Печерський районний суд міста Києва 30 травня відмовився задовольнити клопотання слідчих про доступ до даних з телефону журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських за півтора роки. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода із суду.

«Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Іжука Р.Б. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні від 16.11.2017 року відмовити», – йдеться в ухвалі суду.

Рішення ухвалене слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва Карабанем В.М. Воно є остаточним і не підлягає оскарженню.

«Сьогоднішнє рішення Печерського суду означає, що Генеральна прокуратура не має права перевіряти мій телефон і отримувати дані за півтора роки, – підсумувала Крістіна Бердинських. – Це перемога для всіх журналістів, тому що було вже кілька випадків подібних, і наша мета була захистити права журналістів на захист джерел інформації. І, нарешті, це вдалося, ми захистили і це велика перемога».

Також вона висловила сподівання, що надалі «Генеральна прокуратура за будь-яких президентів більше не буде вдаватися до тих небезпечних прецедентів і не буде намагатися перевіряти телефони журналістів, намагаючись викрити джерела їхньої інформації».

Слідчий ГПУ, за словами самої журналістки, на судове засідання не з’явився.

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.

20 вересня суд не зміг розглянути скаргу Крістіни Бердинських на ухвалу Печерського суду про доступ ГПУ до даних з її телефону. Як з’ясувалося під час засідання, матеріали судового провадження з Печерського райсуду не надійшли до Апеляційного суду. Крім того, на засідання не з’явилася сторона обвинувачення. 26 вересня Апеляційний суд міста Києва направив на повторний розгляд до Печерського районного суду міста Києва клопотання ГПУ.

Єдиний розгляд клопотання ГПУ про доступ до телефонних даних журналістки «Новое время» Крістіни Бердинських відбувся 12 листопада. За подальші півроку до 30 травня 2019 року жодне засідання не відбулось. За словами журналістки, попередні рази суддя переносив засідання через свої хворобу, відпустку, завантаженість іншими судовими справами, відсутність вільних залів судових засідань тощо.
…

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що за останні три роки українські суди винесли 2876 вироків у справах про корупцію. Про це чиновник повідомив на своїй сторінці у Facebook.

«І також ми маємо 125 мільярдів гривень, які ми повернули від корупціонерів до бюджету», – зазначив він.

28 червня минулого року набув чинності закон про утворення Вищого антикорупційного суду, який має перебрати справи щодо топ-корупції. Збори суддів Вищого антикорупційного суду України 7 травня цього року ухвалили рішення про початок роботи новоствореного суду 5 вересня 2019 року.
…

Конституційний суд України 22 травня може ухвалити рішення, яке позбавить Національне антикорупційне бюро права через суд визнавати недійсними угоди за корупційним провадженнями. У такому разі держава може втратити 7 мільярдів гривень – на таку суму обраховуються вже розірвані з ініціативи детективів через суди угоди, порахували в ЦПК. 

Відповідне провадження КСУ відкрив у жовтні 2018-го за скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» – підприємства, що входить до умовної групи «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Розгляд скарги «Запорізького заводу феросплавів» запланований на 10-ту ранку 22 травня під час закритої частини пленарного засідання Другого сенату Конституційного суду.

Завод Коломойського оскаржує повноваження НАБУ звертатися до суду з цивільними позовами щодо визнання недійсними угод фігурантів корупційних розслідувань. За чотири роки роботи НАБУ подало 42 позови, за якими недійсними були визнані 92 угоди.

Як пише ГО «Центр протидії корупції», за таким принципом у суді за позовом НАБУ було визнано недійсним договір між «Запоріжжяобленерго» та «Енергомережа» на суму понад 112 мільйонів гривень.

Раніше «Схеми» у фільмі-розслідуванні розповіли, що ще в 2015 році «Запоріжжяобленерго» погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію – приватній компанії Дмитра Крючкова «Енергомережа». А ця фірма, в свою чергу, потім мусить віддати гроші постачальнику. На ці тристоронні договори пішли такі заводи олігархів: «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів». От тільки гроші за електроенергію «Запоріжжяобленерго» від Крючкова так і не дочекалось. Таким чином тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало півмільярда гривень.

У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців.

Його підозрюють у розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку. 15 квітня Крючкова екстрадували в Україну.

Наприкінці лютого Конституційний суд уже визнав неконституційною статтю про незаконне збагачення – за конституційним поданням 59 народних депутатів України.

27 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що закрила 65 кримінальних проваджень через скасування статті про незаконне збагачення.
…

У Слов’янську Донецької області відбувається відкритий ефір Радіо Донбас.Реалії під назвою «Кому вірить Донбас?» Радіо Свобода з 16:30 транслює подію наживу. 

«Два роки тому у Донецьку кинули за ґрати журналіста Станіслава Асєєва (Васіна). Його ім’я стало відоме всьому світу, але це не змусило російські гібридні сили звільнити автора дописів про окупований Донецьк. Сьогодні в Донецьку та Луганську практично не залишилося журналістів. Люди там цілком ізольовані від світу. Але і решта України ізольована від них. Чи потрібні сьогодні зв’язки з окупованими територіями? Як донести правдиву інформацію за лінію розмежування?» – запитують журналісти Радіо Донбас.Реалії.

Під час ефіру в Слов’янську журналісти також презентують книгу Станіслава Асєєва «В ізоляції».
…

У Слов’янську Донецької області відбувається відкритий ефір Радіо Донбас.Реалії під назвою «Кому вірить Донбас?» Радіо Свобода з 16:30 транслює подію наживу. 

«Два роки тому у Донецьку кинули за ґрати журналіста Станіслава Асєєва (Васіна). Його ім’я стало відоме всьому світу, але це не змусило російські гібридні сили звільнити автора дописів про окупований Донецьк. Сьогодні в Донецьку та Луганську практично не залишилося журналістів. Люди там цілком ізольовані від світу. Але і решта України ізольована від них. Чи потрібні сьогодні зв’язки з окупованими територіями? Як донести правдиву інформацію за лінію розмежування?» – запитують журналісти Радіо Донбас.Реалії.

Під час ефіру в Слов’янську журналісти також презентують книгу Станіслава Асєєва «В ізоляції».
…

Солом’янський районний суд Києва 17 травня розпочав слухати клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання запобіжного заходу колишньому командувачу Національної гвардії Юрію Аллерову. Прокурори просять обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 11 мільйонів гривень.

Суд має продовжити розгляд клопотань прокурорів САП щодо запобіжних заходів для керівника компанії «Укрбуд» Олега Майбороди та незалежного оцінювача Аліси Гринчук, які проходять в одній із Аллеровим справі.

Усім трьом фігурантам справи інкримінують ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним, шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

14 травня детективи НАБУ провели обшуки за місцем роботи та проживання окремих службових осіб Нацгвардії, а також в офісах низки приватних компаній. Розслідування в цій справі НАБУ здійснює із грудня 2017 року. 15 травня НАБУ повідомило Аллерову, Майбороді та Гринчук про підозру в заволодінні майном Нацгвардії на понад 81 мільйон гривень.
…

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України дозволили виїхати за кордон на 10 днів екс-депутату та колишньому голові правління «Енергомережі» Дмитру Крючкову, якого підозрюють у завданні збитків державі в енергетиці на суму понад 346 мільйонів гривень. З нього зняли електронний браслет і повернули паспорт. Він уже вилетів до Німеччини.

Як пояснив Радіо Свобода заступник голови САП Володимир Кривенко, дозвіл на виїзд за кордон Крючкову надали на 10 днів, а приводом для цього стала операція його сину. При цьому, в спеціалізованій прокуратурі розраховують на те, що по завершенню цього терміну бізнесмен повернеться в Україну.

Раніше в програмі «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») були оприлюднені записи телефонних розмов Крючкова із першим заступником фракції «Блоку Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігорем Кононенком і братами-бізнесменами Ігорем та Григорієм Суркісами, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень з українських обленерго – на прохання журналістів перед публікацією вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

​17 квітня Солом’янський суд Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.

А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов’язали носити електронний браслет. Згодом суд відмовив у задоволенні апеляції САП щодо збільшення розміру застави Крючкову – і залишив її без змін.

Правоохоронці підозрюють Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60% акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка і братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенком, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем із виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція.

«Схеми» звернулися до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них ситуацію не прокоментувала, частина заперечила свої зв’язки з Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит редакції.

На запит редакції Дмитро Крючков передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – зазначив він у листі.

Журналісти також декілька разів приїжджали в офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним списком запитань. Перед ефіром він надіслав до редакції лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

 
…

Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії з орбіти народного депутата та столичного забудовника Максима Микитася –  «Північно-український будівельний альянс» і «Спецбуд-плюс» – за антиконкурентні узгоджені дії під час тендерів на будівництво лікарні Амосова та гімназії у Києві на загальну суму майже 150 мільйонів гривень із забороною брати участь у тендерах строком на три роки. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода.

Про участь цих двох компаній у тендері на реконструкцію Шулявської розв’язки у центрі Києва, розіграному з порушеннями, раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Навели мости».

«​Сьогодні нарешті ми ухвалили рішення щодо змови двох компаній корпорації «​Укрбуд»​, а саме: ТОВ «​Спецбудплюс»​ і компанії «​Північно-український будівельний альянс»​ щодо змови на торгах –​ це лікарня Амосова і торги щодо реконструкції гімназії Бойченка на загальну суму порядка 3 мільярдів гривень. Київським обласним територіальним відділенням було зібрано докази, цих доказів достатньо, в сукупності доказів було повністю доведено вину та змову цих двох компаній»​, –​ заявив голова Київського територіального відділення Антимонопольного комітету Олексій Хмельницький.

​Присутні на засіданні представники «Північно-українського будівельного альянсу»​ в коментарі журналістам заявили, що оскаржуватимуть це рішення.

В АМКУ також підозрюють змову між двома вищезгаданими компаніями під час проведення тендеру на ремонт Шулявського мосту. Раніше комітет вже відкрив справу за ознаками «антиконкурентних узгоджених дій». За словами Хмельницького, рішення АМКУ може бути наприкінці травня.

«Там докази схожі, але є ще докази, які нам надали правоохоронні органи. По Шулявському мосту надіслані подання з попередніми висновками, це є проекти рішень, одна компанія вже їх отримала, іншій компанії або сьогодні вручили або вона отримає на днях, –​ пояснив Хмельницький. –​ Із цього моменту в них буде 10 днів на надання заперечень, після чого ми їх вивчимо і призначимо колегію для розгляду цього питання. Я планую, що це буде кінець травня –​ початок червня», –​ додав він.

Розслідувати ймовірну змову на тендері щодо Шулявської розв’язки Антимонопольний комітет розпочав ще в серпні 2018 року – після виходу розслідування «Схем». Зокрема, у відомстві звернули увагу на різницю між пропозиціями фіналістів тендеру – «Спецбуд–плюс» і «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася – всього у тисячу гривень, а також на підроблений відгук-рекомендацію «Спецбуд-плюс» про успішне виконання схожого ремонту. Водночас, підкреслює Хмельницький, дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили.

Окрім того, в Антимонопольному комітеті виявили, що IP-адреси, з яких компанії-фіналісти конкурсу «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» виходили на аукціон, належать одному провайдеру та майже ідентичні. Також в АМКУ встановили, що фірма «Спецбуд-плюс» надала переможцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 5 мільйонів гривень із строком повернення до 2023 року.

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фінального аукціону на ремонт Шулявського мосту допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою через невідомі причини віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, йдеться в розслідуванні.​

​Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Сам Кличко в коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи Київської мерії».

На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.

 

 

 

 
…

За чотири місяці 2019 року слідчі Національної поліції України розпочали досудове розслідування у 63 кримінальних провадженнях за злочинами у сфері професійної діяльності журналістів, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ.

Справи були порушені за статтями: перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, погроза або насильство щодо журналіста, умисне знищення або пошкодження майна журналіста, посягання на життя журналіста.

Як повідомили у МВС, за результатами розслідування до суду направили шість обвинувальних актів, 52 провадження за погодженням прокуратури вирішили закрити.

Протягом минулого року слідчі поліції почали досудове розслідування у 258 кримінальних провадженнях за злочинами, пов’язаними з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, йдеться в повідомленні.

Найбільше кримінальних правопорушень зареєстрували в Києві (47), Закарпатській (30), Чернівецькій (25), Одеській (24), Дніпропетровській (14) областях. У Львівській – 12, Донецькій – 11, Рівненській – 10, Вінницькій, Полтавській, Харківській – по 8, Запорізькій та Херсонській – по 7, Київській – 6, Луганській, Сумській, Черкаській та Чернігівській областях – по 5.

«За вказаний період до суду направлено 26 кримінальних проваджень за 33 кримінальними правопорушеннями… У 243 кримінальних провадженнях протягом звітного періоду слідчими ухвалене рішення про їх закриття», – додали в МВС.

Починаючи з 1994 року, 3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН.
…

У Брюсселі 3 травня у Всесвітній день свободи преси відбувся пікет на підтримку українського журналіста Романа Сущенка, організований Товариством українців Бельгії. Арештований у Росії у вересні 2016 року, він був засуджений до 12 років позбавлення волі 6 червня 2018 року за обвинуваченнями, які в Україні та світі називають несправедливими та політично мотивованими.
…

Розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Приватний загін під крилом Нацполіції», «Американські «Айленди» для українського флоту» та «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка» – увійшли до короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії-2019». 

Розслідування про таємну відпустку президента Порошенка на Мальдівах Михайла Ткача та Наталки Седлецької та про американські «Айленди» Валерії Єгошиної відібрані до номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу». Ще одне розслідування Валерії про таємний загін МВС потрапило в номінацію «Найкращий матеріал з громадянською позицією».

У розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» журналісти розповіли про таємну поїздку президента України Петра Порошенка у відпустку на Мальдіви. Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, що становить понад 14 мільйонів гривень.

​Розслідування «Американські «Айленди» для українського флоту» пролило світло на бюрократичне затягування процесу отримання американських катерів з боку української влади та вказало на існування можливої прихованої причини цього – а саме на потенційний комерційний інтерес заводу президента «Кузня на Рибальському», що отримує державне замовлення з бюджету на виробництво кораблів для українського флоту.

​А в розслідуванні «Приватний загін під крилом Нацполіції» журналісти викрили, що створення, існування й діяльність відділу воєнізованої охорони «Безпека життя» у структурі Національної поліції суперечить чинному законодавству, а його працівників можуть використовувати для захисту приватних або політичних інтересів оточення керівництва МВС.

​

Конкурс професійної журналістики «Честь професії-2019» проводить Незалежна асоціація телерадіомовців та Українська асоціація медіа-бізнесу (попередня назва – Українська асоціація видавців періодичної преси).

​У 2017 році журналіст «Схем» Сергій Андрушко отримав нагороду цього конкурсу у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» зі спецрепортажем «Гра в імітацію», присвяченим реформі державної служби, після якої чиновників категорії «А» на посаду відбирає спеціальна комісія.

У жовтні 2017 року Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроект «Спадок у руїнах». Це дослідження щодо власників 24 будинків у Києві, які мають історичну, культурну чи архітектурну цінність, але при цьому закинуті й перебувають в аварійному стані.

У червні 2018 року Валерія Єгошина стала переможницею Національної премії журналістських розслідувань – вона здобула нагороду за матеріал «Управління захисту власних інтересів».

А у грудні 2018-го журналістка «Схем» Катерина Каплюк здобула третє місце на V Національному конкурсі журналістських розслідувань та аналітичних досліджень «Є-Розслідування» у номінації «Журналістське розслідування» – із матеріалом  «Депутат від БПП Єфімов. Виконроб Донбасу».

 
…

Влада багатьох країн світу продовжує втручатися в діяльність журналістів і ставить під загрозу їхню безпеку, заявила напередодні Всесвітнього дня свободи преси виконувач обов’язків президента медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Радіо Свобода протягом багатьох десятиліть висвітлювало події в країнах з високим рівнем ризику, і це завжди було нелегко. Але все більш зухвалі дії урядів і безкарність зловмисників поглиблюють проблеми і ризики, з якими стикаються наші журналісти», – йдеться в заяві Сінделар.

Вона нагадала про обмеження свободи преси, з якими за останній рік зіткнулися журналісти Радіо Свобода.

Зокрема, в російському Пскові порушено кримінальну справу стосовно Світлани Прокоп’євої, яка з 2014 року є позаштатним кореспондентом медіакорпорації. Журналістку підозрюють в публічному виправданні тероризму через коментар в ефірі радіостанції «Ехо Москви в Пскові» в листопаді минулого року. Прокоп’єва висловила свою думку про причини теракту біля будівлі ФСБ в Архангельську. Вона припустила, що вчинок 17-річного хлопця, який сам загинув під час нападу на регіональне управління ФСБ, міг бути викликаний репресивними діями політичного режиму і почуттям «безнадійності», поширеним серед російської молоді.

Крім того, в Росії, на думку Сінделар, викликає побоювання недавно ухвалений закон про «суверенний інтернет». Правозахисники вважають, що у влади з’явилася додаткова можливість для цензури в мережі.

В Україні журналісти-розслідувачі стикаються з тиском з боку чиновників і олігархів, йдеться в заяві. На сході України в полоні підтримуваних Росією бойовиків вже більше двох років перебуває блогер і позаштатний кореспондент Радіо Свобода в Донецьку Станіслав Асєєв.

У Казахстані поліцейські перешкоджають діяльності журналістів під час висвітлення протестних акцій. З серйозними обмеженнями з боку влади стикаються в своїй роботі співробітники Радіо Свобода в Афганістані, Пакистані, Туркменистані й інших країнах.

Всесвітній день свободи преси відзначається щорічно 3 травня з 1994 року. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН.

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода – некомерційна медіакорпорація, яка фінансується за рахунок грантів, що надаються Конгресом США, яка поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення). Американським чиновникам заборонено втручатися в питання редакційної політики. Радіо Свобода бачить своє завдання в просуванні демократичних цінностей та інститутів шляхом звернення до аудиторії тих країн, в яких свобода преси обмежена владою або поки що не стала нормою громадського життя.

 
…