Одеський міський голова Геннадій Труханов відштовхнув кореспондента Радіо Свобода, щоб піти з брифінгу – журналіста відтягали охоронці. Інцидент стався 27 грудня після засідання суду, в рамках якого Труханова й інших посадових осіб обвинувачують у привласненні 185 мільйонів гривень з одеського міського бюджету.

Після закінчення засідання, де колегія суддів визначалася із порядком слухання справи, міський голова Одеси Геннадій Труханов давав традиційний брифінг для ЗМІ. Коли запитання міському голові почав ставити кореспондент Радіо Свобода Михайло Штекель, політик почав наближатися на нього і не вислухавши запитання заявив, «що вже закінчив».

Коли кореспондент намагався все ж таки поставити запитання, його відтягнули в сторону невідомі особи. Деякі з них часто супроводжують міського голову на ці судові засідання. Після того, як невідомі відтягнули кореспондента, до місця інциденту приїхали правоохоронці. Вони відтягали журналіста від невідомих осіб, кажучи, що той нібито хоче побитися із міським головою.

У Національній спілці журналістів України заявляє, що в даному випадку йдеться про перешкоджання законній діяльності журналіста. «Власне, обставини такого перешкоджання зафіксовані на відео журналіста Радіо Свобод» Михайла Штекеля. Окремої оцінки заслуховують сумнівні дії з боку представників державних правоохоронних органів, які, по суті, також не здійснили належних заходів із захисту журналіста і навіть навпаки – своїми діями сприяли перешкоджанню виконанню журналістом своїх службових обов’язків», – заявив адвокат, правозахисник і секретар НСЖУ Валерій Макеєв.

 
…

Печерський районний суд міста Києва вдруге переніс розгляд позову щодо «образи честі і гідності» лідера проросійського руху «Український вибір» і голови політради партії «За життя» Віктора Медведчука проти народного депутата і голови парламентського комітету в закордонних справах Ганни Гопко.

Цього разу підставою для відтермінування судового засідання стала неявка адвокатів відповідача, а також заява представника Віктора Медведчука – народного депутата від «Опозиційного блоку» та заступника голови громадського руху «Український вибір» Василя Німченка – про неотримання відзивної заяви від захисників Гопко. 

Наступний судовий розгляд запланований на 19 лютого 2019 року.

Читайте також: Медведчук, українські моряки та томос: 6 тез Путіна про Україну на підсумковій прес-конференції

20 грудня Печерський районний суд міста Києва вже переносив розгляд справи Медведчука-Гопко через клопотання сторони обвинувачення про необхідність додаткового часу для ознайомлення з відзивною заявою зі сторони відповідача. 

Віктор Медведчук подав позов проти Ганни Гопко через її вересневий пост у Facebook, в якому вона закликала українців вийти до Генеральної прокуратури України на акцію #МедведчукПідАрешт.

«У роковини смерті Василя Стуса ми нагадаємо про Його ката, який тут, в Україні, веде бізнес, купує канали, рветься до влади. Адже #Медведчук є виродком системи, що знищила Стуса, а тепер уособлює сили реваншу, щоб знищити Україну», – йшлося тоді у дописі народного депутата.

Читайте також: Сюмар виграла суд у депутата Німченка в справі щодо нападу охоронців Медведчука на журналістів «Схем»

У позові до Гопко Медведчук вимагає визнати поширену нею інформацію недостовірною, видалити допис, опублікувати резолютивну частину судового рішення, покрити судові витрати, а також заплатити політику за моральну шкоду одну гривню.

Водночас адвокат Гопко Юрій Демченко наголошує, що її критика діяльності Медведчука є оціночним судженням та висловленням власного бачення, а тому спростуванню не підлягає.

«Більше того, Ганна Гопко як народний депутат повинна інформувати громадськість про суспільно важливі справи, серед яких і діяльність проросійських політиків в Україні», – наголошує адвокат.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

«Я можу дивитися в очі і говорити про те, що стосовно Василя Стуса ніякої вини: ні внутрішньої, ні зовнішньої я не відчуваю і ніколи не відчував», – заявляв політик у 2013 році в інтерв’ю Радіо Свобода.
…

Лауреатом нагороди «Світло справедливості» у 2018 році став Леонід Фінберг – соціолог, дослідник культури, головний редактор видавництва «Дух і Літера», директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. Церемонія вручення відбулася у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Організатором заходу виступив Інститут лідерства та управління Українського католицького університету.

Нагорода заснована канадійкою українського походження Анастасією Шкільник і вручається «за моральне і духовне лідерство в Україні» в пам’ять про її батька Михайла Шкільника, громадського і політичного діяча часів Української Народної Республіки.

«Ця нагорода відзначає особливих людей за їхню здатність запалити світло справедливості у темних щілинах людської душі та вказати шлях до більш людяного суспільства», – сказала про премію Анастасія Шкільник.

У 2017 році лауреаткою премії стала Наталка Седлецька – авторка програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»). До цього премії отримували Надія Савченко, Євген Сверстюк, Мустафа Джемілєв та Лариса Заливна.

«Ми шукаємо людей, які у щоденному житті дають нам приклад жертовності заради розбудови демократичного суспільства. Очевидно одне: ці люди стають для нас ціннісними орієнтирами, вони творять острівки нової України», – розповіла одна із організаторок нагороди «Світло Справедливості», директорка Інституту лідерства та управління УКУ Наталія Бордун.

«В особливий спосіб капітула хоче відзначити Леоніда Фінберга і показати суспільству його поставу під час Майдану. Коли нова політична нація українців показала, що вона досягає нової зріслості, відбулась спроба придуши цей рух, кинувши на нього тінь антисемітизму. У той час Фінберг разом з іншими патріотами-євреями провадив систематичну акцію пояснюючи світу і розкаючи, що євреї також є на Майдані і теж вболівають за Україну», – наголосив єпископ Української греко-католицької церкви Владика Борис (Ґудзяк).

«Ми не помітили, як змінилися, бо порівнюємо своє життя із тим, що є у інших країнах, тоді як треба порівнювати нас теперішніх із нами вчорашніми. Відроджується український кінематограф, який стає відомим у світі, українські театри, відкриваються важливі культурні заклади. Відбувається чітке домінування української гуманітаристики та української літератури – і покупці дедалі частіше купують українські переклади. Окрема перемога – це українська дитяча література, де окремі твори друкують сотнями тисяч примірників», – зауважив лауреат премії Леонід Фінберг. 

Для визначення переможця впродовж року збирається капітула нагороди «Світло справедливості», яка спочатку визначається зі сферою, з якої буде обрано лауреата, а потім визначає претендентів. До складу капітули входить Владика Борис (Ґудзяк), Мирослав Маринович, Данило Білак, Джим Кінгем, Василь Мірошниченко, Марта Коломиєць, представник Української Католицької фундації з Чикаго Олександр Кузьма.

Леонід Фінберг народився 30 липня 1948 року. У 1972 році закінчив Київський політехнічний інститут. З кінця 1980-х років – член редакційної ради журналу «Філософська та соціологічна думка», організатор низки експертних соціологічних досліджень. Читав курси лекцій у Женевському університеті про «Соціальні і економічні проблеми посткомуністичної України» і «Українську політичну історію 20-го століття». 

З 1997 року Леонід Фінберг є головним редактором видавництва «Дух і літера», а з 2006 року директором Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА. Основні теми наукових досліджень: сучасне українське суспільство, історія та культура євреїв України. Має понад 80 власних публікацій.

Лауреат премій Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів, у 2014 році нагороджений Срібним Хрестом Заслуг Республіки Польща.
…

Численне елітне нерухоме майно в Україні, оформлена на родичів та довірених осіб судді-втікача Віктора Татькова, яке нині арештоване в рамках кримінального провадження, продовжує приносити їм дохід від здачі майна в оренду у розмірі близько 8 мільйонів гривень щомісяця.

Такі дані з посиланням на офіційне слідство наводяться в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Дон Татьков і його Familia».

Подільський районний суд Києва за клопотанням Генеральної прокуратури наклав арешт на майже 300 об’єктів нерухомого майна осіб, наближених до судді Татькова, якого нині розшукують правоохоронці – серед якого, у тому числі, офісні та житлові приміщення.

Попри арешт, близькі до екс-судді люди продовжують заробляти на частині цього майна, повідомляють у Генпрокуратурі. «В більшості це майно передано в оренду. За попередніми даними, щомісячно приносить близько 8 мільйонів гривень доходу здача в оренду цих приміщень», – повідомив начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

​Наприкінці листопада Генпрокуратура звернулася до суду з клопотанням про передачу арештованого нерухомого майна оточення Віктора Татькова в управління новоствореного Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). Однак Подільський районний суд Києва в цьому відмовив, пославшись на те, що треба з’ясувати позицію формальних власників арештованої нерухомості. У Генпрокуратурі заявили, що знову про це клопотатимуть.

Уперше про елітну нерухомість оточення Віктора Татькова «Схеми» повідомили ще півроку тому в розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова.

Тоді журналісти виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на його родичів і незаможних друзів.

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

Раніше «Схеми» виявили у родини судді Татькова в Іспанії 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів.

 
…

Родина екс-голови Вищого господарського суду Віктора Татькова, якого розшукують в Україні, володіє 62 гектарами землі та чотирма апартаментами на півдні Іспанії. Про ці раніше невідомі активи журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») розповіли у розслідуванні «Дон Татьков і його Familia». 

 

​Вперше про елітну нерухомість оточення Віктора Татькова «Схеми» показали ще півроку тому в розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова. Тоді журналісти виявили близько сотні об’єктів нерухомості в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на його родичів і незаможних друзів.

 

Зараз журналістам вдалося встановити, що родині Татькова належить також 62 гектари землі в муніципалітеті Міхас іспанської провінції Малага. Відповідно до документів з офіційного реєстру, ця земля записана на фірму Vebelle Royal, власницею якої є Зоя Татькова – колишня дружина судді.

​

​​У середньому вартість землі в цьому регіоні стартує від 30 тисяч євро за гектар, оцінює ріелтор в Іспанії Алан Хабалов. За його словами, ця земля має сільськогосподарське призначення.

«Це місце непогане, тому що воно знаходиться близько до магістралі. І воно знаходиться ще в тій зоні, де розташовані гольф-поля. Ці гольф-поля мають свою затребуваність. Тому що на гольф-поля приїжджають англійці. Це завжди грошове місце, – розповідає Алан. – Відповідно до цінника, виходячи з середньої вартості, ця земля може коштувати до 2 мільйонів».

​

​Зоя Татькова працювала викладачкою в Донецькому національному університеті. І очолювала донецьке відділення Національної школи суддів до його ліквідації – за даними «Схем», там вона отримувала 10-12 тисяч гривень зарплати.

Сама Татькова підтвердила «Схемам», що раніше мала компанію в Іспанії, але продала. Кому – не відповіла. Водночас інформацію про 60 гектарів землі, якою, згідно іспанського реєстру, володіє оформлена на неї фірма, назвала помилкою.

«Можна вигадати все, що завгодно. Це помилка якась. Не може такого бути. Фірми, може бути, вже інші власники придбали. Ви зрозумійте, що все продано. Була мрія сімейна, я з донькою, зятем, дітьми. Хотіла би жити в Іспанії. Як будь-яка людина. Але я живу зараз де? Під обстрілами у Донецьку».

Також Зоя Татькова відхрестилась від будь-яких зв’язків із колишнім чоловіком.

Водночас «Схеми» також виявили, що її і, відповідно, судді Віктора Татькова донька, 38-річна Олена, володіє чотирма апартаментами у іспанському регіоні Малага. Через фірму ІBEROGLOBAL INVESTMENTS 2000, зареєстровану на її ім’я.

​

​Одна із цих квартир знаходиться у комплексі Hercules, ще дві – в комплексі Aloha Playa, а остання – на березі Середземного моря, у будівлі LA PERLA PLAYA.

 

 

​«Доходи доньки Татькова Олени викликають сумнів у спроможності самостійно купувати нерухомість, тим паче на підвні Іспанії. Так, за даними джерел «Схем» у податкових органах, починаючи з 1998 року, офіційно вона не заробила в Україні і мільйона гривень», – йдеться в розслідуванні.

«Схеми» звернулися за коментарем до Олени Татькової, але вона не відреагувала на дзвінки і повідомлення журналістів.

Адвокат самого Татькова Павло Попков обіцяв передати своєму підзахисному питання «Схем» щодо джерел походження коштів на придбання його родиною елітного іспанського майна. Але до ефіру відповіді не надійшло.

Читайте також: Верховний Суд скасував постанову Верховної Ради про звільнення Татькова​

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Нині його також підозрюють у створенні злочинної організації, відмиванні коштів та привласненні майна.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.
…

Посольство США в Україні закликало українські антикорупційні інституції до співпраці.

«У Міжнародний день боротьби з корупцією ми наголошуємо на необхідності створення дієвого Вищого антикорупційного суду та забезпечення того, щоб антикорупційні інституції працювали разом задля сприяння верховенству права та прозорому та підзвітному уряду», – заявило посольство у Twitter.

Згідно з дослідженням міжнародної організації в галузі боротьби з корупцією Transparency International, Україна посідає 130-134 місце в індексі сприйняття корупції.
…

Йдеться про порушення правил мовлення у День пам’яті – 100 років з дня початку «червоного терору»
…

За підтвердження законних груп інвалідності столичні лікарі брали хабарі у поранених на Донбасі українських військових, повідомляє Служба безпеки України.

За даними спецслужби, загальна сума вилученого під час обшуків складає 130 тисяч доларів.

«Лікар-експерт Центральної військово-лікарської комісії та голова столичного центру медико-соціальної експертизи налагодили злочинний бізнес на поранених атовцях. За підтвердження законних груп інвалідності вони брали з патріотів данину. Від одного з воїнів, який отримав на сході країни тяжке поранення ноги, ескулапи вимагали понад 40 тисяч гривень», – заявили в СБУ.

Згідно з повідомленням, під час обшуків правоохоронці виявили понад 20 папок із документами бійців української воєнної операції на Донбасі, до кожної з яких був прикріплений конверт із грошима.
…

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики висловлює «глибоку стурбованість» через появу оглядача Радіо Свобода Віталія Портникова в санкційному списку Росії.

Комітет звертає на це увагу Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, Європейського союзу, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, організацій Amnesty International, «Репортери без кордонів», «Міжнародна підтримка медіа», Freedom House, Комітету захисту журналістів.

Українські політики закликають міжнародне співтовариство застосувати нові санкції проти Росії.

«Єдиною причиною таких політичних переслідувань є журналістська позиція Віталія Портникова. Ось чому це спроба обмежити свободу слова, а також складова гібридної інформаційної війни Російської Федерації», – заявили в комітеті Ради.

У зверненні йдеться, що запроваджені Росією санкції «є безпідставними і не мають нічого спільного з міжнародним правом».

Віталій Портников з 1991 року співпрацює з Українською та Російською редакціями Радіо Свобода. Він назвав свою появу в санкційному списку «попередженням вбивць».

22 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій проти України. Тоді він доручив урядові підготувати перелік фізичних і юридичних осіб, на яких будуть поширюватися санкції, і визначити, в чому вони полягатимуть.

23 жовтня Дмитро Медвєдєв заявив, що санкції передбачатимуть блокування активів, заборону на виведення капіталів і постачання низки товарів, а також заборону на ввіз до Росії певних товарів українського походження.

Загалом під санкції потрапили 322 громадян України і 68 українських підприємств.
…

У листопаді в Україні зафіксовані 18 випадків порушення свободи слова у восьми регіонах, повідомив Інститут масової інформації. З них 14 випадків – це фізична агресія щодо журналістів.

Найбільшу кількість порушень – дев’ять – експерти зафіксували в категорії «перешкоджання законній журналістській діяльності». У жовтні таких випадків було вісім, у вересні – п’ять, у серпні – чотири.

«Журналістам представники місцевої та центральної влади перешкоджали знімати, намагалися вигнати із засідання, невідомі особи відбирали камеру, обливали кефіром, забороняли вести відеозйомку, плювали в обличчя», – заявили в ІМІ

Згідно з повідомленням, далі за кількістю порушень ідуть погрози журналістам – чотири випадки.

Загалом із початку року Інститут масової інформації зафіксував 89 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, 31 випадок погроз, 29 випадків побиття журналістів, 17 випадків обмеження доступу до інформації та 14 випадків кібератак.

Відповідно до моніторингу міжнародної організації «Репортери без кордонів» Україна посідає 101-е місце в «Індексі свободи преси».
…

Суддя Вищого господарського суду Сергій Могил, племінник нардепа і екс-голови ЦВК Сергія Ківалова, розподіляв справи на суддів в обхід автоматизованої системи розподілу. Про це йдеться у матеріалі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

​Журналісти відшукали кілька судових ухвал, коли Сергій Могил, будучи секретарем палати Вищого господарського суду, забирав справу в одного судді-доповідача (головуючого) і без комп’ютерної програми передавав іншому. Одна з ухвал – у 2013 році: таке рішення Могил ухвалив через відпустку судді.

«Утім, ця суддя працювала і ухвалювала рішення того дня, коли цю справу розглядали», – згадується у розслідуванні.

Іншого разу Могил передав справу судді, бо була «помилково визначена спеціалізація» – йдеться в ухвалі від 2014 року.

​Сергій Могил працював у Вищому господарському судді за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук.

«Що стосується мене, то я не бачив, щоб було втручання», – запевнив Могил.

За даними «Схем», у Вищому господарському суді, коли ним керував Татьков, були проведені збори суддів, на яких вони проголосували за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

Сам Могил у коментарі «Схемам» раніше зазначив, що «тоді було рішення зборів, і за рішенням зборів це можна було. Доповідача там не могли міняти. Доповідач тільки за авторозподілом визначався».

​Натомість старший аналітик кампанії «Чесно. Фільтруй суд!» Іван П’ятак пояснює: «Передача справи іншому судді без автоматичного розподілу не відповідає вимогам процесуального законодавства. Такої позиції дотримувався і Верховний суд України, який скасовував рішення судів, де не було автоматичного розподілу».

Нині Сергій Могил – кандидат до нового Верховного суду. Під час першого етапу конкурсу – тестування – журналісти поцікавилися в судді, наскільки в житті йому допомогло те, що Ківалов – його родич.

​«Усіх так турбує це питання, – сміється Могил. – Сім’я ж завжди тебе підтримує у всіх починаннях. Ну як… підтримка родини завжди є».

Загалом «Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, і тепер – кандидати до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.

 
…