чистого прибутку, тому жодні маніпуляції на кшталт «ми не зможемо будувати цей міст» – це неправда», – заявив голова Київського територіального відділення Антимонопольного комітету Олексій Хмельницький.

«До того ж, у них є можливість звернутись до нас із клопотанням про реструктуризацію виплати цього штрафу», – додав Хмельницький.

Розслідувати ймовірну змову на тендері щодо Шулявської розв’язки Антимонопольний комітет розпочав ще в серпні 2018 року – після виходу розслідування «Схем». Зокрема, у відомстві звернули увагу на різницю між пропозиціями фіналістів тендеру – «Спецбуд–плюс» і «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася – всього у тисячу гривень, а також на підроблений відгук-рекомендацію «Спецбуд-плюс» про успішне виконання схожого ремонту. Водночас, підкреслює Хмельницький, дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили.

Окрім того, в Антимонопольному комітеті виявили, що IP-адреси, з яких компанії-фіналісти конкурсу «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» виходили на аукціон, належать одному провайдеру та майже ідентичні. Також в АМКУ встановили, що фірма «Спецбуд-плюс» надала переможцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 5 мільйонів гривень із строком повернення до 2023 року.

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фінального аукціону на ремонт Шулявського мосту допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою через невідомі причини віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, йдеться в розслідуванні.​

Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Сам Кличко в коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи Київської мерії».

На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.
…

Народний депутат Олександр Онищенко, який перебуває за межами України і якого НАБУ підозрює в організації корупційної схеми, подав документи для участі у позачергових парламентських виборах, зявила в ефірі 5 каналу секретар Центральної виборчої комісії Наталія Бернацька.

За її словами, у пакеті документів, який Онищенко направив до ЦВК, вказано, начебто він був відсутній в Україні, оскільки його делегували для участі у кінних змаганнях.

Найближчим часом комісія повинна розглянути його заяву та ухвалити рішення про допуск або недопуск цієї людини для участі у виборах, зазначила Бернацька.

Раніше сам депутат говорив про свій намір балотуватися у 93-му окрузі на Київщині, через який він був обраний до Верховної Ради цього скликання.

У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка.

За версією слідства, депутат причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

У розшуку в Україні Онищенко перебуває з 2016 року.

Сам депутат каже, що перебуває в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Дострокові вибори до Верховної Ради призначені на 21 липня.
…

Співвласник компанії ТОВ «Скомпані», яку на конкурсі АРМА обрали новим управителем колишньої резиденції Віктора Януковича «Межигір’я», раніше придбав на аукціоні активи збанкрутілого «Брокбізнесбанку», власниками якого є структури, наближені до біглого українського олігарха Сергія Курченка. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «АРМАгеддон для «Межигір’я».

​22 березня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провів аукціон з продажу пулу активів «Брокбізнесбанку»​ на 23,83 мільярда гривень. Переможцем конкурсу виявилася компанія ТОВ «​ФК «​Депт Фінанс»​, яка запропонувала викупити активи банку за 15,68 мільйона гривень – 0,066% від балансової вартості активів.

У пулі значилися права вимоги (тобто кредити) на різноманітні активи: житлові будинки, низку земельних ділянок, будівля гуртожитку, нежитлова будівля та кредитний портфель із займів фізичних осіб.

Згідно з реєстром юридичних осіб, керівником ТОВ «​ФК «​Депт Фінанс»​ є Сергій Коренєв. Ця людина також є співвласником компанії ТОВ «Скомпані»​ – фірми, яка перемогла на конкурсному відборі Агентства з розшуку та управління активами, отримані від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА) щодо управителя резиденції «Межигір’я».

​Керуючий партнер інформаційного агентства «Фінансовий клуб» Руслан Чорний розповідає, що активи таких банків зазвичай викуповують особи, пов’язані із власниками банку.

«Дуже часто купують ці активи якраз пов’язані з реальними власниками цих активів люди або компанії, які, фронтують цих людей, тобто за гроші цих власників викуповують свої активи за безцінь, – розповідає Чорний, – з огляду до переліку активів, які ви називали, я не знаю таких універсальних компаній, які б одразу розумілися як працювати з усіма цими активами. Найшвидше це, що дійсно можуть бути пов’язані з реальними власниками цих активів, вони викуповують свої активи за безцінь».

​Сам Сергій Коренєв в інтерв’ю «Схемам» заперечив будь-який зв’язок з олігархом Курченком.

«Нічого нас не пов’язує. Ми звичайна фінансова компанія, яка займається факторингом, ось, викупом прав по кредитам, якщо ви поглянете по Prozorro, ми не тільки «Брокбізнесбанк» купили. Це чисто, як кажуть, наша удача, що ми купили цей портфель і зараз над ним працюємо», – розповів Коренєв.

​29 травня ТОВ «Скомпані» стало переможцем конкурсу на право управління заарештованою резиденцією колишнього президента Віктора Януковича «Межигір’я».

Її директором є Олексій Вороненко – донедавна помічник депутата Євгена Мураєва – колишнього регіонала, згодом члена партії «Опозиційний блок» та власника телеканалу «Наш».

Обрання ТОВ «Скомпані» переможцем тендеру АРМА на управління резиденцією «Межигір’я» викликало великий суспільний резонанс.

У міжнародній організації Transparency International, яка наглядає за АРМА, закликали Агентство переглянути своє рішення та оголосити новий конкурс. Там вважають, що прецедент з обранням управителем компанію, наближену до екс-регіоналів, має призвести до вдосконалення законодавства.

«Переможці тендеру на управління активами повинні мати бездоганну ділову репутацію і не бути заплямовані діяльністю, що приносить шкоду державі. Задля виходу з цієї чергової «Межигір’я_кризи», ми закликаємо тендерний комітет АРМА переглянути своє рішення», – заявили в Transparency International.

Паралельно Громадська рада при АРМА висловила незадоволення результатами конкурсу з відбору нового управителя для «Межигір’я». Громрада вирішила залучити європейських партнерів для пошуку рішення для «Межигір’я», представники якої звернулися до Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні – органу, який в тому числі допомагає у становленні Агентства з питань управління корупційними активами.

Громадська рада звернулася з проханням звернути увагу на проблему з «Межигір’ям» і допомогти знайти альтернативний шлях повернення «Межигірʼя» в держвласність. За інформацією «Схем», в Антикорупційній ініціативі ЄС таке обговорення заплановане на початок липня.

Раніше депутати закликали АРМА не підписувати договір на управління «Межигір’ям» з фірмою ТОВ «Скомпані» екс-помічника Мураєва. Вони вже звернулись до правоохоронних органів з вимогою розслідувати можливі зловживання під час проведення відбору управлінця «Межигірʼя».

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції відбуваються екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.

 

 
…

ТОВ «Скомпані», яку в АРМА обрали переможцем конкурсу на управління колишньою резиденцією екс-президента України Віктора Януковича, з часу заснування не здійснювала реальної господарської діяльності і не управляла до цього іншими об’єктами, як повідомляла в своїй презентації на конкурсі. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «АРМАгеддон для «Межигір’я».

​Журналісти «Схем» проаналізували податкові фінансові звіти ТОВ «Скомпані» – фірми, яка на тендерному конкурсі Агентства з розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), виборола право управляти нині арештованою резиденцією «Межигір’я».

​У 2015-2017 роках компанія не отримувала жодних доходів. У 2018 році дохід «Скомпані» склав 112 тисяч гривень. Ці гроші компанія не заробила прямою бізнес-діяльністю: трохи більше 40 тисяч вона взяла в кредит (вони позначені у звітності як «поточні зобов’язання»), а ще 51,5 тисяч – це гроші власників, які вони вклали в статутний капітал «Скомпані».

Це означає, що фірма за останні чотири роки – тобто, з моменту заснування – фактично не проводила жодної реальної господарської діяльності.

Фінансовий консультант «Скомпані» Руслан Зарум’янюк обіцяв уточнити ці дані в бухгалтера компанії – і повідомити журналістам, чому в фінзвітності компанії відсутні доходи, попри її заяви про активну роботу на ринку нерухомості.

«Я переговорю з бухгалтером компанії і буду мати відповідь на це питання. Я надам вам такі дані, тому що, за моєю інформацією, вони повинні бути. Тому що без них не може відбуватися наша робота, ми б не пройшли конкурсний відбір в АРМА», – заявив Зарум’янюк.

Однак ці дані до ефіру у «Скомпані» так і не надали.

Також як попередній досвід управління нерухомістю, компанія називає участь в аукціонах на управління об’єктами «Укрпошти». Про це журналістам повідомив Руслан Зарум’янюк: «Ми брали участь по «Укрпошті» в системі Прозорро. Ми беремо їх об’єкти, так би мовити, під своє крило і вже повністю займаємося. Знімаємо з клієнта всі зайві рухи з приводу пошуку контрагентів, пошуку орендатора, орендою займаємося». Проте назвати конкретні об’єкти відмовився.

«Схеми» звернулися до «Укрпошти» із запитом – якими саме об’єктами управляє «Скомпані». В держпідприємстві «Схемам» відповіли, що така компанія ніколи не брала участі в аукціонах на управління майном держпідприємства.

​Також у своїх презентаційних матеріалах «Скомпані» вказала низку партнерів, які будуть залучені до управління «Межигір’ям», серед яких український шеф-кухар Євген Клопотенко, благодійна ярмарка «Кураж базар», фонд «Життєлюб» та інші. «Схеми» зв’язалися із ними напряму та з’ясували, що жодних офіційних домовленостей між ними та «Скомпані» не існує.

«Офіційних домовленостей немає. Є лише один дзвінок від Анни Герман (юристка «Скомпані» Анна Герман – тезка політикині, наближеної до Віктора Януковича – ред.) – вона, мабуть, фігурує в цій компанії. Вона зателефонувала, казала, що подається на тендер для того, щоб розвивати «Межигір’я». Ні деталей, ні складу цієї компанії, ні якихось домовленостей, офіційних умов – нічого такого не було», – пригадав шеф-кухар Клопотенко.

«Ми з ними не співпрацюємо і нічого про них не знаємо. Це інформація, яку вони взяли самі і без нашого дозволу додали її в презентацію», –розповіла менеджерка з комунікацій «Кураж Базару» Марія Маркіна.

29 травня ТОВ «Скомпані» стало переможцем конкурсу на право управління заарештованою резиденцією колишнього президента Віктора Януковича «Межигір’я».

Читайте також: «Межигір’я»: «конкуренція» за резиденцію Януковича​

Її директором є Олексій Вороненко – донедавна помічник депутата Євгена Мураєва – колишнього регіонала, згодом члена партії «Опозиційний блок» та власника телеканалу «Наш».

Громадська рада при АРМА закликала провести новий конкурс на управителя резиденцією.

В АРМА заявляють, що угода з переможцем конкурсу буде підписана не раніше, ніж через два тижні, оскільки перед цим має поставити свої підписи на документах прокуратура, а управитель – провести оцінку об’єкту.

2018 року слідчі Генеральної прокуратури України передали «Межигір’я» АРМА для пошуку керуючого для колишньої резиденції Віктора Януковича. Згодом, у листопаді 2018 року, АРМА оголосило конкурс на управління активами резиденції, його кілька разів продовжували.

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції відбуваються екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.
…

Оператор телевізійного «24-го каналу» Вадим Макарюк лежить у лікарні з інсультом після нападу в Харкові.

На «24-му каналі» повідомили, що стан оператора наразі тяжкий: внаслідок кроволиву в мозок у Макарюка стався інсульт.

7 червня оператор знімав матеріал на ринку «Барабашово», коли стався конфлікт між підприємцями та активістами. Після того, як його привезли до лікарні, він сказав, що кілька нападників бігли за ним, а потім били ногами, передає «24-й канал».

Поліція відкрила кримінальне провадження за трьома статтями: погроза або насильство щодо журналіста, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів і розбій.

9 червня Макарюку виповнилося 36 років.
…

Два матеріали програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «П. дав добро» і «Великий куш» – увійшли до фіналу Національного конкурсу журналістських розслідувань. Результати конкурсу були оголошені під час щорічної журналістської конференції «Межигір’я-фест», що проходить вшосте в колишній резиденції екс-президента Віктора Януковича.

У фільмі-розслідуванні «П. дав добро» ​журналісти «Схем» оприлюднили записи телефонних розмов з участю соратника і близького друга президента Ігоря Кононенка, на яких обговорюється схема виведення сотень мільйонів гривень із українських обленерго. А в матеріалі «Великий куш» журналісти розповіли, як майже 2 мільярди гривень вивели з банку сина екс-президента Віктора Януковича через банк Петра Порошенка – на чому той отримав до 20 мільйонів гривень комісійних.

Перемогу здобула робота проекту Bihus.Info про масштабні розкрадання в оборонці «Армія! Друзі! Бабки!». А спеціальну нагороду від організаторів фестивалю отримали журналісти «Громадського» телебачення Анастасія Станко, Анна Тохмахчі та Анастасія Канарьова за матеріал «Таємний ізолятор СБУ».

Торік основну премію Національного конкурсу журналістських розслідувань здобула журналістка «Схем» Валерія Єгошина за матеріал «Управління захисту власних інтересів». А в 2017-му спеціальний приз отримав журналіст «Схем» Михайло Ткач за розслідування «Прем’єр Гройсман «у приймах» про голову уряду Володимира Гройсмана.

У жовтні 2017 року Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроект «Спадок у руїнах». Це дослідження щодо власників 24 будинків у Києві, які мають історичну, культурну чи архітектурну цінність, але при цьому закинуті й перебувають в аварійному стані.
…

Посольство США в Україні, привітавши рішення Конституційного суду України про скасування електронного декларування статків антикорупційних активістів, висловило невдоволення щодо іншого аспекту такого декларування, який лишається чинним.

«Хоча ми вітаємо постанову про визнання неконституційними вимог електронного декларування для антикорупційних активістів, ми все ще занепокоєні стосовно вимог до членів міжнародних наглядових рад державних підприємств подавати майнові декларації, які призначені для державних службовців», – мовиться в заяві посольства.

На думку диппредставництва, «ці вимоги відлякують висококваліфікованих фахівців від роботи в радах, не відповідають передовій міжнародній практиці і впливають на здатність влади здійснювати реформу корпоративного управління».

Посольство США при цьому нагадало про зроблену попереднього дня, 7 червня, заяву послів країн-членів «Групи семи» з приводу електронного декларування антикорупціонерів. «Посли країн G7 вітають рішення КС, який визнав неконституційним запровадження е-декларування для антикорупційних активістів. Це довгоочікуване рішення зміцнює верховенство права та громадянське суспільство в Україні», – мовиться в тій заяві.

Того дня, 7 червня, Конституційний суд України оприлюднив рішення, яким напередодні визнав електронне декларування антикорупційних громадських активістів таким, що суперечить Конституції України.

Наявність норми про електронне декларування для громадських активістів боротьби з корупцією неодноразово критикували і в колі самих цих активістів, і на Заході і закликали владу України скасувати зобов’язання для антикорупційних активістів подавати е-декларації, називаючи закон про це «каральним». Прихильники ж такої норми звертали увагу на випадки, коли в деяких самих таких активістів, які викривали нечесне збагачення представників влади, виявлялися значні майнові статки, походження яких ті не могли переконливо пояснити.
…

Віктор Татьков, колишній голова Вищого господарського суду України часів президентства Віктора Януковича, повернув собі статус судді, а з частини елітного майна його близького оточення зняли арешт. Про це йдеться у сюжеті програма «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Реванш судді Татькова».

​Велика палата Верховного суду 4 червня визнала незаконною і скасувала постанову Верховної ради про звільнення Віктора Татькова з посади судді Вищого господарського суду України. Рішення Великої палати Верховного суду є остаточним та не підлягає оскарженню.

Це означає, пояснюють юристи, що суддя таким чином поновився у статусі судді і повернув суддівську недоторканність. Що ускладнить роботу українському слідству – адже тепер для затримання Татькова, взяття його під варту чи арешту їм потрібно буде отримати ще згоду Вищої ради правосуддя – йдеться у сюжеті програми.

29 вересня 2016 року постановою Верховної ради Віктор Татьков був звільнений з посади судді Вищого господарського суду України у зв’язку з порушенням ним вимог щодо несумісності. Але він майже одразу оскаржив це рішення парламенту, аргументуючи це порушенням процедури його ухвалення. Зокрема, аргументом захисту було несвоєчасно повідомлення Татьковапро розгляд у парламенті питання про його звільнення і яке, відповідно, розглядалось за відсутності судді та без обговорення. Крім того, адвокати Татькова у скарзі зазначили, що під час голосування окремі депутати и голосували картками відсутніх депутатів, тобто «кнопкодавили».

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

За клопотанням слідства, численне майно, оформлене на близьких та друзів Татькова було арештовано в рамках кримінальної справи. Про це майно у червні 2018 року вперше розповіли «Схеми» в розслідуванні «Багатий світ».

28 березня 2019 року Подільський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчих управління спецрозслідувань Генпрокуратури та передав 143 об’єкти нерухомості оточення Татькова до управління Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). За даними Генпрокуратури, тривалий час близькі до екс-судді люди отримували дохід від здачі вказаного майна в оренду в розмірі близько 8 мільйонів гривень щомісяця.

30 травня 2019 року стало відомо, що суддя Подільського районного суду Києва Володимир Гребенюк скасував арешт з частини майна оточення Віктора Татькова – чотирьох квартир, трьох гаражів та нежитлового приміщення в елітному комплексі Києва «Новопечерські липки». Ця нерухомість оформлена на Ольгу Братусь та Бориса Катасонова, батьків оперної співачки Ганни Братусь – подруги родини Татькова.

​Підставою для такого рішення, розповіли в ГПУ, стали доводи про те, що власники цього майна начебто мали свої власні доходи, щоб придбати всю цю нерухомість.

Водночас, за даними «Схем» з Державної фіскальної служби, загалом з 1998 року Борис Катасонов заробив 155 тисяч гривень, а Ольга Братусь за цей же період заробила близько 1,3 мільйона гривень. Однак цього все одно не вистачило б для придбання такої елітної нерухомості у Києві – зазначають журналісти. Захисники від коментарів відмовились.

Раніше «Схеми» виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на родичів і незаможних друзів Віктора Татькова, а пізніше у його родини також віднайшли 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів в Іспанії.

 
…

Право розробляти і видобувати вуглеводні на одній із найбільших газоносних ділянок у Чорному морі «Дельфін» може отримати американська компанія із сумнівною репутацією. Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Полювання на «Дельфіна».

​Компанія з американським корінням Frontera Resources ініціювала конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці (9,4 тисячі квадратних кілометрів). І, схоже, сама може претендувати на 300 мільйонів тонн сировини на шельфі Чорного моря. У відповідь на звернення американської компанії Кабмін оголосив цей конкурс у квітні цього року.

Умови до інвестора – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.

Потенційним інвесторам було відведено 60 днів на подачу заявок. Пропозиції в Міністерстві енергетики обіцяють розкрити вже 12 червня.

«Поки невідомо, скільки надійшло заявок і наскільки великий інтерес до родовища. Але один претендент зайняв проактивну позицію. Це компанія, яка сама ж і ініціювала проведення конкурсу – Frontera Resources» – йдеться у розслідуванні.

Як виявили «Схеми», Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».

«Їм не вдається заробляти гроші. При чому вони так «проїдають» капітал, якого не так вже й багато. У них дефіцит власного капіталу. Мінус 37 мільйонів доларів власного капіталу і збитки щорічні генеруються в районі по кілька мільйонів доларів на рік», – каже Найман.

Журналістка-розслідувачка з Кишинева Вікторія Додон розповіла «Схемам», що Frontera наприкінці 2016 року виграла подібний до українського конкурс на величезну ділянку в Молдові, однак є підозри, що він був фіктивним.

«Представником фірми-конкурента був колишній співробітник Frontera Resources. Це дає підстави думати, що конкурс був фіктивним», – сказала Додон.

За два з половиною роки, каже журналістка, компанія не розпочала жодних робіт.

Читайте також: Полювання на «Дельфіна»: хто поклав око на найбільшу газоносну ділянку в Чорному морі?

«Все стоїть на місці. Компанія не надала жодної інформації про кількість нафти або газу, яку вони думають, що можуть знайти або знайшли в Молдові. Вони обіцяли, що будуть інвестувати принаймні 500 мільйонів доларів в усі роботи, що відкриють сотні нових робочих місць і що поставлять на ринок не менше 100 мільйонів барелів нафти», – згадує вона.

У Грузії Frontera підписала угоду про розподіл ресурсів ще у 1997 році. За цей час, розповідає журналіст Мамука Куціані, компанія пробурила кілька свердловин і почала постачати газ, якого вистачає лише для внутрішнього ринку. Хоча компанія обіцяла, що буде й на експорт.

Раніше на той момент міністр енергетики Каха Каладзе відкрито звинувачував компанію у тому, що вона спеціально завищує реальні показники запасів нафти і газу в Грузії. Це було зроблено для того, або штучно підвищити інвестиційну привабливість компанії, йдеться в матеріалі.

«Схеми» намагалися отримати коментарі безпосередньо з американського офісу фірми Frontera Resources – надіслали лист з переліком запитань щодо попередньої діяльності фірми та планів щодо приходу в Україну. Але до ефіру відповіді так і не надійшло.
…

Той самий суддя Вовк, відомий багатьма резонансними рішеннями
…

Рішення позбавляє НАБУ права через суд визнавати недійсними угоди за корупційним провадженнями
…

Олігарх Віктор Пінчук 31 травня приїжджав до Адміністрації президента із екс-президентом України Леонідом Кучмою для консультацій щодо повернення останнього до мінського процесу – так у Володимира Зеленського пояснили непублічний візит, про який розповіли напередодні журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

«Власне, він (Пінчук – ред.) справді приїжджав до Адміністрації президента 31 травня. І приїжджав він з другим президентом України Леонідом Кучмою, який зустрічався з Володимиром Зеленським для того, щоб обговорити посаду, яка сьогодні була йому запропонована – очолити Тристоронню контактну групу та представляти Україну», – заявила прес-секретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель під час брифінгу.

Водночас, адміністрація Зеленського не повідомила про цю зустріч із олігархом до оприлюднення інформації журналістами 3 червня. Також там не пояснили, чому Віктор Пінчук супроводжував екс-президента, який є його зятем. Не згадали в АП, в тому числі, що робили автівка супроводу олігарха та машина охорони Кучми біля тих самих воріт Адміністрації президента Зеленського також у вівторок, 28 травня.

3 червня президент України Володимир Зеленський оголосив, що другий президент України Леонід Кучма знову представлятиме Київ у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання на Донбасі, яка працює в Мінську.

Раніше президент України Володимир Зеленський обіцяв, що за його президентства стосунки з бізнесом будуть прозорими: «Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей», – писав Зеленський на своїй сторінці Facebook, анонсуючи зустріч із представниками бізнесу.

Схожі ідеї висловлювали і представники команди Зеленського, з якими «Схемам» вдалося поспілкуватися ще перед першим туром виборів президента. У відповідь на питання про те, якою б була реакція команди Зеленського, якби він кулуарно зустрічався з олігархами, «головний ідеолог» Руслан Стефанчук заявив, що він «цього не уявляє»: «Я глибоко переконаний, що цього не може статися».

Читайте також: Зеленський визначився зі своїм представником у Конституційному суді​

А інший член команди політконсультант Дмитро Разумков наполягав, що не знає випадків, коли на рішення Зеленського впливали олігархи: «Я жодного разу не бачив, щоб рішення ухвалювались Володимиром Зеленським, і на цих нарадах був присутній хтось із олігархів. Або хтось йому дзвонив чи рекомендував».

Протягом президентської каденції Порошенка «Схеми» неодноразово фіксували візити до його Адміністрації політиків, бізнесменів із сумнівною репутацією та олігархів, які сам глава держави та його відвідувачі намагалися не афішувати.

У лютому 2016-го «Схеми» зняли, як Адміністрацію відвідував олігарх Ігор Коломойський. Навесні 2016 року зафіксували, як через бокові ворота АП виїжджав кортеж олігарха Ріната Ахметова. У грудні 2017 року журналісти стали свідками відвідин Адміністрації президента новим українським олігархом Павлом Фуксом. А вже у травні 2018 року вдалося зафіксувати таємні візити бізнесменів братів Суркісів до АП.

У листопаді 2018 року знімальна група «Схем» помітила, що до АП навідувався кортеж олігарха Віктора Пінчука – у той же час, коли туди ж приїжджав кортеж колишнього голови адміністрації Порошенка Бориса Ложкіна. Вони практично одночасно приїхали та поїхали з Банкової.

Протягом жовтня-грудня 2018-го журналісти тричі ставали свідками того, як впливовий столичний бізнесмен Вадим Столар відвідував Адміністрацію – для його візитів навіть застосовувалися заходи конспірації.

Крім того, «Схеми» неодноразово фіксували, як на Банкову до п’ятого президента України Порошенка приїжджав лідер проросійської організації «Український вибір – право народу» Віктор Медведчук – і навіть навідувався до приватної оселі голови держави в Козині.​
…

Ввечері 31 травня олігарх Віктор Пінчук непублічно відвідував Адміністрацію президента Володимира Зеленського. Про це повідомляє журналіст «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач.

Близько 19 години вечора п’ятниці автомобіль олігарха виїхав з бокових воріт АП, біля яких на нього чекала автівка супроводу.

​Журналісти помітили авто супроводу Віктора Пінчука та машину охорони екс-президента Леоніда Кучми біля тих самих воріт Адміністрації президента Зеленського також у вівторок 28 травня.

«Схеми» відправили запит на ім’я президента Володимира Зеленського та Віктору Пінчуку з проханням пояснити, якої теми стосувались зустрічі і яких домовленостей було досягнуто. Редакція опублікує їх, щойно з’явиться відповідь.

Раніше президент України Володимир Зеленський обіцяв, що за його президентства стосунки з бізнесом будуть прозорими: «Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей», – писав Зеленський на своїй сторінці Facebook, анонсуючи зустріч із представниками бізнесу.

Схожі ідеї висловлювали і представники команди Зеленського, з якими «Схемам» вдалося поспілкуватися ще перед першим туром виборів президента. У відповідь на питання про те, якою б була реакція команди Зеленського, якби він кулуарно зустрічався з олігархами, «головний ідеолог» Руслан Стефанчук заявив, що він «цього не уявляє»: «Я глибоко переконаний, що цього не може статися».

А інший член команди політконсультант Дмитро Разумков наполягав, що не знає випадків, коли на рішення Зеленського впливали олігархи: «Я жодного разу не бачив, щоб рішення ухвалювались Володимиром Зеленським, і на цих нарадах був присутній хтось із олігархів. Або хтось йому дзвонив чи рекомендував».

Протягом президентської каденції Порошенка «Схеми» неодноразово фіксували візити до його Адміністрації політиків, бізнесменів із сумнівною репутацією та олігархів, які сам глава держави та його відвідувачі намагалися не афішувати.

У лютому 2016-го «Схеми» зняли, як Адміністрацію відвідував олігарх Ігор Коломойський. Навесні 2016 року зафіксували, як через бокові ворота АП виїжджав кортеж олігарха Ріната Ахметова. У грудні 2017 року журналісти стали свідками відвідин Адміністрації президента новим українським олігархом Павлом Фуксом. А вже у травні 2018 року вдалося зафіксувати таємні візити бізнесменів братів Суркісів до АП.

У листопаді 2018 року знімальна група «Схем» помітила, що до АП навідувався кортеж олігарха Віктора Пінчука – у той же час, коли туди ж приїжджав кортеж колишнього голови адміністрації Порошенка Бориса Ложкіна. Вони практично одночасно приїхали та поїхали з Банкової.

Протягом жовтня-грудня 2018-го журналісти тричі ставали свідками того, як впливовий столичний бізнесмен Вадим Столар відвідував Адміністрацію – для його візитів навіть застосовувалися заходи конспірації.

Крім того, «Схеми» неодноразово фіксували, як на Банкову до п’ятого президента України Порошенка приїжджав лідер проросійської організації «Український вибір – право народу» Віктор Медведчук – і навіть навідувався до приватної оселі голови держави в Козині.​

 
…

У Дніпрі, під будівлею обласної поліції, відбулась акція «Стоп свавіллю!» на підтримку свободи мирних зібрань в Україні й рівненських активістів, затриманих поліцією під приводом несанкціонованості їхньої акції. Під стінами дніпровської поліції зібрались громадські активісти.

У руках вони тримали плакати з написами «Демократія не боїться аркуша паперу!», а також плакати зі світлинами, які, за задумом учасників, ілюструють дотримання права на свободу мирних зібрань в Україні і його недотримання в Росії. Одна з учасниць одягла на руки іграшкові кайданки, дехто – заклеїв собі руки й рот липкою стрічкою.

За словами координарки акції Євгенії Зламанюк, плакат зі світлинами розгону поліцією мирних демонстрантів у Росії має стати пересторогою українським правоохоронцям.

«Це попередження. Це два паралельні світи, які не мають перетнутись. В Україні мирні акції громадян відбуваються зазвичай безперешкодно. В Росії розганяють мирні акції навіть під найневиннішими гаслами, коли вони не санкціоновані владою», – сказала координаторка.

Представників поліції, які вийшли до них із будівлі, активісти попросили прокоментувати інцидент у Рівному й чітко роз’яснити, чи є обов’язковим в Україні завчасне повідомлення про акцію.

Як сказала громадська активістка Людмила Шамрай, приблизно половина вуличних заходів, які вона організовувала в Дніпрі, проводилась без попереднього інформування міськради.

«Половину своїх заходів я проводила без заявок. А тепер я розумію, що, виявляється, за це мене можуть затримати? Рівненських активістів затримали за це, як на мене, там поліція просто перестаралась», – сказала Людмила Шамрай.

Заступник начальника ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області Володимир Богоніс наголосив, що стаття, за якою склали протокол на протестувальників у Рівному, «мертва».

«У Конституції України вказано, що повідомлення потрібне, але в рішенні Конституційного суду сказано, що немає форми, в який чин. Якщо законодавець не визначив форму, то, наприклад, я підійду до громадянина, який пікетує, і він скаже, що проводить акцію, то це вже і є повідомлення. Нам потрібне повідомлення для того, щоб допомогти, а не для того, щоб запобігти», – сказав у коментарі Радіо Свобода Володимир Богоніс.

25 травня 2019 року двоє молодих людей – 20-річний юнак і 16-літня дівчина – стали на центральній площі Рівного із плакатами: «Імпічмент президенту», «Україна – поза законом», «Не кумівство, а по-братськи».

Вони поводили себе спокійно і не порушували громадського порядку. Але до них підійшов поліцейський, який «запросив» пікетувальників пройти до міськвідділу поліції. Там їх протримали близько трьох годин і склали адміністративний протокол про проведення несанкціонованого мітингу. У соцмережах розпочалося активне обговорення події.
…