Національна поліція розслідує можливі маніпуляції з внесками на користь кандидатау президенти України Юрія Тимошенка, участь якого в перегонах Юлія Тимошенко назвала «політичною технологією», направленою на відтягування у неї голосів виборців. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

​Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за статтею «перешкоджання здійсненню виборчого права». Йдеться про ймовірний обман виборців, «вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в тому числі, шляхом можливого фіктивного надання коштів дванадцятьма громадянами України» на заставу Тимошенку, яку зобов’язані вносити згідно із діючим законодавством.

«Заставна сума була наповнена пожертвами ряду приватних осіб, і потім з’ясовується, що ці приватні особи про це нічого не знали», – повідомив про це ще 25 лютого міністр МВС Арсен Аваков, не називаючи імені кандидата.

Юрій Тимошенко – народний депутат, нині позафракційний. Раніше був у фракції «Народний фронт». У коментарі «Схемам» заявив, що вважає відкрите щодо нього провадження «політичним переслідуванням».

«Відомо, що відкрили провадження і тиск, шалений тиск, він почався ще задовго до висування. І це починалося навіть у «Народному фронті». І коли вони почули, що я надумав десь там, не узгодивши свої дії, висуватися-балотуватися, вони одразу почали мене залякувати, ми знаємо, що в тебе ні копійки, де ти взяв гроші? Виходить, що злочин – позичити. Я казав і кажу: в мене немає ні копійки бізнесу. Тому я змушений був із ризиком для свого особистого життя, з ризиком всього свого майна ці гроші позичити. У мене все прозоре. Хай шукають, хай доказують»,– заявив Юрій Тимошенко.

​Раніше лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко наголосила, що вважає кандидата у президенти Юрія Тимошенка технологією Адміністрації президента, направленою на відтягування у неї голосів, через повний збіг прізвища та ініціалів кандидата з її власними.

«Вони розраховують таким шахрайським принизливим способом якісь відсотки на виборах забрати і віддати людині, яка нічого спільного немає з кандидуванням у президенти. Тому я звертаюся до президента. Так, як вони вставили цього Тимошенка Юрія Володимировича у реєстр кандидатів у президенти, хай вони просто згадають про чоловічу і президентську честь і вилучать цього Тимошенка Ю. В. з кандидатів у президенти. І припинять такі брудні маніпуляції», – заявляла лідерка «Батьківщини» в ефірі «1+1»у лютому цього року.

Раніше журналісти «Схем» виявили факти, які вказують на ймовірні маніпуляції з партійними внесками на користь партії Юлії Тимошенко.

​«Сам Аваков неодноразово підкреслював, що ні одна політична сила не отримає від нього жодних преференцій на майбутніх виборах. Та чи відомо правоохоронцям про можливі маніпуляції з партійними внесками на користь Тимошенко – Юлії?», – цікавляться у розслідуванні «Схеми».

У Департаменті комунікації Нацполіції офіційно повідомили, що ​«відомостей щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з можливими порушеннями порядку фінансування політичної партії ​«Батьківщина» станом на 27.02.2019 слідчими ГСУ до ЄРДР не вносилося, проте слідчими НПУ розслідується 21 кримінальне провадження, пов’язане із вчиненням можливих порушень представниками зазначеної політичної партії».

 
…

Частина громадян, які фігурують у звітах партії «Батьківщина» як її спонсори, спростовують, що коли-небудь робили внески на користь партії Юлії Тимошенко, і заявляють, що їхні дані, ймовірно, були використані без їхнього відома. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Каса» Тимошенко».

 

​Журналісти проаналізували фінансовий звіт «Батьківщини»​ за 2018 рік і звернули увагу на фінансові операції, які супроводжували внески від громадян.

Наприклад, абсолютно різні люди вносили однакові суми, або одна особа здійснювала однакові платежі на рахунок «Батьківщини» декілька разів у банківських установах у різних містах. Також гроші жертвували цілими родинами в один період часу, а однакові за розміром пожертви переказувалися одними й тими ж людьми по декілька разів у короткі проміжки часу.

Загалом, відповідно до звіту, у 2018 році на рахунки партії надійшло 157,7 мільйона гривень благодійних внесків. Майже всі вони – а це 144,6 мільйона – від фізичних осіб. Причому якщо з січня по травень партія не отримала жодного внеску, то починаючи з 22 травня синхронно сотні людей зробили свої пожертви.

​Та частина з них, як виявили ​«Схеми», не сплачували внесків на користь партії Тимошенко і дізналися про це від журналістів.

54-річна жителька Чернівців Олена Сава, яка згідно зі звітом у липні 2018-го перерахувала на ​«Батьківщину» майже 45 тисяч гривень, заявила, що в цей період її навіть не було вдома: ​«Тоді ми були в Севастополі. Можливо, хтось скористався моїм прізвищем. Але я нічого не перераховувала».

​А киянин Антон Яремко, який начебто перерахував партії 131 тисячу гривень у вересні 2018 року, на момент транзакції вже був у Судані (Північна Африка), де він, за словами батька, працює.

«Ні, не може бути такого. Його вже тут не було. В Україні, взагалі», – запевнив журналістів батько Дмитро Яремко.

​Також спростував будь-які внески на користь партії Тимошенко і пенсіонер Василь Лендел з міста Костопіль на Рівненщині. Хоча за даними звіту «Батьківщини», у липні 2018 року він нібито перерахував декількома траншами майже 40 тисяч гривень.

Це може свідчити про маніпуляції із передвиборним фондом, коли через нібито пожертви громадян легалізуються гроші сумнівного походження, яке політики воліють не розкривати, – йдеться у розслідуванні журналістів.​

Сама лідерка «Батьківщини» на запитання «Схем» щодо ймовірних маніпуляцій з внесками заявила, що всі доходи і видатки публічні: «Нацагентство з питань запобігань корупції може розслідувати ці справи. Ми відкриті. Все абсолютно робиться публічно. Всі доходи, всі видатки абсолютно публічні. Ми – опозиція, в нас немає силових структур», – зазначила Тимошенко.

Директор Департаменту комунікації МВС Артем Шевченко у коментарі також пояснив: «Якщо НАЗК, провівши свою роботу по відслідковуванню чистоти надходження фінансових ресурсів на партійні каси будь-яких партійних структур, побачать там ознаки злочину, і відповідно до КПК цей злочин буде підслідним органам Нацполіції, то ми чекаємо заяву від НАЗК, де було б це чітко описано. І відповідно, будемо реєструвати кримінальне провадження».

Підозрілі благодійні внески на користь «Батьківщини» і раніше ставали предметом дослідження журналістів програми «Наші гроші» та громадських активістів рух «Чесно». Зокрема, було доведено, що частина людей, які фігурують у звітах партії, протягом 2016–2017 років або перераховували значно менші суми, або взагалі не нічого не жертвували, йдеться у розслідуванні.

За даними журналістів та активістів були відкриті провадження. Водночас, за словами аналітика «Чесно» Ігоря Фещенка, результатів немає і досі: «Коли я був на допиті більш ніж півроку тому – це вже минуло 8–9 місяців з відкриття провадження по незаконному використанню персональних даних, і слідча не бачила ні фінансового звіту, який є у відкритому доступі, ні статті, яка описує всю цю схему. Що свідчить про те, що Національна поліція взагалі не розслідує це кримінальне провадження і його неодноразово намагалися закрити».

 

 
…

27 лютого мало відбутися друге засідання Київського апеляційного суду за скаргою видання «Новое время» на Печерський районний суд міста Києва, який своїм рішенням надав Генпрокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції НВ та журналіста Івана Верстюка. Але його перенесли на 1 березня – через неявку представників ГПУ.

Через це журналіст Іван Верстюк звернувся до генпрокурора Юрія Луценка за поясненнями, чому представники очолюваного ним відомства були відсутніми. Відповіді від ГПУ наразі немає.

«Новое время» розцінює такі дії прокурорів як спробу затягнути процес. Адже дедлайн для добровільного надання виданням своєї внутрішньої документації Генпрокуратурі минає 4 березня, відповідно до рішення Печерського райсуду Києва.

Якщо до цього часу редакція не надасть затребувану прокуратурою інформацію, на неї чекає обшук. У виданні «Новое время» вважають, що в разі проведення слідчих дій Генпрокуратурою можуть бути розкриті джерела журналістів НВ, які є захищеними українським законодавством.

Медіаексперти і правозахисники вбачають у цій ситуації суттєву загрозу – вони вважають, що дії ГПУ щодо «Нового времени» є «посяганням на свободу преси».

18 лютого видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на електронні адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

У свою чергу, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время».
…

Раніше «Схеми» опублікували відеодокази, як охоронці олігарха Ріната Ахметова вже протягом півроку стежать за знімальною групою програми
…

Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) висловила занепокоєння питанням безпеки українських журналістів-розслідувачів програм «Схеми» і «Бігус.інфо», які заявили про стеження. Організація закликає владу України швидко розслідувати справу.

«Стеження за роботою журналістів чітко має на меті залякати пресу і є неприйнятним. Ті, хто стоїть за стеженням за журналістами зі «Схем» і «Бігус.Інфо», мають зупинитися, а українська влада повинна провести розслідування, щоб з’ясувати, хто за це відповідальний, і притягнути їх до відповідальності», – заявила Гульноза Саїд, дослідниця відділу Європи і Центральної Азії в Комітеті захисту журналістів у Нью-Йорку.

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач минулого тижня подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Відповідні фото- та відеодокази редакція оприлюднила 21 лютого.

Водночас в Ахметова звинуватили журналіста програми «Схеми» Ткача у втручанні в приватне життя олігарха.

​Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

Розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» також закликали учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34».
…

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Відповідні фото- та відеодокази редакція оприлюднила напередодні, 21 лютого.

У заяві журналіст просить порушити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 Кримінального кодексу України – переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю за попередньою змовою групою осіб.

«Протягом останніх кількох місяців (з осені 2018 року і до сьогодні) за мною та знімальною групою відбувається регулярне переслідування, – йдеться в заяві Михайла Ткача. – Одні й ті ж 2-3 автомобілі переслідують редакційну машину, коли я з оператором їду на зйомки, як у місті Києві, так і поза містом».

Всі ці автівки належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є український олігарх Рінат Ахметов. До того ж, за спостереженнями «Схем», стеження за знімальною групою відбувалося в ті дні, коли Рінат Ахметов перебував у Києві.

«На моє переконання, Ахметов Рінат Леонідович є організатором цього злочину, тобто відповідно до ч. 3 ст. 27 КК України такою особою, яка організувала вчинення злочину, забезпечувала фінансування злочинної діяльності організованої групи. Натомість, встановити усіх виконавців, організатора/-ів, підбурювача/-ів та пособника/-ів можливо лише під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження, відкрити яке, зокрема з цією метою, я й прошу цією заявою», – зазначає у своїй заяві в поліцію Михайло Ткач.

«Редакція програми «Схеми» та я особисто переконані, що такі дії спрямовані на перешкоджання моїй законній професійній діяльності журналіста. Така позиція є обґрунтованою, оскільки журналісти програми «Схеми» неодноразово викривали інформацію щодо самого Ахметова за часів після Революції Гідності, а також продовжують фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – йдеться в заяві.

Раніше медіаюристи на прохання редакції «Схем» ознайомились із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

Заяву в поліцію журналісти склали разом з юристами Інституту розвитку регіональної преси, які надають юридичний супровід програмі «Схеми».

Редакція звернулася до прес-служби Ріната Ахметова з питанням, із чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше із закликом розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» виступили учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34».

Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

 

 
…

Охоронці олігарха Ріната Ахметова організували систематичне стеження за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»). Починаючи з вересня 2018 року, декілька одних і тих самих автомобілів регулярно їздять слідом за редакційним авто «Схем», коли група виїжджає на зйомки в рамках виконання своїх професійних обов’язків. Стеження відбувається як в урядових кварталах Києва, так і за містом і біля аеропорту Жуляни, повідомляє редакція програми «Схеми», публікуючи відповідні відеодокази.

​Усі автомобілі, які стежать за знімальною групою, належать охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є олігарх Рінат Ахметов.

«Редакція переконана, що такі дії спрямовані на перешкоджання нашій діяльності. Адже ми раніше неодноразово розповідали про зв’язки самого олігарха Ахметова, про те, як він зберіг свої позиції і за постмайданної влади, та продовжуємо фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – повідомляють «Схеми».

«Редакція надає цьому факту розголосу, бо, по-перше, справжні наміри цих людей невідомі, а по-друге, є сподівання, що після цього тиск припиниться і наші журналісти зможуть надалі безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки, зокрема, досліджуючи зв’язки самого Ахметова з українськими високопосадовцями», – заявила головний редактор програми розслідувань Наталка Седлецька.

​​Медіаюристи ознайомились на прохання редакції із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності, що є статтею Кримінального кодексу України.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

«Можна писати заяву відповідно до частини другої статті 171 Кримінального кодексу України, яка передбачає саме вплив на роботу журналіста з метою перешкоджання його професійній діяльності», – радить адвокат Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

«Схеми» звернулись і до прес-служби Ріната Ахметова з питаннями, з чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше, у 2016 році, протягом одного місяця «Схеми» зафіксували, як найбагатша людина країни Рінат Ахметов вночі приїжджає до президента, а також таємно відвідує прем’єр-міністра синхронно з лідером однієї з парламентських фракцій Олегом Ляшком.

 

 
…

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявляє, що в ситуації з вимогою ГПУ доступу до внутрішніх документів видання «Новое время» не йдеться про «жодне ущемлення журналістської діяльності». Про це він сказав 20 лютого на брифінгу. Фрагмент відео у Facebook оприлюднила журналістка Альона Лунькова.

За словами генпрокурора, йдеться лише про «прохання надати інформацію».

«Якщо хтось із журналістів вважає такі дії такими, що перешкоджають здійсненню журналістської діяльності, прошу дуже: можете звернутися або до мене безпосередньо, або письмово, і ми обов’язково знайдемо оптимальний шлях», – сказав Луценко.

Він додав, що слідство «інколи потребує даних, які публікують журналісти».

«Не для того, щоб розслідувати роль журналістів, а для того, щоб виявляти витоки всередині правоохоронних органів, а також інколи отримувати невідомі слідству факти. І тоді ми не маємо іншого варіанту, як звертатися із проханням надати інформацію від ЗМІ. І не більше того. Ні про які наслідки для журналістів або видань не йдеться взагалі», – сказав генпрокурор.

«Я, як колишній журналіст, можу вам гарантувати, що жоден журналіст і жодне видання, крім тих, які пропагандують антидержавну діяльність і підтримують кремлівську практику, в Україні за мою каденцію не потерпіли і не потерплять», – наголосив він.

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого Печерський районний суд Києва дав дозвіл Генеральній прокуратурі на доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Читайте також: Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

У Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Дії ГПУ розкритикували також міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) і ОБСЄ. А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».
…

Представник ОБСЄ з питань свободи преси Арлем Дезір закликає українську владу поважати право журналістів на конфіденційність джерел інформації. Про це йдеться в заяві Дезіра, оприлюдненій 20 лютого через ситуацію довкола видання «Новое время».

«Право журналістів захищати конфіденційні джерела є ключовим для вільної преси і розслідувальної журналістики. Закликаю владу поважати цю конфіденційність, особливо коли журналісти висвітлюють питання, що становлять суспільний інтерес», – сказав Дезір.

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого Печерський районний суд Києва дав дозвіл Генеральній прокуратурі на доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Читайте також: Журналісти вимагають терміново розглянути в Раді дії ГПУ щодо журналу «Новое время»

У Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Дії ГПУ розкритикував також міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ). А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».

 

 
…

Неформальна спільнота незалежних журналістів «Ініціатива 34» закликала комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики терміново скликати позачергове засідання за участі представників Генпрокуратури стосовно її дій щодо журналу «Новое время».

«Ми висловлюємо підтримку журналістам видання «Новое время» у їхній готовності захищати свої права через суд. Водночас закликаємо невідкладно провести засідання комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики за участю представників Генеральної прокуратури, на якому розглянути дії підлеглих Луценка на предмет дотримання ними українського та міжнародного законодавства у галузі свободи слова», – йдеться у відкритій заяві журналістів-учасників «Ініціативи 34».

Наступне засідання профільного комітету Верховної Ради призначене на 27 лютого – утім, як зазначають журналісти, «немає гарантій, що Генеральна прокуратура не скористається отриманою в суді ухвалою і не прийде в редакцію «Нового времени» з обшуком до цього. Саме тому існує нагальна потреба в публічному заслуховуванні цієї справи у парламенті».

У своїй заяві учасники спільноти «Ініціатива 34» називають дії Генпрокуратури щодо журналіста та редакції видання «Новое время» «грубим порушенням законів України, та її міжнародних зобов’язань щодо забезпечення свободи слова та захисту роботи журналістів».

18 лютого видання «Новое время» завило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.

Своєю чергою, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время». А українські медіаексперти та юристи розцінили дії ГПУ щодо видання як «посягання на свободу преси».

Незалежні журналісти заявили про створення неформальної спільноти «Ініціатива 34» після звільнення Зураба Аласанії – для протидії проявам цензури. Назва спільноти відсилає до 34-тої статті Конституції України – адже саме вона гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
…

Міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время».

«Прокуратура в Україні має розслідувати ймовірну корупцію, розкриту «Новим временем», а не тиснути на журнал і його репортера Івана Верстюка, щоб вони розкрили свої джерела. Захист джерел є фундаментальним принципом збирання інформації й ми закликаємо прокурорів закрити цю справу негайно», – заявив директор програм CPJ Карлос Мартінез де ла Серна в Нью-Йорку.

18 лютого «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції. За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.

Він є автором низки розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях. Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті «Діамантова дочка». У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великій Британії.

Речниця генерального прокурора Лариса Сарган пояснила, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».

У «Комітеті захисту журналістів» нагадали, що у серпні 2018 року Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.
…

Рух «Журналісти за усвідомлений вибір» (Медіарух) висловлює обурення з приводу загрози розкриття джерел видання «Новое Время» та журналіста-розслідувача Івана Верстюка.

«Ми розцінюємо відповідні дії Генпрокуратури та рішення Печерського райсуду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації», – ідеться в заяві спільноти, яка об’єднує «UA:Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», регіональні медіа, громадські організації та окремих журналістів.

«Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України утриматися від тиску на «Новое время», та від дій, які можуть спричинити розкриття джерел журналіста-розслідувача, а також відмовитися від реалізації ухвали суду. Ми закликаємо Вищу раду правосуддя України дати оцінку професійності та доброчесності судді, який ухвалив рішення, що ставить під удар джерела журналіста і може загрожувати обшуком незалежному виданню. Ми також закликаємо правоохоронні органи і суди виробити нарешті належну практику доступу до документів ЗМІ й журналістів», – вказано в заяві.

Доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування», заявила 18 лютого речниця генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган.

Раніше того ж дня видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції. За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.
…

«Новое время» заявляє, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.

За словами журналістів, 4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання журналіст Іван Верстюк.

Відповідну постанову 13 лютого редакції вручив слідчий ГПУ.

«Якщо НВ не надасть запитувану слідчими інформацію, на видання чекає обшук», ­– заявили журналісти.

Вони розповіли, що Верстюк є автором низки розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях. Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті «Діамантова дочка». У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великій Британії.

«Корнієць – один з двох так званих «діамантових прокурорів»,  високопоставлених співробітників прокуратури, затриманих у липні 2015 року на великому хабарі. Його звільнили, але саму справу про корупцію Корнійця досі розглядає столичний Голосіївський райсуд», – пояснили журналісти.

Стаття була оприлюднена в серпні 2016 року. У ній йдеться про те, що заступник прокурора Київщини, маючи зарплату 200 тисяч гривень на рік, заплатив понад 120 тисяч фунтів стерлінгів за навчання дочки в британських школах.

Згідно з повідомленням, Генпрокуратура розцінила публікацію цих даних як розголошення таємниці слідства і в червні 2017 року вже допитувала Верстюка.

«Рішення Печерського райсуду, що дає Генпрокуратурі необмежений доступ до редакційних матеріалів, порушує, за оцінкою НВ, не тільки свободу слова, але і право журналістів на захист джерел інформації», – підкреслили журналісти.

Генеральна прокуратура України наразі не коментує заяву «Нового времени».

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.
…

Шевченківський районний суд Києва наклав арешт на близько 300 тисяч доларів на британському рахунку екс-очільника Державної фіскальної служби та офіційно зареєстрованого кандидата в президенти Романа Насірова, задовольнивши клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрія Перова.

​Як зазначають у «Центрі протидії корупції», захист Романа Насірова заперечував проти цього клопотання – посилаючись на те, що фінансова установа, в якій Насіров відкрив рахунок, є брокерською, а український КПК передбачає накладення арешту в банках або фінустановах.

Утім, Андрій Перов наголошував, що установа, в якій знаходяться гроші Насірова, є фінансовою, відповідно до британського законодавства. До того ж, за словами прокурора, рахунок екс-голова ДФС відкривав шляхом внесення готівкових коштів у 2015 році.

Раніше «Схеми» повідомляли, що детективи НАБУ спільно із прокурорами САП виявили у екс-голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, який офіційно зареєстрований кандидатом у президенти, рахунок у Великій Британії, на якому розміщено близько 300 тисяч доларів.

«У січні ми отримали через НАБУ інформацію з Британського агентства протидії злочинності про наявність у нього рахунку з коштами у фінансовій установі Interactive Brokers – близько 300 тисяч доларів. У подальшому, оскільки вручалася судова повістка пану Насірову щодо судового розгляду щодо цих коштів, він одразу побіг подавати декларацію, де вказав ці кошти. Згідно з інформацією агентства, рахунок Насіров має вже близько трьох років», – заявлявпрокурор Андрій Перов на засіданні Шевченківського районного суду 7 лютого.

У декларації за 2017 рік, яку Насіров подав у січні 2019 року як кандидат у президенти, у розділі «Грошові активи» дійсно вказані зазначені кошти.

Натомість у щорічній декларації за 2017 рік, яку Насіров подавав у лютому 2018-го ще як голова ДФС, інформації про цей рахунок у Великій Британії не було. Як і у декларації за 2016 рік.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня 2017 року суд арештував Романа Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби. А вже 11 грудня 2018 року суд поновив Насірова на посаді та визначив йому суму компенсації за «час вимушеного прогулу». Уряд оскаржує його поновлення на посаді.

 
…

Ведучий програми «Гроші» на телеканалі «1+1» Олександр Дубінський не зміг підтвердити свої звинувачення на адресу програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») у замовності.

Напередодні, 13 лютого, Дубинський поширив на своїх сторінках у соцмережах інформацію, що не відповідає дійсності – нібито програма «Схеми» залучена в інформаційну кампанію проти Володимира Зеленського, нібито ініційовану Адміністрацією президента Порошенка.

«Надаю всім бажаючим можливість ознайомитися зі скрінами та аудіофайлами з переписки депутата БПП Черненка з помічником президента Порошенка. У переписці обговорюється долучення до дискредитації Зеленського програми «Схеми» Радіо Свобода», – написав у своєму пості у фейсбуці Олександр Дубінський.

Оскільки на опублікованих Дубінським скрінах програма «Схеми» не згадується взагалі, журналіст Максим Савчук звернувся до автора допису за роз’ясненнями – і запропонував Олександру Дубінському надати докази своїх обвинувачень або вибачитися. У відповіді Савчуку Дубінський так і не пояснив, на чому грунтувалося його припущення щодо причетності «Схем» до замовних інформаційних кампаній. Натомість ведучий «Грошей» запропонував подивитися свій черговий відеоблог на іншу тему.

​У дописі Дубінський посилається на нібито отримані ним на дані переписки та запису перемовин депутата БПП Олександра Черненка з нібито помічником Порошенка, ім’я якого не згадується. Згодом, в ефірі Радіо Свобода Олександр Черненко підтвердив справжність аудіозаписів – але зазначив, що вони зманіпульовані. А переписку назвав «фейком».

Головний редактор київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова підтвердила, що на інформаційний ефір були запрошені представники Комітету виборців України, «щоб обговорити закиди на адресу Зеленського», і відкинула звинувачення у заангажованості.

Дописи Олександра Дубінського з’явилися після заяви Комітету виборців України про те, що показ відеофільму «Слуга народу-3» під час виборчого процесу має розглядатися як передвиборна агітація на користь кандидата в президенти України Володимира Зеленського і має бути оплачений із його виборчого фонду.

«Схеми: корупція в деталях» – програма журналістських розслідувань, що викриває високопосадову корупцію. Це спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший». Її автор, головний редактор і ведуча – Наталія Седлецька.

Вона заснувала цей проект влітку 2014 року. З того часу «Схеми: корупція в деталях» щотижня виходить в ефір на «UA:Перший» та 24-му каналі. Вісім журналістів-розслідувачівна чолі з Наталкою Седлецькою висвітлюють корупційні зловживання посадових осіб держави, через що зазнають переслідувань і тиску.

​

 
…

Міжнародний валютний фонд поки не побачив радикальних змін у рівні корупції в Україні, заявив постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман під час конференції в Києві.

«Ми поки що не побачили радикальних змін у рівні корупції. Хоча були створені установи, які допоможуть боротися з корупцією», – заявив Люнгман.

З 2014 року в Україні створили Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції, наразі відбувається конкурс суддів до Вищого антикорупційного суду.

За результатами 2018 року в «Індексі сприйняття корупції» від організації Transparency International Україна ​отримала 32 бали та посіла 120 місце серед 180 країн. У 2017 році Україна мала 30 балів й 130-е місце.
…

Звільнення Зураба Аласанії з посади голови Національної суспільної телерадіокомпанії України є «тривожним», повідомив представник ОБСЄ в справах свободи засобів масової інформації Арлем Дезір.

«Це швидке рішення є тривожним і може негативно вплинути на незалежність і життєздатність суспільного медіа в Україні, зокрема перед двома важливими виборами цьогоріч», – сказав Дезір.

В ОБСЄ нагадали, що створення суспільного мовника є складним процесом, зокрема через суттєве недофінансування з боку держави впродовж останніх двох років.

«Я повторюю: будь-які сподівання, що суспільне медіа зможе надавати надійне, високоякісне та інформативне програмування, є можливе лише за умови незалежності та фінансової стабільності», – наголосив Дезір.

Він висловив сподівання, що в майбутньому наглядова рада НСТУ забезпечить незалежність суспільного мовника.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

7 лютого «Суспільне» оприлюднило протокол засідання Наглядової ради 31 січня, на якому ухвалили дострокове розірвання контракту з головою правління Зурабом Аласанією.

Він працював на цій посаді з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, Аласанія мав продовжувати роботу до 14 травня 2021 року.
…

Голова Міжнародної федерації журналістів Філіп Лерут звернувся до кандидатів у президенти України з відкритим листом, в якому закликав підтримати Декларацію на захист свободи слова. Лист поширила Національна спілка журналістів України.

У листі Лерут зазначає, що виступає на підтримку заклику НСЖУ до всіх кандидатів гарантувати та захищати свободу слова відповідно до міжнародних стандартів.

Читайте також: Журналісти оголосили про створення руху проти цензури після звільнення Аласанії​

«Я заохочую всіх кандидатів ухвалити Декларацію на захист свободи слова, розроблену НСЖУ, і в такий спосіб заявити про свою готовність поважати свободу слова й самовираження, не вчиняти жодних дій, що неправомірно обмежують ці свободи, та публічно засуджувати такі спроби. Кандидати повинні зобов’язатися не втручатися в журналістську роботу, не використовувати правоохоронні органи та регулятори для переслідування», – зазначає Лерут.

Він також попросив кандидатів у президенти взяти на себе зобов’язання публікувати щорічний звіт про результати розслідувань нападів на журналістів.

Декларація на захист свободи слова, розроблена НСЖУ, передбачає, що кандидати в разі обрання президентом зобов’язуються:

поважати свободу слова і самовираження
не вчиняти жодних дій, що незаконно обмежують ці свободи. Публічно засуджувати подібні спроби
не перешкоджати журналістській роботі, не чинити тиск на журналістів та ЗМІ
не використовувати силові органи і регуляторів для переслідування журналістів
щорічно проводити публічні звіти керівників правоохоронних органів про результати розслідувань злочинів проти журналістів та боротьбу із безкарністю.
з повагою ставитися до роботи журналістів; не ділити їх на «своїх» і «поганих», на чіпляти ярликів і не заохочувати ворожнечу
поважати існуючі закони у сфері свободи слова, а законодавчі новації мають бути погоджені з журналістською спільнотою і медіа в ході проведення широких консультацій

За даними НСЖУ, Декларацію вже підписали 11 учасників передвиборчих перегонів: Юлія Тимошенко, Сергій Тарута, Валентин Наливайченко, Дмитро Добродомов, Ольга Богомолець, Віталій Купрій, Ігор Смешко, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Олександр Шевченко і Віктор Бондар.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого. Восени 2019 року мають відбутися парламентські вибори.
…

У щорічній декларації за 2017 рік, яку Насіров подавав у лютому 2018-го ще як голова ДФС, інформації про цей рахунок у Великій Британії не було
…

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення наклала на телеканал NewsOne штраф на суму 96 530,25 гривень. Це, відповідно до закону «Про телебачення і радіомовлення», максимальний штраф – 25% від його ліцензійного збору.

Причиною, як повідомили в Нацраді, стала «мова ворожнечі»: в ефірі ТОВ «Новини 24 години», яке користується логотипом NewsOne, 31 липня, 1, 2, 5, 6, 13 вересня 2018 року виявили «заклики до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті».

«Зокрема, мову ворожнечі було зафіксовано у виступах гостей і ведучих програм NewsOne О. Лукаш, В. Піховшека, Р. Коцаби, Є. Червоненка, А. Лесика, М. Добкіна, Д. Співака. Також до Національної ради надійшов лист від Служби безпеки України, в якому було звернено увагу на окремі програми, де поширювалися висловлювання, що містять ознаки прихованого заклику до агресивних дій та програмування агресивної поведінки глядачів», – повідомили в Нацраді.

Ідеться про такі «кліше російської пропаганди», як «партія війни», «партія миру», «братовбивча війна», «механизм раскола православия», «Россия защищает свои интересы», «мир не признает Россию агрессором» тощо. На думку СБУ, яку наведено в повідомленні, ці кліше в контексті, спрямованому на інспірацію деструктивних настроїв в українському суспільстві, продукують формування спотвореного уявлення про події в Україні, насамперед пов’язані з російською агресією.

Основною темою таких висловлювань, випливає з аналізу Нацради, є «інформація негативного характеру в контексті питань, пов’язаних із національною безпекою України та її територіальною цілісністю, актуальних станом на серпень – вересень 2018 року: заперечення присутності російських військ на території України, виправдовування дій країни-агресора, спрямованих проти територіальної цілісності України, формування уявлення глядачів про Україну як суб’єкта агресії проти частини власної території, дифамація осіб, які брали участь в антитерористичній операції або беруть участь в операції Об’єднаних сил, формування хибного, викривленого уявлення про ідеологічну спрямованість діяльності (фашизм і націонал-соціалізм) керівництва України та частини населення країни тощо».

Ідеться про таку лексику, використану в цих висловлюваннях, як «уничтожение народа Украины», «мир не признает, что они агрессоры», «индульгенция на убийство», «главный агрессор на печерских холмах», «братоубийственная война» (за словами Нацради, це наближене за змістом до словосполучення «громадянська війна») тощо.

«Фактично така подача інформації може бути сприйнята як прихований заклик, спрямований на формування в адресата бажання діяти; шляхом використання методів мовленнєвого маніпулювання свідомістю, впливу на психіку чи підсвідомість автори закликів підштовхують до певних дій, тобто програмують до агресивної поведінки аудиторію», – наголосили в Нацраді.

Відповідно до рішення Національної ради, канал має привести свою діяльність у відповідність до вимог українського законодавства протягом двох тижнів, інакше йому загрожують нові санкції.

У Нацраді при цьому звернули увагу, що представники ТОВ «Новини 24 години» на засідання не з’явилися, хоча розгляд цього питання, який мав відбутися ще 24 січня, саме на прохання мовця був перенесений на 7 лютого.

У товаристві «Новини 24 години», яке випускає в ефір телеканал NewsOne, на цей час іще публічно не коментували рішення Нацради з телерадіомовлення.

Діяльність телеканалу NewsOne, поряд зі ще кількома каналами в Україні, часто викликає невдоволення частини громадськості, його звинувачують в «антиукраїнській» і «проросійській» діяльності, Нацрада вже не раз накладала на нього санкції. На телеканалі у відповідь говорять про «утиски свободи слова».
…

За 2,5 роки за корупційні злочини засудили 2 765 людей, йдеться у звіті Генеральної прокуратури України за червень 2016 – грудень 2018 року.

Згідно з документом, за цей час правоохоронці виявили 22 052 корупційні правопорушення, 5 471 провадження направили до суду.

У ГПУ стверджують, що серед службових осіб до відповідальності за корупційні злочини притягли 6 198 людей, найбільше – 612 – з поліції.

За результатами 2018 року в «Індексі сприйняття корупції» від організації Transparency International Україна ​отримала 32 бали та посіла 120 місце серед 180 країн. У 2017 році Україна мала 30 балів й 130-е місце
…

Українські журналісти та громадські активісти об’єдналися в один рух для моніторингу роботи медіа в період президентських виборів. Презентація меморандуму про співпрацю відбулася в будівлі «Укрінформу» в Києві.

Шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова зазначила, що «в усьому світі якісні ЗМІ об’єднуються заради того, щоб захистити своє право давати якісну інформацію і захистити право громадян отримувати таку інформацію».

«Чому це треба? Проти якісних медіа працюють не лише бізнес-угруповання, а й нові технології, які мають дуже великий вплив на свідомість громадян, на те, що і як вони обирають», – каже шеф Лигачова.

Меморандум оголошує про наміри команди створити рух, який розділятиме якісні медіа та «не-медіа» – тих, хто не дотримується журналістських стандартів.

«Медіа – це ті, хто прагне доносити до свого читача інформацію, яка дозволить йому зробити усвідомлений вибір. Ми всі маємо працювати на одне, щоб існувало суспільне мовлення як інституція», – наголосила Лигачова.

Найближчим часом журналісти планують розробити положення про те, як стати членом медіаруху і як він будуватиме відносини між ЗМІ та моніторинговими організаціями.

«Цей рух особливо про захист, зараз не йдеться про окремі випадки. Відсутність цеху ми всі відчуваємо, і нашу роздрібленість теж, тому готові ввійти в цей рух і стати його частиною», – сказав Зураб Аласанія, якого 31 січня звільнили з посади голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії.

За словами виконавчого директора «Інституту масової інформації» Оксани Романюк, наступним кроком після меморандуму має бути членство українських медіа в міжнародній корпорації Trust.

«Ми запустили переговори з провідними світовими корпораціями. Це означає, що медіа, які долучаються, починають дотримуватися певних індикаторів: достовірності, балансу інформації, повноти викладу, у відповідь – корпорації індексують їх вище у своїх пошуковиках (Google, Facebook). Це об’єднання насправді задасть новий стандарт. Ми повинні повернутися до того, чим насправді є якісна журналістика – не агрегатором новин», – сказала Романюк.

За словами юриста «Центру демократії та верховенства права» Ігоря Розкладая, перше завдання новоствореного руху – щоб журналісти навчилися взаємодіяти.

«Друга річ – вибори. На жаль, поки у нас вибори царя, а не менеджера. Тому одне з завдань медіа привчати людей, давати інформацію, що взагалі відбувається, навіщо обирати та куди витрачаються кошти», – розповів Розкладай.

Ініціаторами створення руху стали Інститут масової інформації, ГО «Детектор медіа», Фундація «Суспільність», МГО «Інтерньюз Україна», ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» та інші. Співавтори проекту планують продовжувати роботу моніторингу медіа й після виборів.
…

Незалежні журналісти виступили на підтримку голови правління НСТУ Зураба Аласанії, з яким Наглядова рада «Суспільного» на засіданні 31 січня 2019 року достроково розірвала договір, та оголосили про створення неформальної спільноти для протидії цензурі під назвою Ініціатива «34».

«Ми, що нижче підписалися, вважаємо дії Наглядової ради Суспільного телебачення прямим проявом цензури та надзвичайно небезпечним прецедентом для країни», – йдеться в оприлюдненій заяві.

​

Журналісти вимагають «негайного скасування результатів голосування та відставки нинішнього складу Наглядової ради, яка своїми діями поставила під загрозу реформу суспільного мовлення в країні та створила небезпечний прецедент звільнення керівника незалежної інституції через політичні мотиви».

Підписанти заявили, що вважають рішення щодо звільнення Аласанії неприйнятним – адже воно було здійснено «непрозорим, таємним голосуванням з очевидним порушенням процедури, духу закону про суспільне мовлення, функцій незалежної Наглядової ради та здорового глузду». А голосування Наглядової ради називають «огидним проявом боягузтва та підлабузництва».

«Опублікована частина претензій до Аласанії, на жаль, не залишає сумнівів у тому, що це рішення є політичним та було ухвалене на догоду владі. Жодні помилки, яких міг припускатися Аласанія та його команда в роботі, не виправдовують його звільнення в гарячу та відповідальну політичну пору, за два місяці до президентських виборів», – зазначено в заяві.

Відтак журналісти заявили про створення неформальної спільноти незалежних журналістів під назвою Ініціатива «34» – адже саме 34-та стаття Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

До нового об’єднання увійшли незалежні журналісти, в тому числі учасники відомого руху «Стоп Цензурі», який протидіяв наступу на свободу слова за часів президентства Віктора Януковича. Серед підписантів: Катя Горчинська, Олексій Мацука, Сергій Андрушко, Наталка Седлецька, Михайло Ткач, Олександр Чорновалов, Катерина Каплюк, Олена Притула, Євген Будерацький, Роман Романюк, Наталія Судакова, Катерина Сергацкова, Тетяна Пеклун, Денис Бігус, Крістіна Бердинських, Ольга Руденко, Кіра Толстякова, Валерія Єгошина, Анна Бабінець, Дарина Шевченко, Євгенія Моторевська, Катерина Лихогляд, Настя Станко, Наталя Гуменюк, Олег Новіков, Аліса Юрченко, Дмитро Дєнков, Ірина Андрейців, Аліна Полякова, Сергій Сидоренко, Максим Савчук, Федір Попадюк, Христина Бондарєва, Данило Мокрик, Анатолій Марциновський, Катерина Гладка, Андрій Яніцький, Тетяна Козак, Дмитро Бобрицький, Іван Верстюк, Наталка Ричкова, Катерина Шаповал, Наталія Міняйло, Юрій Бутусов, Наталія Гривняк, Інна Борзило, Олександр Чекмишев.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

У ймовірному фрагменті проекту рішення Наглядової ради щодо відсторонення Аласанії, який він згодом оприлюднив, йому закидали «деполітизацію новин» і «відсторонення від влади».

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність того, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

 
…

Послуги ботів для відбілювання репутації та спотворення громадської думки можуть коштувати українським політикам до 20 тисяч доларів у місяць. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») «Ілюзіоністи».

​«Усе залежить від того, якої якості створюється акаунт. Є достатньо сервісів, які пропонують створення від 20 центів до 20 доларів. Це – неякісні боти, які можуть бути забанені, виключені, видалені. Якісна підтримка – рахується в тисячах доларів. Підтримка мережі може коштувати 3-4 тисячі доларів на місяць, 10 тисяч доларів на місяць в залежності від того, скільки ми хочемо охопити цими ботами», – пояснив журналістам «Схем» медіа-консультант Олександр Клімашевський.

У розпорядженні редакції також опинився документ, який виявився пропозицією від однієї з фірм потенційному політичному клієнту. Серед послуг – «формування інформаційного поля та керування ним в українському сегменті фейсбуку в передвиборчий період». Наприклад, за допомогою «ботоферми» пропонують «вкидати» інформацію, розповсюджувати її та «тролити» опонентів.

​Ціни – станом на осінь 2018-го року. Так, згідно з документом, робота з офіційною сторінкою клієнта у соцмережі обійдеться замовнику у п’ять тисяч доларів на місяць. Ще плюс півтори тисячі – моніторинг згадок про нього (зокрема, у ЗМІ). За доплату обіцяють розганяти публікації для цільової аудиторії та запускати потрібні меседжі. Загалом вартість послуг таких спеціалістів – сягає щонайменше 16-20 тисяч доларів на місяць.

​Подібні «ботоферми» мають прес-служби багатьох українських політиків – розповів Дмитро Раімов – політтехнолог, піар-фахівець, який має власну піар-агенцію. Його компанія, твердить, також наймає співробітників, які вели б несправжні акаунти. Раімов підкреслює, що вони працюють виключно на захист репутації. Натомість політики нерідко наймають агенції, які б «інформаційно атакували».

«Зазвичай їхні мішені – чиновники і журналісти. Тобто, коли виходить журналістське розслідування – починається трешняк. – пояснює Раімов. – Атакувати легше. Вкинув інформацію – і далі вона вже розповсюджується сама».

За його словами, підтримка в соцмережах (написання коментарів і постів на захист, відбивання словесних атак користувачів) мінімально обійдеться політику у 2-5 тисяч доларів на місяць.

Він також пояснив, що сторінки ботів, які імітують профілі живих людей, зазвичай веде одна людина, і таких сторінок у неї може бути до 20. А фотографії беруться із соцмереж, які станом на зараз в Україні є заблокованими.

Зазвичай для такої роботи, говорить Раімов, наймають студентів старших курсів.

​«Я наймаю студентів або за фахом політологів, або за фахом соціологів, психологів. Цікаво працювати з психологами, тому що вони розуміють ритм ведення дискусій. Вони вміють витягнути людину на емоцію, – ділиться своїм досвідом політтехнолог. – Умовно кажучи, про що ви можете говорити, якщо тільки що фонтан емоцій був», – розповідає експерт.

За його словами, залежно від посад, вони отримують «непогані кошти по ринку».

«Якщо це людина просто веде коментарі, оці сторінки, то менеджер сторінок – його завдання вести до 20 сторінок неіснуючих людей (…) він отримує в місяць від 700 до 1500 доларів. (…) Керівники проектів мають трохи більше, тому що вони координують ще з десяток таких людей. Це така піраміда управління», – говорить Раімов.

Раніше «Схеми» оприлюднили доказ спотворення ботами громадської думки в інтересах Яценюка та Мартиненка.

 
…

Зураб Аласанія опублікував у Facebook фрагмент ймовірного проекту рішення наглядової ради «Суспільного мовлення» про його звільнення з посади голови правління НСТУ. У викладеному фрагменті вказано, що за час керівництва Аласанія «не організував мовлення телеканалу «UA: Перший» ні як «суспільно-політичного каналу» (відповідно до вимог закону), ні як каналу «інформаційного і суспільно-політичного мовлення з елементами просвітництва».

«Не рішення, але частина проекту такого рішення НР, на якому НР базує відсторонення. Хоч би не палилися так відкрито…», – написав Аласанія.

В оприлюдненому документі, зокрема, вказано, що телеканал не висвітлив або частково висвітлив «такі важливі події», як хресна хода за помісну церкву влітку 2018 року, засідання Генеральної асамблеї ООН у вересні 2018 року «з вкрай важливих для України питань (включно з виступом президента України).

Також у проекті вказано, що за керівництва Зураба Аласанії «компанія впродовж 2018 року впроваджувала хибно зрозумілий принцип «відсторонення від влади», аж до повної деполітизації новин, що прямо суперечить вимозі ПАТ «НСТУ» – «Надавати суспільству достовірну і збалансовану інформацію про Україну і світ».

Радіо Свобода не має підтверджень чи спростувань автентичності тексту, який оприлюднив Аласанія.

Читайте також: «Шок» чи «нарешті»? Реакції на звільнення Зураба Аласанії

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією, повідомила у Facebook представниця ради Світлана Остапа. Причини розірвання контракту не повідомляли.

Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування. 

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

 

 
…