Кривий Ріг: суд визнав екс-посадовця винним у нападі на журналіста

Саксаганський районний суд Кривого Рогу на Дніпропетровщині визнав винним в перешкоджанні журналістській діяльності екс-посадовця КП «Швидкісний трамвай» Юрія Островського, причетного інциденту з журналістом інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколою Чирвою на території комунального підприємства.

За рішенням суду, екс-посадовця визнали винним у правопорушеннях, передбачених статтями 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та 125 (легкі тілесні ушкодження) Кримінального кодексу України. 

Екс-посадовця засудили до 200 годин громадських робіт та виплати 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень) штрафу. Окрім того, його зобов’язали відшкодувати 5 тисяч гривень моральних збитків Миколі Чирві. 

Раніше адвокат підсудного просив своєму підзахисному покарання у вигляді штрафу. Сторона обвинувачення наполягала на покаранні у вигляді двох років обмеження волі. 

18 липня 2018 року в Кривому Розі на території комунального підприємства «Швидкісний трамвай» стався напад на фотокореспондента інформаційного порталу «Перший Криворізький» Миколу Чирву, коли той намагався зібрати інформацію про жорстоке поводження з безпритульними собаками на території КП.

До інциденту був причетний працівник підприємства, який представився як заступник начальника охорони. За даними очевидців, він припустився грубого висловлювання, вживши слово «хохли», і вдарив журналіста в обличчя. Поліція спершу відкрила кримінальне провадження за статтею «легкі тілесні ушкодження», а потім перекваліфікувала його на «погрози журналісту».

У коментарі Радіо Свобода Юрій Островський повідомив, що після інциденту звільнився з роботи за власним бажанням і провини не визнає: він стверджував, що свідомо спровокував конфлікт, аби не пропустити «невідомих осіб на територію стратегічно важливого об’єкту».

Редакція інформаційного порталу «Перший Криворізький», де працює потерпілий журналіст, заявила, що розцінює інцидент «як перешкоджання журналістській діяльності», а також звернулась до СБУ, зазначивши, що «у словах і діях нападника вбачається елемент розпалювання національної ворожнечі (стаття 161 Кримінального кодексу України)».

Соратник Порошенка обіцяє позиватися до Радіо Свобода, «Схеми» передали записи його розмов в НАБУ

Перший заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка» в Раді Ігор Кононенко готує позов до Радіо Свобода після виходу розслідування програми «Схеми» «П. дав добро», в якому йшлося про те, що він разом із бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими викопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго. Про це спікер виборчого штабу Порошенка Олег Медведєв розповів на брифінгу 29 березня. Він наголосив, що позов буде подано не до українського, а закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами.

НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

«Ми не боїмося суду, оскільки впевнені у правдивості викладених у розслідуванні фактів, які були ретельно перевірені нашою редакцією», – повідомила головний редактор Схем Наталка Седлецька.

Окремо редакція спростовує заяви Кононенка про нібито ненадання йому можливості надати коментарі до ефіру:

«Ми зробили все можливе, щоб отримати його офіційну позицію до виходу матеріалу в ефір. Телефонували йому на мобільний, відправляли повідомлення з запитаннями у месенджер Телеграм, які він прочитав, відправили письмовий запит. Більше того, два дні поспіль їздили до депутата під офіс,просили передати наше прохання про зустріч», – розповіла Наталка Седлецька, головний редактор програми «Схеми».

«У своєму запиті ми чітко зазначили, що програма виходить ввечері у четвер, 28 березня. Але Кононенко не скористався можливістю надати коментарі до ефіру. Його прес-служба надіслала письмову відповідь не по суті поставлених нами запитань, а лише повідомила, що він готовий з нами зустрітися наступного тижня. Це його вибір, і наступного тижня ми обов’язково поїдемо до Кононенка на інтерв’ю, якщо він сам, звісно, не передумає», – додала Седлецька.

Невідомі намагалися зламати профілі журналістів «Схем» у соцмережах і месенджерах

Протягом декількох тижнів невідомі намагалися отримати доступ до профілів щонайменше чотирьох співробітників програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – під атаку потрапили їхні акаунти в месенджерах Telegram, WhatsApp і соцмережі Facebook.

7 лютого о 4:07 ранку за Києвом невідомі отримали доступ до Телеграм-акаунту журналіста Максима Савчука. За декілька хвилин – о 4:15 – відбулася спроба отримати доступ до Telegram-акаунту журналістки Валерії Єгошиної.

​До того ж, атака на Telegram-акаунти і Валерії, і Максима з різницею в кілька хвилин здійснювалися з однієї IP-адреси.

​Сама Валерія Єгошина припустила, що спроба зламу її акаунту може бути пов’язана із виходом її розслідування «Ілюзіоністи» про ботів, що діють в інтересах впливових політиків партії «Народний фронт» Арсенія Яценюка та Миколи Мартиненка.

Уже на початку березня невідомі намагалися зламати сторінку журналістки «Схем» Катерини Каплюк у Facebook та отримали доступ до WhatsApp-акаунту SMM/Web-редакторки Дар’ї Мартиненко.

​Головний редактор і ведуча «Схем» Наталка Седлецька вважає ці спроби зламу тривожним сигналом, і прямо пов’язує з професійною діяльністю.

«Схоже, зловмисники шукають «точку входу» у нашу внутрішню комунікацію. Думаю, це може відбуватись з двох причин – або для отримання даних про наші джерела інформації, або для розуміння, про що готуються наступні розслідування. Я можу зрозуміти інтерес зловмисників, але, нагадую, що втручатись в роботу редакції – це протизаконно. До того ж, аби дізнатися про наше нове гучне розслідування достатньо просто увімкнути ефір програми «Схеми» вже сьогодні, 28 березня. Також попереджаю, що у випадку зламу акаунтів наших журналістів, ви можете дізнатись про одну з наймасштабніших афер за часів президентства Петра Порошенка, а значить ефір, який ми наразі ретельно готуємо, вам буде вже не так цікаво дивитись», – каже головний редактор «Схем» Наталка Седлецька.

Журналісти-розслідувачі «Схем» стають об’єктами кібератаки не вперше.

У січні 2018-го, за тиждень після виходу розслідування про таємну відпустку президента Петра Порошенка на Мальдівах його автор Михайло Ткач повідомив про спроби зламу його пошти й акаунтів у соцмережах.

«За цей тиждень мені намагались ламати пошту, месенджери, присилали фейкові листи з фейковими платіжками, попереджали «по тобі працюють», була розгорнута кампанія по дискредитації провладною армією ботів і ломів. Це був дуже насичений тиждень тиску, тиждень, коли машина пропаганди влади працювала, не покладаючи рук. Тиждень маніпуляцій і образ», – написав журналіст у Facebook.

​Згодом тодішній президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Том Кент зробив заяву на підтримку «Схем», у якій засудив спроби перешкоджання роботи редакції.

«Робота журналістів «Схем» сприяє здійсненню прагнень, які висловлюють українці по всьому політичному спектру, до прозорості, належного урядування і боротьби з корупцією як передумов зростання плюралізму й добробуту. Їхня робота є свідченням їхньої відданості своїй країні. У зв’язку з цим Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода засуджує будь-які спроби перешкодити їхнім зусиллям, дискредитувати чи залякати їх, в інтернеті чи будь-яким іншим способом».

А вже в жовтні 2018-го року невідомі особи від імені Михайла Ткача розсилали фішингові листи з фейкової електронної адреси. Шахраї, як повідомила редакція «Схем», створили «цифрового двійника» Михайла Ткача: електронну адресу з його ім’ям, прізвищем та фото, а також використали у підписі журналіста логотип редакції Радіо Свобода. Сам текст листа імітує запит на коментар, які в такій формі ніколи не розсилалися ані від імені «Схем», ані від імені авторів-розслідувачів програми.

Підлеглих Горбатюка звинувачують у незаконному обшуку в справі Татькова, ті вважають це тиском

Державне бюро розслідувань розслідує кримінальне провадження через можливе перевищення слідчими Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури, очолюваного Сергієм Горбатюком, службових повноважень під час обшуку в справі, яка стосується судді-втікача, голови Вищого господарського суду України часів Януковича Віктора Татькова. У свою чергу, в департаменті вважають відкрите провадження впливом на хід розслідування щодо злочинів суддів господарських судів.

Відповідне провадження зареєструвала заступниця генпрокурора Анжела Стрижевська в лютому 2019 року за заявою ЖЕКу.

Раніше підлеглі Горбатюка провели обшук в організації, що обслуговує будинок, в якому знаходиться майно, оформлене на найближче оточення Віктора Татькова. Водночас слідчі звернулися до суду із клопотанням про передачу арештованого нерухомого майна в управління новоствореного Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Це б дозволило заробляти на цьому майні не судді-втікачу та його оточенню, а державі.

Водночас у ЖЕКу після обшуку звернулись із скаргою – зокрема, про начебто порушення під час обшуку. На підставі цієї скарги було зареєструване провадження, у якому йдеться, що під час слідчих дій були вилучені персональні дані осіб, які не мають відношення до справи щодо Татькова та його оточення, і не зазначені в ухвалі суду.

На першому засіданні, яке відбулося 25 березня у Печерському районному суді Києва, слідчий Державного бюро розслідувань клопотав про вилучення документів, які слідчі Департаменту спецрозслідувань ГПУ отримали в ході обшуку.

​«Потрібно провести тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження…з метою вилучення копій ухвали слідчого судді про обшук, протоколу обшуку та матеріалів», – заявив під час судового засідання слідчий ДБР Олександр Омельченко.

«Судячи з додатків до клопотання, ці матеріали у них вже є. Яким чином ці документи можуть вплинути на якесь доказове значення, якщо ці копії і так вже є, на нашу думку, незрозуміло», – заявив у відповідь старший слідчий Департаменту спецрозслідувань ГПУ В’ячеслав Жихарєв. У підсумку суддя відхилила це клопотання. «У задоволенні клопотання слідчого… Державного бюро розслідувань про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні…відмовити», – постановила суддя Печерського районного суду Ірина Григоренко.

У коментарі Радіо Свобода керівник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк заявив, що вважає відкрите проти його підлеглих провадження тиском на слідчих і розслідування.

«Під час слідчих дій вилучаються об’єкти, які крім доказів можуть містити інші дані, які не можна розділити. – пояснив Горбатюк. – Та для того і є таємниця досудового розслідування, і обов’язок слідчого ні в якому разі не розголошувати даних, а використовувати виключно для кримінального провадження необхідні докази. Алі ці закиди – це формальний привід. Бо провадження було зареєстроване після того, як прокурор розглянув скаргу ЖЕКу і дав відповідь, що порушень не встановлено».

Горбатюк додав, що на його думку, провадження було зареєстроване «з метою впливу на розслідування» справи щодо судді Татькова та його оточення: «Як один із варіантів, це вирішення питання зняття арешту майна, чи створення перешкод для передачі цього майна в АРМА. А в принципі, мені здається, що кінцева мета якимось чином добитися того, щоб забрати цю справу, щоб вже тоді безперешкодно можна було б, так би мовити, нищити її і все, що з нею пов’язано», – сказав Горбатюк.

Раніше «Схеми» виявили, що оточення судді-втікача Віктора Татькова продовжує щомісячно заробляти до 8 мільйонів гривень на оренді нерухомості, на яку було раніше накладено арешт. Це журналістам повідомив начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

Подільський районний суд Києва за клопотанням Генеральної прокуратури наклав арешт на майже 300 об’єктів нерухомого майна осіб, наближених до судді Татькова, якого нині розшукують правоохоронці – серед якого, у тому числі, офісні та житлові приміщення.

​Наприкінці листопада Генпрокуратура звернулася до суду з клопотанням про передачу арештованого нерухомого майна оточення Віктора Татькова в управління новоствореного Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). Однак Подільський районний суд Києва в цьому відмовив, пославшись на те, що треба з’ясувати позицію формальних власників арештованої нерухомості. У Генпрокуратурі заявили, що знову про це клопотатимуть.

Уперше про елітну нерухомість оточення Віктора Татькова «Схеми» повідомили торік у червні в розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова – журналісти виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на його родичів і незаможних друзів.

А згодом, у грудні 2018-го знайшли в родини судді-втікача в Іспанії 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів.

​Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

 

Фігурантку розслідування «Схем» про привласнення земель Академії аграрних наук відпустили на поруки

Суд відпустив на поруки заступницю президента Національної академії аграрних наук України Ануш Балян, якій НАБУ 18 березня оголосило підозру в розкраданні особливо цінної землі в Києво-Святошинському районі, в результаті чого інтересам держави завдано збитків в розмірі майже 44 мільйони гривень.

Про земельні махінації, в результаті яких державна земля Національної академії аграрних наук переходила у приватну власність керівництва академії та членів їхніх родин, де, в тому числі, згадувалась Ануш Балян, раніше йшлося в розслідуванні програми «Схеми: корупція в детялях» (спільний проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Аграрні барони».

​Рішення відпустити на поруки віце-президентку академії ухвалила слідча суддя Солом’янського районного суду міста Києва Вікторія Жовноватюк за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, повідомляє «Слово і Діло». Водночас детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просили суд обрати Балян запобіжний захід у вигляді застави.

Також суд залишив її на посаді віце-президентки НААН, голови земельної комісія та члена президії.

Як встановили раніше журналісти «Схем», віце-президентка Національної академії аграрних наук України Ануш Балян володіє 10 сотками у селище Гатне на Київщині, які є колишньою землею установи, підконтрольної аграрній академії.

Брат Ануш Балян Алексан володіє фірмою «Сааб», яка набувала у власність ділянки, які раніше нібито були у користуванні Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції (колишнього Інституту агропромислового виробництва, який очолювала Ануш Балян) – про це йдеться у реєстрі судових рішень. В одному з випадків ділянки у приватну власність спочатку отримали 16 осіб, 14 з яких згодом в один день продали їх «Саабу».

Водночас журналісти виявили будинок під Києвом, записаний на племінницю Балян, у якому регулярно бувала віце-президентка академії аграрних наук.

​«Схеми» намагалися дізнатися у віце-президентки, чи сприяла вона своїм родичам при отриманні ділянок або майна, але вона не відповіла.

Балян не єдина з очільників Національної академії аграрних наук, хто разом з родичами володіє земельними ділянками на територіях, що раніше використовувались підпорядкованими академії дослідницькими установами.

Подібні факти «Схеми» встановили і щодо президента академії Ярослава Гадзала. Його родичі є власниками кількох земельних ділянок під Києвом, котрі раніше були у користуванні підпорядкованих аграрній академії установ – зокрема, на ділянці, якої стосується розслідування НАБУ. Крім цього журналісти виявили не відображене в декларації місце проживання Гадзала – це квартира у будинку у Печерському районі Києва. Журналісти неодноразово фіксували, як службова автівка привозить ввечері і відвозить зранку президента академії.

За даними «Схем», підозра була підготовлена і президенту академії Ярославу Гадзалу, але її поки не погодили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Раніше «Схеми» зафіксували, що в НААН працює колишній очільник міліції Київщини Ярослав Голомша. Його брат Микола Голомша – колишній заступник генпрокурора. Раніше його старшим помічником був Назар Холодницький – нинішній голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, чиє відомство і погоджує повідомлення про підозру.

«Схеми» встановили факти отримання колись підпорядкованих установам НААН земель і щодо родичів віце-президента та головного вченого секретаря академії аграрних наук Анатолія Заришняка. Поки САП також не погодив вручення йому підозри, підготовленої детективами.

Справу щодо виведення з державної власності близько 100 гектарів землі академії на Київщині, в рамках якої отримала підозру Ануш Балян та інші посадові особи, в НАБУ розслідують з 2017 року. Йдеться про масиви землі біля Чабанів та Гатного, зокрема, там, де отримали ділянки родичі керівництва академії.

Також «Схеми» розповідали, що діяльність академії аграрних наук вивчають не тільки правоохоронці, але й контролюючі органи. Прихована оренда, втрати мільйонів гривень – те, що помітили аудитори під час проведення ревізії 2016 року. Проблеми виявила перевірка Державної аудиторської служби і у 2018 році.

Під час підготовки розслідування про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається НААН, на знімальну групу «Схем» напали.

Загалом Національна академія аграрних наук України, у складі якої близько двох сотень дослідних станцій, наукових центрів, інститутів та господарств, розпоряджається майже півмільйоном гектарів землі (35 тисяч з яких наразі – на тимчасово непідконтрольній українській владі території).​

Вища рада правосуддя схвалила кандидатів до Верховного суду, серед них – фігуранти розслідувань «Схем»

Вища рада правосуддя (ВРП) схвалила внесення президенту Петру Порошенку подання про призначення на посади суддів Верховного суду України 69 кандидатур, серед яких голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, член цієї ж ради Микола Гусак і суддя Наталя Волковицька. Про них раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

​Відповідно до списків, оприлюднених ВРП, Ігор Бенедисюк і Наталя Волковицька опинилися серед схвалених кандидатів на посади суддів до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, а Микола Гусак – на посади суддів до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

​Водночас, ВРП вирішила відкласти розгляд матеріалів щодо подання про призначення на посаду судді до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Сергія Могили, племінника народного депутата та екс-очільника ЦВК Сергія Ківалова.

Як раніше встановили журналісти, рекомендований до призначення суддею Верховного суду Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, коли була різко збільшена кількість спеціалізацій, тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

Нині Бенедисюк – голова Вищої ради правосуддя (ВРП, реорганізованої Вищої ради юстиції), яка може звільняти суддів і рекомендувати на посаду судді.

​Призначив Ігоря Бенедисюка до ВРП президент Петро Порошенко, який через кілька місяців після цього нагородив його іменною зброєю. Як встановили «Схеми», із порушенням закону – на думку юристів, це йшло врозріз із законом «Про судоустрій і статус суддів».

Ще один рекомендований на зайняття посади судді Верховного суду Микола Гусак – чинний член Вищої ради правосуддя (ВРП), яка може звільняти суддів і рекомендувати на посаду судді.

Гусак був доповідачем під час повторного розгляду у ВРП справи судді-викривачки Лариси Гольник. Ця рада притягнула Гольник до дисциплінарної відповідальності, винісши догану, зокрема, за її критичний пост у мережі Facebook. Вона повідомила про намагання підкупити її мером Полтави у справі, яку вона розглядала.

Наталя Волковицька – суддя, яка працювали за керівництва Віктора Татькова і, за даними «Схем», брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

Раніше «Схеми» розповідали, що судді-фігуранти розслідувань успішно склали іспит до нового Верховного суду та навіть стали фіналістами конкурсу.

Тимошенко: СБУ і ГПУ «стали департаментом корпорації «Roshen»

Кандидатка в президенти України та лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко засуджує дії Служби безпеки України та Генеральної прокуратури напередодні виборів і водночас задоволена роботою Міністерства внутрішніх справ. Про це йдеться у спецрепортажі «Схем» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») «Силовики для кандидатів».

​На прохання журналістів «Схем» прокоментувати ситуацію, коли Служба безпеки та Генпрокуратура, які перебувають у вертикалі президента, публічно розкривають можливі схеми фальсифікацій виборів штабом Тимошенко, а міністр внутрішніх справ публічно говорить про підкуп виборців начебто в інтересах президента Порошенка, лідерка «Батьківщини» заявила наступне:

​«По-перше, це не так. Те, що я чую від міністра внутрішніх справ – він всю інформацію дає дуже збалансовано. Служба безпеки і Генеральна прокуратура, на жаль, стали департаментом корпорації ​Roshen, а Міністерство внутрішніх справ, на наш погляд, стало над політичним процесом і намагається захистити вибори від фальші», – відповіла Тимошенко.

21 лютого цього року СБУ вийшла із заявою про побудовану начебто в інтересах лідерки «Батьківщини» мережі з агітаторів – людей, які за гроші переконують інших, чому треба голосувати саме за цю кандидатку.

7 березня вже Генпрокуратура виступила із заявою, що начебто член команди Тимошенко причетний до спроби зняти з перегонів іншого кандидата – теж Тимошенка, але Юрія.

​Тоді майже одразу із дзеркальною заявою щодо кандидата-конкурента вийшов міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і розповів про інші схеми з підкупу виборців, до організації яких, за його словами, ймовірно причетний заступник голови президентської фракції Сергій Березенко.

За словами директора Центру демократії та верховенства права Тараса Шевченка, «зараз в Україні унікальна ситуація»:

«Правоохоронні органи мають розслідувати потенційні злочини, реагувати на них. Але під впливом певних обставин можуть не реагувати або реагувати лише вибірково –​ закривати очі на представників одних кандидатів і ретельно виконувати свої обов’язки щодо інших», –​ вважає Шевченко.

У спецрепортажі «Силовики для кандидатів» журналісти проаналізували та показали на конкретних прикладах як правоохоронціпідіграють окремим кандидатам. При тому, що керівники структур, які по закону мають бути аполітичними, заявили про спільну позицію задля забезпечення прозорих виборів, СБУ та ГПУ, які знаходяться і прямій вертикалі глави держави, грають на його боці. Тоді як МВС та підпорядкована йому Нацполіція, схоже, підіграють Юлії Тимошенко –​ йдеться у розслідуванні.

Також раніше «Схеми» показали, як Юлія Тимошенко неодноразово зустрічалася з Арсеном Аваковим напередодні виборів.


Тимошенко неодноразово зустрічалась з Аваковим перед виборами – «Схеми»

​Так, 16 березня – в день акції «Нацкорпусу» і «Нацдружин» – «Схеми» зафіксували, як «Мерседес» і авто супроводу Тимошенко, заїхали на територію МВС без жодної перевірки

НАБУ вручило підозру фігурантці розслідування «Схем» щодо розкрадання держземлі

Детективи Національного антикорупційного бюро повідомили семи особам про підозру у розкраданні особливо цінної землі в Києво-Святошинському районі, в результаті чого інтересам держави завдано збитків в розмірі майже 44 мільйонів гривень. Про земельні махінації, в результаті яких державна земля Національної академії аграрних наук переходила у приватну власність керівництва академії та членів їхніх родин, раніше йшлося в розслідуванні «Схем» (спільного проекту Радіо Свобода та UA:Перший) «Аграрні барони».

«Детективи НАБУ встановили, що впродовж 2013–2014 років підозрювані ініціювали ухвалення низки рішень, внаслідок яких понад 15 гектарів державних земель незаконно перейшли в приватну власність. Йдеться про ділянки в передмісті Києва (село Гатне), які мали статус особливо цінної землі й повинні були використовуватися виключно з дослідницькою метою», – повідомляють у Національному антикорупційному бюро.

Зокрема, за даними «Схем», перш за все йдеться про віце-президента Національної академії аграрних наук України Ануш Балян. Також НАБУ повідомило про підозру керівнику дослідного господарства «Чабани» Олександру Іщуку, директору Інституту землеробства НААН Віктору Камінському, колишньому президенту НААН Василю Петриченку та ще трьом особам, зазначає видання «Слово і діло». За даними НАБУ, наразі встановлюється коло інших осіб, причетних до злочину. Стосовно низки з них триває процес погодження зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомлень про підозру.

Як встановили раніше журналісти «Схем», віце-президент Національної академії аграрних наук України Ануш Балян володіє 10 сотками у селище Гатне на Київщині, які є колишньою землею установи, підконтрольної аграрній академії.

Брат Ануш Балян Алексан володіє фірмою «Сааб», яка набувала у власність ділянки, які раніше нібито були у користуванні Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції (колишнього Інституту агропромислового виробництва, який очолювала Ануш Балян) – про це йдеться у реєстрі судових рішень. В одному з випадків ділянки у приватну власність спочатку отримали 16 осіб, 14 з яких згодом в один день продали їх «Саабу».

Водночас журналісти виявили будинок під Києвом, записаний на племінницю Балян, у якому регулярно бувала віце-президентка академії аграрних наук.

«Схеми» намагалися дізнатися у віце-президентки, чи сприяла вона своїм родичам при отриманні ділянок або майна, але вона не відповіла.

Балян не єдина з очільників Національної академії аграрних наук, хто разом з родичами володіє земельними ділянками на територіях, що раніше використовувались підпорядкованими академії дослідницькими установами.

Подібні факти «Схеми» встановили і щодопрезидента академії Ярослава Гадзала. Його родичі є власниками кількох земельних ділянок під Києвом, котрі раніше були у користуванні підпорядкованих аграрній академії установ – зокрема, на ділянці, якої стосується розслідування НАБУ.

Крім цього журналісти виявили не відображене в декларації місце проживання Гадзала – це квартира у будинку у Печерському районі Києва. Журналісти неодноразово фіксували, як службова автівка привозить ввечері і відвозить зранку президента академії.

За даними «Схем», підозра була підготовлена і президенту академії Ярославу Гадзалу, але її поки не погодили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Раніше «Схеми» зафіксували, що в НААН працює колишній очільник міліції Київщини Ярослав Голомша. Його брат Микола Голомша – колишній заступник генпрокурора. Раніше його старшим помічником був Назар Холодницький – нинішній голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, чиє відомство і погоджує повідомлення про підозру.

«Схеми» встановили факти отримання колись підпорядкованих установам НААН земель і щодо родичів віце-президента та головного вченого секретаря академії аграрних наук Анатолія Заришняка. Поки САП також не погодив вручення йому підозри, підготовленої детективами.

Справу щодо виведення з державної власності близько 100 гектарів землі академії на Київщині, в рамках якої отримала підозру Ануш Балян та інші посадові особи, в НАБУ розслідують з 2017 року. Йдеться про масиви землі біля Чабанів та Гатного, зокрема, там, де отримали ділянки родичі керівництва академії.

Також «Схеми» розповідали, що діяльність академії аграрних наук вивчають не тільки правоохоронці, але йконтролюючі органи. Прихована оренда, втрати мільйонів гривень – те, що помітили аудитори під час проведення ревізії 2016 року. Проблеми виявила перевірка Державної аудиторської служби і у 2018 році.

Під час підготовки розслідування про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається НААН, на знімальну групу «Схем» напали.

Загалом Національна академія аграрних наук України, у складі якої близько двох сотень дослідних станцій, наукових центрів, інститутів та господарств, розпоряджається майже півмільйоном гектарів землі (35 тисяч з яких наразі – на тимчасово непідконтрольній українській владі території).

Прокуратура теж відкрила провадження за фактом переслідування журналіста «Схем» Ткача охоронцями Ахметова

Прокуратура міста Києва відкрила кримінальне провадження через стеження охоронцями найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова за знімальною групою програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – на основі інформації, розміщеної в ЗМІ. Журналісти опублікували відеодокази, як охоронці олігарха Ріната Ахметова вже протягом півроку стежать за знімальною групою програми 21 лютого. Наразі провадження за цими ж фактами вже розслідується Головним слідчим управлінням НП України.

«Провадження відкрив перший заступник прокурора міста Києва Кононенко П.М. Як повідомив слідчий Шевченківського ГУ НПУ, провадження було відкрито на основі інформації, яку розмістили ЗМІ», – повідомила Оксана Максименюк, адвокатка Інституту розвитку регіональної преси, який надає юридичний супровід програмі «Схеми».

Як пояснила юристка, є два способи порушення кримінальної справи – за фактом вчинення правопорушення і за заявою. Нацполіція 22 лютого відкрила провадження саме за заявою, яку подали Михайло Ткач і Наталка Седлецька. А прокурор відкрив справу за фактом вчинення такого правопорушення, отримавши інформацію зі ЗМІ. Підставою для цього стала поширена «Схемами» інформація щодо переслідування знімальної групи.

«Сьогодні слідчий зателефонував, щоб викликати Михайла на допит. Ми йому повідомили, що вже така справа відкрита слідчим управлінням і проводиться досудове розслідування. І тому він мав на меті зв’язатися зі слідчим, який зараз веде справу, щоб об’єднати ці два провадження в одне», – додала адвокатка. За її словами, об’єднання двох однакових проваджень в одне – поширена практика.

Наразі справа розслідується Головним слідчим управлінням НП України – провадження зареєстрували 22 лютого за заявою журналіста «Схем» Михайла Ткача. А 28 лютого у Головному слідчому управлінні Національної поліції України допитали журналіста за його заявою щодо перешкоджання його професійній діяльності.

Раніше «Схеми» розповіли, що за їхньою знімальною групою систематично протягом півроку стежили кілька автівок. Усі вони належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта Донбас», кінцевим бенефіціаром якої є олігарх Рінат Ахметов.

Згодом в Ахметова заперечили звинувачення в стеженні та заявили про втручання в особисте життя олігарха журналістом «Схем» Михайлом Ткачем – таку відповідь охоронна фірма ТОВ «Дельта Донбас» Ріната Ахметова оприлюднила в ефірі телеканалу «Україна», який також належить йому.

Редакція «Схем» заперечила всі закиди у свій бік і зазначила, що Рінат Ахметов є PEP-ом – політично пов’язаною особою. Він не є публічним діячем, але має тісні зв’язки на найвищому державному рівні. Водночас, журналісти оприлюднили відеодокази того, що охоронці Ахметова точно знали ще від листопада 2018-го, що стежать не за «невідомими особами» – а саме за журналістами Радіо Свобода.

​Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34» та міжнародна організація «Комітеті захисту журналістів». Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

 

 

Росія перекрила схеми постачання деталей для української оборонної галузі – Луценко

Російська Федеральна служба безпеки перекрила всі схеми постачання деталей для українського оборонно-промислового комплексу, заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко 13 березня під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування фактів розкрадання у Збройних силах.

«Протиповітряні українські ракети середнього радіусу дальності зроблені, зокрема, й завдяки тому, що оборонпром закупив за подібною схемою частину необхідних виробів… ФСБ минулого тижня перекрила всі, принаймні відомі нам, схеми перевезень», – сказав Луценко.

За його словами, «йдеться про унікальні вузли й деталі, налагодити виробництво яких навіть у Радянському Союзі доводилося десятки років».

26 лютого Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом імовірного розкрадання майна посадовими особами державного концерну «Укроборонпром». Цю справу розслідує також і Національне антикорупційне бюро.

Раніше цього тижня журналісти проекту Bihus.Info оприлюднили четверту частину свого розслідування щодо корупції в сфері оборони, в якій заявили, що українські правоохоронці отримували тисячі доларів хабарів, щоб закрити кримінальні провадження.

У попередніх частинах розслідування журналістів про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері йшлося про причетність до цього звільненого нині заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського, його сина Ігоря й чиновників оборонних підприємств України. Всі фігуранти розслідування звинувачення відкинули.

Президент України Петро Порошенко, чиїм соратником називають Гладковського, заявив, що в разі підтвердження даних журналістського розслідування винні мають бути покарані.

Холодницький відсторонив керівника розслідування щодо корупції в оборонному секторі

Спеціалізований антикорупційний прокурор Назар Холодницький заявив 13 березня, що через провал у роботі відсторонив старшого прокурора групи прокурорів від розслідування ймовірного розкрадання в «Укроборонпромі». Про це Холодницький сказав під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування фактів розкрадання у Збройних силах.

Спеціалізований антикорупційний прокурор додав, що цей факт також розслідує Державне бюро розслідувань.

26 лютого Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом імовірного розкрадання майна посадовими особами державного концерну «Укроборонпром». Цю справу розслідує також і Національне антикорупційне бюро.

Раніше цього тижня журналісти проекту Bihus.Info оприлюднили четверту частину свого розслідування щодо корупції в сфері оборони, в якій заявили, що українські правоохоронці отримували тисячі доларів хабарів, щоб закрити кримінальні провадження.

У попередніх частинах розслідування журналістів про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері йшлося про причетність до цього звільненого нині заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського, його сина Ігоря й чиновників оборонних підприємств України. Всі фігуранти розслідування звинувачення відкинули.

Президент України Петро Порошенко, чиїм соратником називають Гладковського, заявив, що в разі підтвердження даних журналістського розслідування винні мають бути покарані.

Суд відмовився повернути в справу Мартиненка відведеного прокурора САП Перова

Шевченківський районний суд Києва відмовився повертати у справу екс-депутата Миколи Мартиненка відстороненого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Андрія Перова – попри те, що раніше Верховний суд визнав незаконною догану, через яку його відсторонили.

«За результатом розгляду заяви керівника САП Назара Холодницького про перегляд рішення суду, яким прокурор Андрій Перов був відсторонений від участі в справі, судом прийнято рішення про залишення заяви без задоволення», – повідомили у САП.

За словами представників ГО «Центр протидії корупції», захист Мартиненка виступав проти повернення прокурора Перова у справу і наполягав, що Верховний суд скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо Перова, але не його поведінку.

18 лютого керівник САП Назар Холодницький подав до суду заяву щодо перегляду ухвали про відвід прокурора Андрія Перова у справі Мартиненка – після того, як Верховний суд 22 січня визнав незаконною догану, оголошену Перову Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів 29 березня 2018 року.

Ця догана стала підставою для відводу Перова від здійснення обвинувачення у справі колишнього народного депутата Миколи Мартиненка – про що раніше розповідали журналісти програми «Схеми» у розслідуванні «Козирний валет».

​​Скаргу на прокурора САП до прокурорської комісії раніше подав Петро Бойко – адвокат екс-депутата Миколи Мартиненка.

Адвокат поскаржився на Перова, звинувативши того у неповазі до суду: прокурор, за його словами, грюкнув дверима під час засідання Солом’янського суду наприкінці 2017 року.

Ще до розгляду висновку щодо вчинення дисциплінарного проступку у своїй справі Андрій Перов заявив клопотання про відвід заступнику голови Кваліфікаційно-дисциплінаторної комісії прокурорів Віктору Шемчуку. На його думку, під час підготовки висновку щодо нього Шемчук мав конфлікт інтересів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія у відводі відмовила.

Після рішення КДКП щодо догани, прокурор звернувся з позовом до Касаційного адміністративного суду Верховного суду, у якому просив скасувати це рішення комісії.

Раніше журналісти програми «Схеми» виявили, що заступник голови прокурорської комісії Шемчук одночасно є і свідком у справі щодо розкрадання коштів «Енергоатому», де фігурує Мартиненко, і колишнім соратником екс-депутата – у 2010-му, він був народним депутатом фракції блоку «Наша Україна – Народна самооборона», яку в той час очолював Микола Мартиненко.

Як стало відомо «Схемам», Шемчук причетний до фінансової операції ще у 2010 році на суму 250 тисяч євро з офшорною компанією, підконтрольною Мартиненку, а його дружина була розпорядником коштів іншої фірми, на чий рахунок і осіли ці чверть мільйона євро.

​​Сам Шемчук не вбачає тут конфлікту інтересів. «Абсолютно немає конфлікту інтересів. …Тому що думка члена комісії – це не думка комісії. І член комісії не братиме участі ні в обговоренні, ні в голосуванні», – заявив раніше у коментарі «Схемам» заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Микола Мартиненко у відповідь на запитання звинуватив журналістів у «заангажованості та необ’єктивності».

«У питаннях – також спроба безпідставно пов’язати мене з якимись посадовими особами. Якусь фірму, до якої я нібито причетний, незрозумілі особи «пов’язують» з чиєюсь родиною – це на Радіо Свобода вважають належним джерелом інформації?» – йдеться у відповіді від колишнього народного депутата.

Нині у Шевченківському суді Києва розглядається справа за підозрою у легалізації та відмиванні доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS. Наступне засідання призначене на 19 березня 2019 року.

 

Радіо Свобода закликає Україну боротися із загрозами журналістам-розслідувачам

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) занепокоєне зростанням тиску на журналістів-розслідувачів в Україні.

Виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар заявила, що можливість журналістів робити їхню роботу є необхідною для будь-якої демократії й закликала українську владу «виконувати міжнародні зобов’язання», щоб створити безпечні умови для роботи журналістів Радіо Свобода.

6 березня під час зйомок у селищі Чабани Київської області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

У лютому журналіст «Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції. Упродовж півроку за ним і знімальною групою стежили охоронці найбагатшого в Україні бізнесмена Ріната Ахметова.

Комітет захисту журналістів висловив занепокоєння інцидентами та закликав українську владу забезпечити безпеку працівників «Схем» та притягти винних до відповідальності.

Ще раніше, у серпні 2018 року, Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.

«Кожну копійку, вкрадену з бюджету, в зубах принесуть» – Порошенко

«Критично важливим є прикрити армію від політиканів, які паплюжать 5-річні досягнення усього ОПК в надії на огульній критиці набрати собі хоч якісь передвиборчі бали»

«Схеми» показали, як керівництво Академії аграрних наук отримує державну землю для себе та родичів

Очільники Національної академії аграрних наук та їхні родичі стають власниками земельних ділянок на територіях, що раніше використовувались підпорядкованими академії дослідницькими установами. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода та UA:Перший) «Аграрні барони».

​Національна академія аграрних наук України, у складі якої близько двох сотень дослідних станцій, наукових центрів, інститутів та господарств, розпоряджається майже півмільйоном гектарів землі (35 тисяч з яких наразі – на тимчасово непідконтрольній українській владі території).

​Як встановили журналісти «Схем», родичі президента академії Ярослава Гадзала є власниками кількох земельних ділянок під Києвом, котрі раніше були у користуванні підпорядкованих аграрній академії установ.

Наприклад, ділянки у Гатному, якими до кінця 2013 року користувалось підпорядковане Інституту землеробства дослідне господарство «Чабани», нині належать доньці Гадзала Оксані Черник та її чоловіку Юрію. Останній у 2015 році отримав ще одну ділянку під Києвом, котрою раніше також користувався один з інститутів аграрної академії.

​Крім цього журналісти виявили незадеклароване житло Гадзала – це квартира у будинку у Печерському районі Києва. «Схеми» неодноразово фіксували, як службова автівка привозить ввечері і відвозить зранку президента академії. Журналістам вдалось виявити, що ця квартира в елітному районі столиці належить сину Гадзала. Згадку про цю квартиру «Схеми» також знайшли в одному із судових рішень. У 2017 році у цьому помешканні проводили обшуки детективи НАБУ у рамках справи щодо відчуження близько 100 гектарів державних земель академії. У квартирі знайшли коробку зі 100 тисячами доларів. Син Гадзала тоді пояснював, що «в даній квартирі його батько не проживав, а сам він нею користується, коли приїжджає до міста Києва у справах».

У розмові зі «Схемами» син академіка Андрій Гадзало заявив, що нічого не пам’ятає – ані про купівлю квартири, ані про 100 тисяч доларів. Його батько – президент академії Ярослав Гадзало – коментувати наведені журналістами факти не захотів.

10 соток у селище Гатне на Київщині, якими володіє заступниця Гадзала Ануш Балян, також є колишньою землею установи, підконтрольній аграрній академії.

Брат Ануш Балян Алексан володіє фірмою «Сааб», яка набувала у власність ділянки, які раніше нібито були у користуванні Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції (колишнього Інституту агропромислового виробництва, який очолювала Ануш Балян) – про це йдеться у реєстрі судових рішень. В одному з випадків ділянки у приватну власність спочатку отримали 16 осіб, 14 з яких згодом в один день продали їх «Саабу».

Водночас журналісти виявили будинок під Києвом, записаний на племінницю Балян, до якого регулярно приїздила віце-президентка академії аграрних наук.

«Схеми» намагалися дізнатися у віце-президентки, чи сприяла вона своїм родичам при отриманні ділянок або майна, але вона не відповіла.

Віце-президент та головний вчений секретар академії аграрних наук Анатолій Заришняк та його дружина – суддя Апеляційного суду Києва, а також їхня донька володіють ділянками в Гатному та Чабанах під Києвом. Ділянки на місці колишніх земель установ, підпорядкованих НААН, є також у вланості зятя і свата академіка. Ділянка зятя наразі арештована в рамках справи, котру розслідує НАБУ.

Сам Заришняк коментувати майнові питання не захотів, сказав лише, що у нього «погане самопочуття».

У очільника Інституту садівництва, що входить у структуру аграрної академії наук, Ігоря Гриника та його родичів, «Схеми» теж виявилинизку земельних ділянок. Вони також придбали дві ділянки на майже півтора гектара землі, які були виділені для ведення особистого селянського господарства. У 2017 році тогочасні власники цих ділянок – син Ігоря Гриника та дружина брата посадовця – змінюють цільове призначення – на будівництво та обслуговування багатоквартирних будинків. Зараз право на забудову ділянки вже надане одній з будівельних компаній, яка працює в регіоні.

Тим часом сам Гриник телефоном зазначив, що «не коментує чужих питань, якими не володіє» і кинув слухавку.

Щоб з’ясувати, кому раніше належала ця земля і яким чином вона перейшла у власність родичам академіка, журналісти приїхали до Чабанівської селищної ради і зустрілитам супротив. На знімальну групу «Схем» напали.

Діяльність академії аграрних наук вивчають як контролюючі органи, так і правоохоронці. Прихована оренда, втрати мільйонів гривень – те, що помітили аудитори під час проведення ревізії 2016-го року. Проблеми виявила перевірка Державної аудиторської служби і у 2018 році.

Директор департаменту цієї служби Володимир Діхтярьов пояснив, що з усієї кількості землі для наукової роботи використовується лише 10%, а «все інше – для товаровиробництва сільськогосподарської продукції та, відповідно, реалізації». А за словами професора Київської школи економіки Олега Нів’євського, ефективність використання державних земель НААН є достатньо низькою.

Окремо справу щодо виведення з державної власності близько 100 гектарів землі академії на Київщині в НАБУ розслідують з 2017 року. Йдеться про масиви землі біля Чабанів та Гатного – зокрема, там, де отримали ділянки родичі керівництва академії. За даними НАБУ, «по одному зі згаданих епізодів детективами підготовлено проекти повідомлення про підозру, які скеровані до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для погодження».

При цьому в САП не надають інформації щодо провадження та того, коли буде погоджено підозри у даній справі.

У фіналісти рекомендованих до Верховного суду потрапили судді-фігуранти розслідувань «Схем»

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, член цієї ж ради Микола Гусак, судді Сергій Могил і Наталя Волковицька потрапили у фінальний список кандидатів, яких Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендує для призначення у новий Верховний суд. Про них раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

​Вища кваліфікаційна комісія суддів опублікувала фінальний рейтинг рекомендованих до призначення суддями нового Верховного суду. Відповідно до нього, до рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського суду в складі Верховного суду потрапили судді Наталія Волковицька (806,25 бала) та Сергій Могил (784,25), а також голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк (752,75).

А член Вищої ради правосуддя Микола Гусак опинився у списку кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду – він набрав на конкурсі 858,25 бала.

​Вирішальне слово щодо визначених ВККС переможців ще повинна сказати Вища рада правосуддя –​ вона має право відмовити у призначенні деяких кандидатів.

Як раніше встановили журналісти, рекомендований до призначення суддею Верховного суду Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, коли була різко збільшена кількість спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

Нині Бенедисюк – голова Вищої ради правосуддя (ВРП, реорганізованої Вищої ради юстиції), яка може звільняти суддів і рекомендувати на посаду судді.

Призначив Ігоря Бенедисюка до ВРП президент Петро Порошенко, який через кілька місяців після цього нагородив його іменною зброєю. Як встановили «Схеми», із порушенням закону – на думку юристів, це йшло врозріз із законом «Про судоустрій і статус суддів».

Ще один рекомендований на зайняття посади судді Верховного суду Микола Гусак – чинний член Вищої ради правосуддя (ВРП), яка може звільняти суддів і рекомендувати на посаду судді.

​Гусак був доповідачем під час повторного розгляду у ВРП справи судді-викривачки Лариси Гольник. Ця рада притягнула Гольник до дисциплінарної відповідальності, винісши догану, зокрема, за її критичний пост у мережі Facebook. Вона повідомила про намагання підкупити її мером Полтави у справі, яку вона розглядала.

Також «Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова – Сергія Могила та Наталю Волковицьку.

Суддя Сергій Могил – племінник народного депутата та екс-очільника ЦВК Сергія Ківалова.

​​Раніше «Схеми» з’ясували, що він, будучи секретарем палати Вищого господарського суду, особисто розподіляв справи на суддів в обхід автоматизованої системи розподілу. Журналісти відшукали кілька судових ухвал, коли Сергій Могил забирав справу в одного судді-доповідача (головуючого) і без комп’ютерної програми передавав іншому.

Наталя Волковицька – суддя, яка, за даними «Схем», також брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій.

​​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

Раніше «Схеми» розповідали, що судді-фігуранти розслідувань успішно склали іспит до нового Верховного суду.

6 березня Вища кваліфікаційна комісія суддів уже оголосила результати конкурсу на 39 вакантних посад у Вищому антикорупційному суді.

На знімальну групу «Схем» напали під час зйомок на Київщині

6 березня під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад. Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

​Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. Серед нападників – голова цієї ГО Валерій Присяжний.

​На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої.

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

«Наша знімальна група виконувала редакційне завдання – поїхала до Чабанівської селищної ради, щоб отримати інформацію для матеріалу, який готується до ефіру – він стосується виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Знімальна група спокійно зайшла до селищної ради і повідомила, що вони – від Радіо Свобода. Натомість у кабінет керівництва сільради увірвались кілька молодих людей і накинулись на оператора, щоб перешкодити зйомці. Вдарили по голові, пошкодили техніку. Ми написали заяву до поліції, яка швидко прибула за нашим викликом та оперативно спрацювала на місці», – повідомила головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька.

Юристка Інституту регіонального розвитку преси (ІРРП) Людмила Панкратова зазначила: «Вбачається, що журналістам не тільки перешкоджали у проведенні зйомок, але і застосували фізичну агресію: було пошкоджено відеокамеру, а оператор зазнав тілесних ушкоджень. Попередньо, ці дії можуть попадати під кваліфікацію частини 2 ст. 345-1 КК України, яка передбачає: «Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».

Юристка зазначила також, що ІРРП буде надавати правову допомогу у захисті прав журналістів по цій справі.

Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

«Застосування сили щодо знімальної групи і журналістів, які працювали за редакційним завданням і проводили відеозйомку в приміщенні селищної ради, тобто у публічному місці, – є неприпустимим. Відтак подія була негайно зареєстрована належним чином, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Найближчим часом члени знімальної групи, щодо яких було вчинене правопорушення, отримають запрошення до поліції для проведення слідчих дій – надання показів і опізнання осіб, які перешкоджали проведенню відеозйомки», – зазначив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Це не вперше журналістам «Схем» перешкоджають виконувати їхню професійну діяльність.

22 лютого журналіст«Схем» Михайло Ткач звернувся до поліції – півроку за ним і знімальною групою півроку стежили охоронці найбагатшого олігарха Ріната Ахметова. Того ж дня поліція порушила кримінальне провадження – через перешкоджання професійній діяльності журналіста.

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука біля ВІП-терміналу аеропорту «Київ».

У вересні 2017 рокуна журналістів «Схем» скоїли напад співробітники Державного управління охорони біля одного з ресторанів у Кончі-Заспі під Києвом. У закладі в цей час перебували президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко та ціла низка політиків на святкуванні

2 жовтня 2015 року співробітники СБУ затримали та пошкодили техніку журналістів, коли вони знімали елітні автомобілі, на яких приїздять на роботу працівники центрального офісу відомства.

 

 

13 фізичних атак на журналістів зафіксовано з початку року – НСЖУ

За два перші місяці 2019 року зафіксовано 13 випадків фізичної агресії щодо журналістів, повідомила Національна спілка журналістів України. У січні було сім таких випадків, у лютому – шість.

Найбільше – п’ять атак на журналістів – зафіксували в Києві та області, ще два – в Одесі, один випадок у Херсоні. Також п’ять інцидентів було на заході країни: два – у Чернівецькій області та по одному у Львові, Закарпатті й на Тернопільщині.

За даними НСЖУ, один із найжорстокіших нападів стався увечері 24 січня. У Голосіївському районі Києва невідомі побили та пограбували журналістів проекту «Стоп корупції» Олександра Золотнюка та Владислава Марченка, які готували сюжет про незаконний видобуток піску.

«Найбільше постраждав Олександр Золотнюк – у нього забої м’яких тканин, вибитий зуб, опік сітківки. За фактом події звернулися до поліції, відкрито кримінальне провадження по ст. 187 (розбій). Але нас така кваліфікація не влаштовує, вимагаємо зміну статті на 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста)», – розповів начальник юридичного департаменту «Стоп корупції» Роксолана Арійончик.

За його словами, у цій справі затримали сімох підозрюваних, двох відпустили, до решти застосували запобіжний захід – домашній арешт із 23.00 до 7.00. Також встановлена особа організатора, він зараз у розшуку.

Водночас експерти Інституту масової інформації (ІМІ) лише в лютому 2019 року зафіксували 29 порушень свободи слова, зафіксувавши зростання кількості таких порушень порівняно із січнем (16 випадків). 17 із цих випадків стосувалися фізичної агресії.

Основними типами порушення прав журналістів стали перешкоджання – 11 випадків (січень – сім) та погрози – п’ять випадків (січень – два), вказує ІМІ.

«Найбільше порушень свободи слова зафіксовано в Києві – 11 випадків, далі йде Волинь з п’ятьма випадками, в інших областях країни сталося по два або по одному випадку», – інформують фахівці.

Нацполіція відкрила провадження після розслідування «Схем» про сумнівні внески партії Тимошенко

​Головне слідче управління Національної поліції 1 березня розпочало досудове розслідування на основі розслідування журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Каса» Тимошенко», в якому йшлося про ймовірні маніпуляції із грошовими внесками на користь партії «Батьківщина» – зокрема, були виявлено, що частина громадян, які за офіційним фінансовим звітом начебто перераховували гроші, насправді нічого про це не знали.

 

​Відповідні дані внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 березня за ч. 4 статті 159-1, тобто порушення порядку фінансування політичної партії та передвиборної агітації, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Про це Радіо Свобода повідомили в Національній поліції.

«Провадження було відкрите за результатами виходу в засобах масової інформації матеріалу, який можуть свідчити про порушення порядку фінансування політичної партії чи передвиборчої агітації. Зокрема, йдеться про матеріал, продемонстрований в програмі журналістських розслідувань «Схеми», Радіо Свобода», – повідомив речник Національної поліції Ярослав Тракало.

«Також ми очікуємо від авторів матеріалу відповідального ставлення до своїх процесуальних обов‘язків в рамках розслідування кримінального провадження. А саме що вони будуть співпрацювати зі слідством і нададуть необхідні слідству матеріали і свідченням», – додав він.

Раніше «Схеми» виявили, що частина громадян, які фігурують у звітах партії «Батьківщина» як її спонсори, спростовують, що будь-коли робили внески на користь партії Юлії Тимошенко, і заявляють, що їхні дані, ймовірно, були використані без їхнього відома.

Загалом, відповідно до фінансового звіту «Батьківщини», у 2018 році на рахунки партії надійшло 157,7 мільйона гривень благодійних внесків. Майже всі вони – а це 144,6 мільйона – від фізичних осіб. Причому якщо з січня по травень партія не отримала жодного внеску, то починаючи з 22 травня синхронно сотні людей зробили свої пожертви.

Але частина з них, як виявили ​«Схеми», не сплачували внесків на користь партії Тимошенко і дізналися про це від журналістів.

Це може свідчити про маніпуляції із передвиборним фондом, коли через нібито пожертви громадян легалізуються гроші сумнівного походження, яке політики воліють не розкривати, – йдеться у розслідуванні журналістів.​

Сама лідерка «Батьківщини» на запитання «Схем» щодо ймовірних маніпуляцій з внесками заявила, що всі доходи і видатки публічні: «Нацагентство з питань запобігань корупції може розслідувати ці справи. Ми відкриті. Все абсолютно робиться публічно. Всі доходи, всі видатки абсолютно публічні. Ми – опозиція, в нас немає силових структур», – зазначила Тимошенко.

 

«Ахметов проти «Схем»: журналіста Ткача допитали в справі щодо стеження охоронцями олігарха

У Головному слідчому управлінні Національної поліції України 28 лютого відбувся допит журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Михайла Ткача за його заявою щодо перешкоджання його професійній діяльності, яку він написав 22 лютого.

За день до того, 21 лютого, редакція оприлюднила фото- і відеодокази стеження охоронцями найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова за знімальною групою «Схем» під час виконання ними своїх професійних обов’язків.

Михайла Ткача спершу хотіли допитати у якості свідка, але його адвокат Оксана Максименюк з Інституту розвитку регіональної преси наполягла на тому, щоб журналіста визнали потерпілим.

«Великий плюс у тому, що Михайла визнали потерпілим – адже в потерпілого більше прав: він є учасником судового провадження, у нього є право ознайомлюватись з усіма матеріалами, подавати скарги, заяви тощо. Свідок не має таких прав – його допитали і все. У нього обмежена процесуальна дієздатність», – пояснює адвокат.

Іншим важливим моментом, на думку адвоката, є те, що допит проводив старший слідчий з особливо важливих справ Головного слідчого управління Нацполіції – це може бути свідченням того, що «справа поки в пріоритеті».

За словами Максименюк, далі слідство має встановити інші обставини справи, отримати відео сюжету, на яке посилається заявник, допитати свідків та осіб, які, на думку заявника, здійснювали переслідування.

Раніше «Схеми» розповіли, що за їхньою знімальною групою систематично протягом півроку стежили кілька автівок. Усі вони належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта Донбас», кінцевим бенефіціаром якої є олігарх Рінат Ахметов.

Згодом в Ахметова заперечили звинувачення в стеженні та заявили про втручання в особисте життя олігарха журналістом «Схем» Михайлом Ткачем – таку відповідь охоронна фірма ТОВ «Дельта Донбас» Ріната Ахметова оприлюднила в ефірі телеканалу «Україна», який також належить йому.

Редакція «Схем» заперечила всі закиди у свій бік і зазначила, що Рінат Ахметов є PEP-ом – політично пов’язаною особою. Він не є публічним діячем, але має тісні зв’язки на найвищому державному рівні. Водночас, журналісти оприлюднили відеодокази того, що охоронці Ахметова точно знали ще від листопада 2018-го, що стежать не за «невідомими особами» – а саме за журналістами Радіо Свобода.

​Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34» та міжнародна організація «Комітеті захисту журналістів». Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

У кампанії зі зниження тарифів співпрацюють люди Тимошенко й Новинського – «Схеми»

Олексій Кучеренко, який є довіреною особою кандидатки на посаду президента України Юлії Тимошенко, проводить кампанію за зниження тарифів спільно із заступником голови «Партії миру» Вадима Новинського, йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

​Журналісти зазначають, що екс-міністр ЖКГ в уряді Тимошенко Олексій Кучеренко й екс-прокурор із Донеччини Максим Гольдарб є співзасновниками ГО «Тарифна мобілізація». Ця громадська організація веде публічну кампанію за зниження тарифів.

Водночас Максим Гольдарб є заступником голови «Партії миру». Її очолює голова депутатської фракції «Опозиційний блок» у Верховній Раді Вадим Новинський.

​Максим Гольдарб працював в органах прокуратури Донеччини, за часів президентства Віктора Януковича перевівся до Києва. Коли міністром оборони був Павло Лебедєв, Гольдарб став аудитором у Міністерстві оборони.

У журналістському розслідуванні Слідство.Інфо «Східна війна» йшлося про те, що Спілка офіцерів публічно звертала увагу, що Максим Гольдарб може бути причетний до закупівлі палива для потреб армії за завищеними цінами. А військова прокуратура порушувала кримінальну справу щодо недбалого ставлення Гольдарба до військової служби.

Олексій Кучеренко у коментарі журналістам зазначив, що співпраця із Гольдарбом – не політична.

«Ну вона ж не політична, організація створювалася саме для того, щоб робити публічний аудит, не тільки тарифів, взагалі монополій, публічних компаній. Коли створювалася «Тарифна мобілізація», не було ні Новинського, ні «Партії миру». Ціна на газ не впливає на те, хто в якій партії є членом», – заявив Олексій Кучеренко.

Подібну позицію озвучив і Вадим Новинський. Він вважає, що Кучеренко і Гольдарб співпрацюють як професіонали.

​«І один, й інший у цій темі є професіоналами в тарифній політиці, у сфері житлово-комунального господарства. Ні, це не свідчить про спільність позиції Тимошенко і «Партії миру», –​ зазначив Вадим Новинський.

На питання, кого б Новинський підтримав у другому турі виборів президента, якщо туди вийдуть Юлія Тимошенко і Петро Порошенко, Новинський відповів: «точно не Порошенка».

Раніше журналісти «Схем» виявили факти, які вказують на ймовірні маніпуляції з партійними внесками на користь партії Юлії Тимошенко. Частина громадян, які фігурують у звітах партії «Батьківщина» як її спонсори, заперечують, що коли-небудь робили внески на користь партії Юлії Тимошенко, і заявляють, що їхні дані, ймовірно, були використані без їхнього відома.

Це може свідчити про маніпуляції з передвиборним фондом, коли через нібито пожертви громадян легалізуються гроші сумнівного походження, яке політики воліють не розкривати, – йдеться у розслідуванні журналістів.​

Сама лідерка «Батьківщини» на запитання «Схем» щодо ймовірних маніпуляцій з внесками заявила, що всі доходи і видатки публічні: «Нацагентство з питань запобігань корупції може розслідувати ці справи. Ми відкриті. Все абсолютно робиться публічно. Всі доходи, всі видатки абсолютно публічні. Ми – опозиція, в нас немає силових структур».