Громадська рада міжнародних експертів спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів завершили етап ветування «сумнівних» кандитатів до Антикорупційного суду, залишивши у конкурсі 71 кандидата, повідомляють громадські організації.

Таким чином, як зазначає українське представництво Transparency international, на засіданні 28 січня конкурс покинули суддя В’ячеслав Піковський та науковець Ірина Смазнова.

Всього, за даними Центру протидії корупції, експерти відсіяли 42 кандидата – 40% зі 113, які перед цим успішно склали тестування.

Серед претендентів на посади антикорупційних суддів, яким спочатку висловили сумнів, тільки семеро продовжили змагання.

«Президент має призначити суддів не пізніше 30 днів з дня отримання подання Вища рада правосуддя (ВРП) та не має права відмовити у призначенні будь-кого із кандидатів. Очікується, що Петро Порошенко призначить суддів до першого туру президентських виборів — до 31 березня 2019», – зазначають у активісти.

Однак до цього, як пояснюють у ЦПК, Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя можуть виключити кандидатів із сумнівних політичними зв’язками, через те, що їхнє призначенняможе негативно вплинути на довіру до судової влади.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

 
…

Переможцем конкурсу з управління резиденцією «Межигір’я», якого Нацагентство з управління і розшуку активів (АРМА) планувало оголосити 25 січня, мала стати маловідома фірма «Атлант Девелоп» з уставним капіталом всього у тисячу гривень, записана на жителя Білої Церкви, який працював фельдшером у місцевій військовій частині. Конкурс було продовжено, завдяки розголосу журналістів-розслідувачів. Про це йдеться у матеріалі Радіо Свобода.

Як з’ясували журналісти, ТОВ «Атлант Девелоп» була зареєстрована 1 червня 2016 року. Наразі її єдиним директором і засновником є Андрій Спину, колишній медик ракетної частини з Білої Церкви.

У 2012 році Андрій Спину був у списку вступників до Білоцерківського медичного коледжу, а вже у 2016-му його ім’я виринає серед переліку посадовців військової частини А2892 як фельдшера першого зенітного ракетного дивізіону. За той рік він заробив близько 87 тисяч гривень, інших доходів, крім зарплатні, не мав – свідчить його податкова декларація.

У матеріалі йдеться, що фірма «Атлант Девелоп» зареєстрована за місцем масової реєстрації. Відповідно до даних реєстрів юросіб, за цією юридичною адресою в Києві – у старовинному маєтку на вулиці Круглоуніверситетській, 7 – «мешкають» 32 компанії.

Одна з них – це ТОВ «Укргоскапітал», а її керівник – Логос Богдан Васильович. «І він же (або його повний тезка) – був помічником народного депутата попереднього скликання від Партії регіонів Володимира Струка. Струк, виходець з Луганщини, відомий тим, що після Революції гідності на Луганщині закликав людей до сепаратизму та порушення територіальної цілісності України, розповідають очевидці, серед яких – і журналісти Радіо Свобода», – йдеться в матеріалі.

24 січня 2019 року українські журналісти-розслідувачі з редакцій різних ЗМІ опилюднили відкриту заяву, в якій висловили занепокоєння непрозорістю відбору нового управлінця для резиденції «Межигір’я».

А вже наступного дня, 25 січня, директор АРМА Антон Янчук оголосив про продовження конкурсу на пошук управителя арештованої резиденцією Януковича «Межигір’я» до 28 лютого.

За його словами, попри «надзвичайний розголос» щодо конкурсу, до нього долучилися лише дві юрособи: ТОВ «Атлант Девелоп»і ГО НПУ «Межигір’я», але звернення журналістів-розслідувачів до АРМА дало шанс, що розголос збільшиться і бізнес долучиться до конкурсу, якщо його продовжать.

ГО НПУ «Межигір’я» утворили після втечі екс-президента Віктора Януковича до Росії. До неї увійшли ті громадські активісти, які взяли резиденцію під контроль, щоб вона не була розкрадена та не дійшла до занепаду. Відтоді представники організації доглядають за нею, збирають кошти на неї, дбають про тварин і будівлі, організують відвідування для охочих, проводять у резиденції масові заходи. Але, оскільки організація не є прибутковою, вона не відповідає одному з критеріїв відбору, відтак не може перемогти в конкурсі на управителя резиденції, пояснюють в АРМА.

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції проходять екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.
…

Українські журналісти-розслідувачі з редакцій різних ЗМІ, об’єднаних довкола проекту «ЯнуковичЛікс», висловили занепокоєння непрозорістю відбору нового управлінця для резиденції «Межигір’я».

​

25 січня 2019 року Агентство з виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) має оголосити переможця в конкурсі на управління резиденцією «Межигір’я» – утім, журналісти заявили, що конкурс на обрання керуючого таким важливим об’єктом виявився непрозорим і прихованим від громадськості.

«Днями стало відомо, що претендентів на керування було всього двоє: громадська організація, яка останні п’ять років управляє «Межигір’ям», а також комерційна компанія, деталі якої АРМА досі тримає в секреті. Наскільки нам відомо, жоден представник громадськості не мав можливості оцінити якість пропозицій учасників – попри те, що саме завдяки зусиллям громадськості парк та резиденції не були по-варварськи розграбовані», – мовиться у їхній заяві.

​Журналісти повідомляють, що у четвер, 24 січня, провели кількагодинну зустріч з Антоном Янчуком – головою Агентства, на якій повідомили йому про своє занепокоєння щодо непрозорості процесу.

Вони також, у відповідь на його запитання про варіанти виходу із ситуації, запропонували провести публічне обговорення стратегії управління «Межигір’ям» від усіх охочих узяти участь у конкурсі.

​Антон Янчук пообіцяв журналістам, що спробує взяти до уваги їхні аргументи.

Серед підписантів заяви – Анна Бабінець, Наталія Седлецька, Денис Бігус, Дарина Шевченко, Катерина Каплюк, Максим Опанасенко, Марія Землянська, Олександр Акименко, Катя Горчинська, Влад Лавров і Олег Хоменок.

Іще 11 червня 2018 року, під час зустрічі з журналістами та активістами, які управляли «Межигір’ям» майже з моменту втечі охорони колишнього президента Віктора Януковича, Віталій Різник, один із керівників АРМА, обіцяв, що процес вибору нового розпорядника буде прозорим і з урахуванням думки громадськості.

2018 року слідчі Генеральної прокуратури України передали «Межигір’я» АРМА для пошуку керуючого для колишньої резиденції Віктора Януковича. Згодом, у листопаді 2018 року, АРМА оголосило конкурс на управління активами резиденції. Документи, необхідні для участі в конкурсі, потрібно було подати до 12 грудня 2018 року.

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції проходять екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.
…

Громадська рада міжнародних експертів і Вища кваліфікаційна комісія суддів 24 січня заблокувала ще шістьох кандидатів до Вищого антикорупційного суду, повідомляє громадська організація Transparency International Ukraine. Двоє – судді Руслан Бондарчук та Мар’яна Головчак – подали заяви про припинення участі в конкурсі. Загалом на посади суддів Антикорупційного суду вже не претендує 40 із 49 кандидатів, щодо яких сумнів висловили міжнародні експерти.  

Із конкурсу вибули:

екс-суддя Олеся Ковтуненко;
суддя Ленінського районного суду Миколаєва Юрій Крутій;
суддя Рівненського окружного адмінсуду Андрій Сало;
суддя Коломацького районного суду Андрій Яковенко;
адвокат Тетяна Круценко;
адвокат Сергій Федяєв;
суддя Апеляційного суду Кіровоградської області Руслан Бондарчук;
кандидат до Вищого антикорупційного суду Мар’ян Головчак.

До наступного етапу конкурсу пропустили суддю Господарського суду Дніпропетровської області Володимира Воронька.

28 січня відбудеться останнє засідання громадської ради міжнародних експертів і Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На ньому розглядатимуть досьє двох кандидатів – судді Придніпровського районного суду міста Черкаси В’ячеслава Піковського та доцента Національного університету «Одеська юридична академія» Ірини Смазнової.

Іспити до Вищого антикорупційного суду успішно склали 113 кандидатів.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…

175 фізичних атак на журналістів зафіксовані за два роки, повідомила Національна спілка журналістів України під час презентації «Індексу фізичної безпеки журналістів України» за підсумками 2018 року.

Відповідно до оприлюднених даних, у 2018 році зафіксували 86 випадків фізичної агресії щодо працівників ЗМІ, ще 89 інцидентів у 2017 році. Найбільше інцидентів – 13 – сталося в травні, 12 – у березні, по 9 – у лютому та вересні 2018. Крім того, експерти відзначають, що атаки на журналістів у 2018 році супроводжувалися особливою агресією та жорстокістю, внаслідок чого чимало представників ЗМІ отримали серйозні травми.

Відповідно до оприлюднених даних «Індексу», у 12 випадках нападниками є чиновники, посадовці або депутати, також у 10 – правоохоронці, один інцидент стався із застосуванням зброї.

Національна спілка стверджує, що на 50 відсотків зросла кількість атак на жінок-журналісток. У 2018 році таких випадків зафіксували 37.

«Якщо ж говорити про регіони, то очевидне лідерство в цьому антирейтингу веде місто Київ та область, зокрема, зафіксовано 29 інцидентів фізичної агресії. На другому місці – Дніпропетровська область – 10 випадків застосування сили до журналістів. На третьому – Одеська область із 7 інцидентами. Відзначу, що торік Одещина посіла друге місце – у 2017 було зафіксовано 10 інцидентів», – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова.
…

Засудженого у Білорусі українського журналіста Павла Шаройка етапували із СІЗО КДБ до колонії №2 у Бобруйську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на посла України в Білорусі Ігоря Кизима.

За його словами, етапування відбулося ще до нового року, з того часу Шаройка у в’язниці відвідала його дружина.

Як зазначив Кизим, 23 січня із журналістом у колонії має зустрітися український консул. Питання щодо помилування або обміну не лежать у компетенції МЗС, цим займається СБУ, зауважив посол.

Читайте також: Документи засудженого в Білорусі українського журналіста передані в комісію з помилування

Журналіста Українського радіо Павла Шаройку в Білорусі цього року засудили до 8 років ув’язнення за шпигунство, суд відбувався непублічно. Арештували його 25 жовтня 2017 року. Тоді ж із Білорусі було вислано українського дипломата.

Раніше в Україні затримали білоруського громадянина Юрія Політику, якого звинуватили у шпигунстві на користь іноземної держави. Суд над Політикою відбувається в Чернігові. Спостерігачі припускають, що можливий обмін Політики на Шаройка.
…

Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще 5 кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency international. Натомість четверо із оцінюваних сьогодні претендентів на ці посади продовжили конкурсний відбір.

Як зазначається, із конкурсу вибули судді Василь Гончарук, Андрій Малєєв, Ігор Кос, адвокат Василь Постульга та викладач Валерій Станіславський.

Залишилися, таким чином, викладач Сергій Боднар, адвокат Маркіян Галабала та судді Ольга Саландяк і Валерія Чорна.

Загалом, за даними Transparency international, станом на сьогодні заблоковано 23 особи. Всього міжнародні експерти назвали «сумнівними» 47 кандидатур.

Наступне спільне засідання заплановане на 23 січня. 

А до 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…

Велика Палата Верховного суду України скасувала рішення касаційної інстанції від 21 червня 2018 року та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 29 березня 2018 року – і таким чином визнала незаконною догану, оголошену прокуророві Спеціальної антикорупційної прокуратури України Андрію Перову.

Ця догана стала підставою для відводу Перова від здійснення обвинувачення у справі колишнього народного депутата Миколи Мартиненка – про що раніше розповідали журналісти програми «Схеми» у розслідуванні «Козирний валет».

​Скаргу на прокурора САП до прокурорської комісії раніше подав Петро Бойко – адвокат екс-депутата Миколи Мартиненка.

Адвокат поскаржився на Перова, звинувативши того у неповазі до суду: прокурор, за його словами, грюкнув дверима під час засідання Солом’янського суду наприкінці 2017 року.

​Ще до розгляду висновку щодо вчинення дисциплінарного проступку у своїй справі Андрій Перов заявив клопотання про відвід заступнику голови Кваліфікаційно-дисциплінаторної комісії прокурорів Віктору Шемчуку. На його думку, під час підготовки висновку щодо нього Шемчук мав конфлікт інтересів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія у відводі відмовила.

​Після рішення КДКП щодо догани, прокурор звернувся з позовом до Касаційного адміністративного суду Верховного суду, у якому просив скасувати це рішення комісії.

Раніше журналісти програми «Схеми» виявили, що заступник голови прокурорської комісії Шемчук одночасно є і свідком у справі щодо розкрадання коштів «Енергоатому», де фігурує Мартиненко, і колишнім соратником екс-депутата – у 2010-му, він був народним депутатом фракції блоку «Наша Україна – Народна самооборона», яку в той час очолював Микола Мартиненко.

Як стало відомо «Схемам», Шемчук причетний до фінансової операції ще у 2010 році на суму 250 тисяч євро з офшорною компанією, підконтрольною Мартиненку, а його дружина була розпорядником коштів іншої фірми, на чий рахунок і осіли ці чверть мільйона євро.

​Сам Шемчук не вбачає тут конфлікту інтересів. «Абсолютно немає конфлікту інтересів. …Тому що думка члена комісії – це не думка комісії. І член комісії не братиме участі ні в обговоренні, ні в голосуванні», – заявив раніше у коментарі «Схемам» заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Микола Мартиненко у відповідь на запитання звинуватив журналістів у «заангажованості та необ’єктивності».

«У питаннях – також спроба безпідставно пов’язати мене з якимись посадовими особами. Якусь фірму, до якої я нібито причетний, незрозумілі особи «пов’язують» з чиєюсь родиною – це на Радіо Свобода вважають належним джерелом інформації?» – йдеться у відповіді від колишнього народного депутата.

Нині у Шевченківському суді Києва розглядається справа за підозрою у легалізації та відмиванні доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

 

 

 
…

Вища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада міжнародних експертів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще десятьох кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency International.

За даними організації, 21 січня із конкурсу вибули судді та екс-судді Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш та адвокат Дмитро Ягунов. Окрім того, як зазначається, до початку співбесід житомирський суддя Олексій Омельян вирішив зняти свою кандидатуру.

Таким чином, станом на сьогодні змагання покинули вже 18 осіб.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

 
…

18 січня відбулося перше спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів, на якому зняли з конкурсу 8 з 49 кандидатів, які викликали недовіру у міжнародних експертів.

Зокрема, як повідомляє українське представництво Transparency international, йдеться про суддів Оксану Голуб, Анатолія Загороднього, Тараса Зайця, Анатолія Квятковського, Юрія Кулініча, Євгена Мартинова, Дмитра Тішка та Ігоря Штульмана.

Засідання тривало понад 12 годин, на ньому вислуховували пояснення сумнівних конкурсантів.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…

Дочка ув’язненого у Росії українського журналіста Романа Сущенка Юлія оприлюднила нові його малюнки, які він створив у колонії Кіровської області.

«Символічний зимовий пейзаж з Києво-Печерською лаврою (папір, олівець, ручка гелева, кулькова, пастель), «Букет квітів» (папір, пастель) та дві автівки для брата (папір, ручка гелева, олівець, пастель)», – написала вона у Facebook.

16 січня стало відомо, що Романові Сущенко вперше за 2,5 рок дозволили тривале (триденне) побачення з рідними. Як зазначила тоді Юлія Сущенко, зараз у батька залишаються проблеми зі здійсненням телефонних дзвінків, також журналісту не віддають кореспонденцію.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада 2018 року президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
…

Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щорічного дослідження ІМІ «Барометр свободи слова». Як повідомляє організація, ця цифра є меншою, ніж за аналогічний період 2017 року, коли зафіксували 281 порушення.

За даними дослідження, в першому півріччі 2018 року спостерігалося зростання кількості порушень, особливо фізичної агресії, порівняно з 2017 роком, але у другому півріччі, орієнтовно з серпня, «відбулася певна «стабілізація» кількості порушень прав журналістів».

«Ми пов’язуємо це з кількома причинами: по-перше, з публічним резонансом після жорсткого нападу на активістку Катерину Гандзюк і надзвичайно негативною реакцією суспільства та міжнародної спільноти на цей випадок, що, можливо, дещо охолодило потенційних нападників. Так само ми не виключаємо, що убивство Гандзюк могло мати і певний охолоджувальний ефект на журналістів, особливо в регіонах, які почали більш обережно критикувати, це питання потребує окремого дослідження. І нарешті, ми спостерігаємо затишшя перед традиційною «бурею» виборчих процесів 2019 року», – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Основним викликом для свободи слова у 2018 році в ІМІ називають фізичну агресію щодо журналістів. Категоріями-лідерами за кількістю порушень стали перешкоджання, погрози і напади на журналістів. Із загальної кількості порушень 173 випадки стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

Читайте також: «Індекс свободи преси» 2018: ненависть до журналістики загрожує демократіям

Згідно з дослідженням, регіоном-лідером за кількістю порушень прав журналістів із початку року так і залишається Київ з областю (97). Далі йдуть Миколаївщина (16 випадків), Дніпропетровщина і Полтавщина (по 12), Одещина (11), Львівщина (10).

Порушували переважно право журналістів на професію, згідно з моніторингом, приватні особи, представники центральної й місцевої влади та правоохоронці.

В ІМІ уточнили, що ці дані стосуються неокупованої території України. На окупованих територіях Донецької й Луганської областей, у зв’язку з дуже обмеженими можливостями доступу до цих територій, ІМІ вдалося зафіксувати лише два порушення (у 2017 році – три), йдеться в повідомленні. Зокрема, 2018 року на сепаратистських сайтах знову оприлюднили персональні дані журналістів 11 українських ЗМІ. Крім того, в організації звернули увагу на те, що в полоні підтримуваних Росією бойовиків у Донецьку продовжує перебувати журналіст Станіслав Асєєв.

Читайте також: Комітет захисту журналістів: у 2018 році 34 журналісти загинули через свою професійну діяльність

В анексованому Росією Криму в 2018 році було зафіксовано 12 нових випадків порушень свободи слова (у 2017 році – 16 випадків).

Відповідно до моніторингу міжнародної організації «Репортери без кордонів», Україна посіла торік 101-е місце в «Індексі свободи преси».
…

Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода 14 січня відновила роботу своєї редакції в Румунії.

Сервіс Radio Europa Liberă працюватиме винятково на цифрових платформах.

Згідно з даними незалежних спостерігачів, включно з «Репортерами без кордонів», останніми роками рівень свободи слова в Румунії поступово знижується. Через контроль ЗМІ з боку влади або місцевих олігархів редакційна незалежність та збалансована інформація стали менш доступними для багатьох румунів. Крім того, поширеною стала дезінформація про західні інституції та демократичні практики.

Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав відновлення роботи Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода й заявив, що «вільну Румунію не можна уявити у вільній Європі без… вільної преси». Редакція в цій країні не працювала з 2008 року.

Румунську службу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода очолила журналістка Сабіна Фаті.

У січні запланований перезапуск ще однієї служби РВЄ/РС – болгарської. Вона припинила функціонування у 2004 році.

Раніше Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода працювало в країнах Східної Європи до їхнього вступу в Європейський союз та НАТО. 

РВЄ/РС є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Американське агентство глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM).

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям, включно з керівництвом USAGM, заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС.
…

Керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського судитимуть у Києві, повідомили Радіо Свобода в прес-службі прокуратури Автономної Республіки Крим.

У відомстві додали, що досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо Вишинського завершене. Йому та адвокатам надали доступ до матеріалів справи.

До цього судові засідання в справі керівника «РИА Новости Украина» відбувалися в Херсоні.

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинському загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Як заявляють у СБУ, щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, які надходили з Росії через Сербію.
…

На Дніпропетровщині співробітники обласної прокуратури та Національної поліції під час обшуків виявили, що тютюнова фабрика незаконно виробляє продукцію з підробленими акцизними марками та займається контрабандою.

Це компанія з орбіти політиків «Народного фронту», про факт використання якою фальшивих акцизок раніше розповіли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») у розслідуванні «Тютюновий фронт».

​За даними прокуратури Дніпропетровської області, тютюнова компанія виробляла та збувала продукцію з фальшивими акцизними марками, а сировину для виготовлення цигарок незаконно імпортувала з країн Європейського Союзу та Азії.

Йдеться про фірму «Юнайтед Табако», яка фігурувала в розслідуванні «Схем» про незаконний тютюновий бізнес – на фотографіях видно, що саме такий напис мають коробки з продукцією в підпільному цеху.

​Як раніше встановили «Схеми», ця фірма пов’язана з депутатом Верховної Ради від «Народного фронту» Олегом Кришиним й опосередковано, через братів Руслана та Миколу Журил, із екс-депутатом від цієї політсили Миколою Мартиненком.

За попередніми підрахунками правоохоронців, потужності підприємства дозволяли щотижня виробляти до 3 мільйонів пачок сигарет, а організатори підпільного тютюнового бізнесу щомісяця отримували до 3 мільйонів доларів прибутку.

Під час обшуків у підпільних цехах на території колишнього заводу в місті Жовті Води було вилучено чотири виробничі лінії для виготовлення фальсифікованих тютюнових виробів, близько 144 тисяч акцизних марок з ознаками підроблення, апарат для облаштування марок акцизу, близько 5 мільйонів пачок сигарет з імовірно підробленими акцизками та сировину для виробництва.

​На даний момент, за даними прокуратури, триває досудове розслідування за фактом «виготовлення, збуту марок акцизного податку в особливо великому розмірі, вчинене організованою групою, та зловживання службовим становищем» (частина 3 статті 199 та частина 2 статті 364 КК України).

Раніше журналісти «Схем» виявили, що тютюнова фабрика «Юнайтед Табако», яка у 2017 році розпочала роботу у Жовтих Водах на Дніпропетровщині, випускає сигарети з підробленими акцизними марками. А також встановили, що вона пов’язана з чинними та колишніми депутатами «Народного Фронту».

Зі свого боку, журналісти проекту «Наші Гроші з Денисом Бігусом» встановили, що екс-дружина судді Артура Ємельянова, з якою він підтримує стосунки, вкладає гроші у цей тютюновий бізнес.

Після виходу розслідування «Схем»​ податківці взялися розслідувати можливе ухилення підприємством від сплати податків на суму понад 2 мільйона гривень.
…

Він намагався уникнути відповідальності за розкрадання бюджетних коштів – прес-служба поліції
…

Посольство України у Польщі підтверджує загибель у ДТП журналіста Романа Киселя.

Як повідомляє Укрінформ, аварія трапилася вранці 10 січня в місті Ілжа Мазовецького воєводства, у ній загинули 37-річний журналіст та його мати. За даними агентсва, окрім них, у машині також була дружина Романа Киселя (зараз у реанімації), та його дитина (за даними агентства, вона у задовільному стані).
…

Керівника державного підприємства «Донецький облавтодор» Ігоря Закутаєва затримали на 300 тисячах гривень хабаря, повідомив генеральний прокурор Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook.

«Чистимо дороги. Прокуратура Київської області спільно із УЗЕ ДЗЕ (управління захисту економіки департаменту захисту економіки – ред.) задокументовала протиправну діяльність керівника ДП «Донецький облавтодор» Закутаєва, який в групі з юристом цього ж ДП вимагали і отримали 300 тисяч гривень», – написав Луценко.

Ігор Закутаєв наразі не коментував звинувачення.

У звіті міжнародної антикорупційної організації Transparency International за 2017 рік Україна посідає 130-134 місце разом із Гамбією, Іраном, М’янмою та Сьєрра-Леоне. Держава набрала 30 балів зі 100, що на один пункт більше у порівнянні з попереднім роком.
…

Подячний молебень із нагоди отримання томосу пройшов у Свято-Покровському кафедральному соборі міста Рівного. Разом із главою ПЦУ Епіфанієм на молебень прибув президент Петро Порошенко. В центрі презентували документ, який повернувся із Стамбула, де напередодні його підписали усі члени Синоду Вселенського патріархату. (Відео Адміністрація президента)
…