Київська мерія не має наміру переглядати результати тендеру на реконструкцію Шулявської розв’язки, розіграний з порушеннями під депутата-забудовника Максима Микитася, та не планує оголошувати новий конкурс на її краще архітектурне рішення. 

Про це йдеться у матеріалі програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший).

Після виходу розслідування «Схем», коли журналісти з’ясували, що до тендеру допустили дві фірми, фінансово пов’язані із народним депутатом Максимом Микитасем і одна з яких подала до конкурсу підроблені документи, заступник Кличка Дмитро Давтян заявив, що «процедура тендеру на реконструкцію Шулявського мосту проведена у рамках чинного законодавства». Ще один заступник голови КМДА Микола Поворозник підкреслив, що «проект-переможець був обраний за абсолютно об’єктивними показниками».

«Все свідчить про те, що влада не має наміру провести повторний тендер, тому виборовши це право на конкурсі з порушеннями, розв’язку за більше ніж мільярд гривень все одно будуватиме фірма «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася», – йдеться у розслідуванні «Схем». Микитась літав із Віталієм Кличком на одному чартері, також мер Києва публічно захищав скандальне будівництво фірми Микитася – «Сонячну Рів’єру».

За наслідками розслідування «Схем» народний депутат Віктор Чумак звернувся до НАБУ та Віталія Кличка з проханням перевірити наведені журналістами факти щодо неконкурентного тендеру. 

Після звернення ГО «Центр протидії корупції» київська прокуратура вже відкрила провадження за фактом можливого підроблення документів. 

Архітектурне рішення розв’язки, тобто її вигляд, ймовірно, залишиться таким, яким його обрала поза конкурсом столична влада, зазначають у розслідуванні журналісти.

18 липня постійна комісія з питань транспорту втретє провалила голосування за петицію з вимогою провести відкритий міжнародний конкурс на краще проектне рішення Шулявської розв’язки. 

Частина киян пропонувала розглянути на такому конкурсі серед варіантів уже затверджений проект «неповного чотирилисника» та трирівневу розв’язку з реверсним розподільчим кільцем. Останній проект розробляв київський інженер Віктор Петрук. Його варіант, зокрема, не передбачає знесення п’ятого цеху заводу «Більшовик» – на відміну від варіанту «неповного чотирилисника».

У мерії переконують, що обрали найбільш оптимальний варіант з точки зору бюджету та термінів реалізації проекту. 

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фіналу конкурсу допустили фірму, яка подала документи з ознаками підробки. Журналісти довели, що ці документи (відгук про аналогічні роботи, проведені у минулому) названий «замовник» справді не надавав. Однак цей факт у КМДА не прокоментували. До фінального аукціону допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою із невідомих причин віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним.

Переможцем тендеру на реконструкцію Шулявського мосту стала компанія «Північно-український будівельний альянс» помічника народного депутата Максима Микитася. 

Віталій Кличко у коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи київської мерії». На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.
…

Національне антикорупційне бюро скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скаргу на постанову прокурора Василя Кричуна про закриття кримінального провадження у «справі рюкзаків» щодо двох підозрюваних – екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та сина міністра Олександра Авакова.

«Станом на 18:00 годину 13 липня Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою так і не було надано матеріалів, які б підтверджували правові підстави закриття провадження стосовно двох ключових підозрюваних у справі. Скаргу адресовано вищому за посадою прокурору, а саме Керівникові САП. Згідно КПК, Назар Холодницький має розглянути дану скаргу та прийняти рішення впродовж трьох днів з моменту її одержання. Таким чином, до кінця наступного тижня громадськість матиме можливість почути його персональну позицію щодо обґрунтованості рішення його підлеглого», – мовиться у повідомленні на сайті відомства.

У свою чергу НАБУ стверджує, що має «достатньо доказів», які свідчать про причетність екс-посадовця МВС та близького родича очільника цього міністерства до розкрадання 14,5 мільйона гривень.

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків».

Повний текст постанови тут

Згідно з постановою, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

Постанова передбачає також скасування арешту майна Чеботаря й Авакова і повернення їм речових доказів. «Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання вважати таким, що припинив своє існування», йдеться у постанові, підписаній прокурором Василем Кричуном, начальником відділу САП.

5 квітня НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування у так званій «справі рюкзаків», одним із фігурантів якої є син міністра внутрішніх справ України Олександр Аваков.

НАБУ розслідує можливу розтрату державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні бойових дій на сході України. У жовтні минулого року після обшуків у цій справі за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина голови МВС Арсена Авакова, Олександра.

За даними НАБУ, в 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. МВС, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.

 
…

У цей же час біля воріт резиденції були зафіксовані автівки, якими користується депутат Олександр Грановський
…

Перевірка телеканалу відбувалася на підставі скарг на трансляцію «Інтером» концерту 9 травня цього року
…

Моніторингова група, створена Жебрівським після скандалу з нелегальними схемами торгівлі на лінії розмежування, досі не надала результатів роботи, повідомив проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії

заступник голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Добряк, який за розпорядженням Павла Жебрівського мав контролювати роботу групи.

«Павло Іванович дійсно створив таку групу, але поки що результатів і самого протоколу немає», – відповів чиновник на запитання журналістів.

Створити групу з моніторингу діяльності гуманітарно-логістичного центру на КПВВ «Майорське» Павло Жебрівський розпорядився 1 березня 2018 року. Причиною стали публічні заяви голови військово-цивільної адміністрації селища Зайцеве Володимира Весьолкіна про нелегальну схему торгівлі з окупованим територіями, що діє на ГЛЦ і дозволяє переправляти через лінію розмежування оптові партії товарів.

Тоді голова Донецької ОДА спростовував існування схем, заявивши, що звертався з цього приводу до правоохоронних органів, однак ті жодних порушень не виявили. На додачу пообіцяв створити спеціальну моніторингову групу, за результатами роботи якої він прийме рішення про можливе закриття ГЛЦ в Майорську.

Тепер колишній голова Донецької ОДА Павло Жебрівський, якого в червні президент Порошенко включив до складу комісії з аудиту НАБУ, говорити з журналістами про роботу групи та її висновки не захотів.

До складу групи увійшли 12 чоловік, більшість з яких – співробітники Донецької адміністрації. У відповідь на запит Донбас.Реалії в облдержадміністрації повідомили, що група за час роботи двічі побувала в ГЛЦ 5 та 6 березня.

Вперше про схему на гуманітарно-логістичному центрі в Майорську Донбас.Реалії повідомили у березні 2017 року. Про припинення діяльності ГЛЦ у зв’язку зі зловживаннями в штабі ООС повідомили тільки у липні 2018 року.

 

 

 
…

Президент України звільнив Олексія Горащенкова від виконання обов’язків члена конкурсної комісії з відбору кандидатів до Національного агентства з питань запобігання корупції, а також з посади свого позаштатного помічника. Про це мовиться в указах глави деражави від 7 липня.

Наприкінці минулого року, ввечері 29 листопада, знімальна група «Схем» зафіксувала візит Олексія Горащенкова до Адміністрації президента – про що йдеться у спецрепортажі «Всі дороги ведуть в АП». ​

Прізвище Олексія Горащенкова з’явилося у ЗМІ після заяви екс-очільниці одного з департаментів НАЗК Ганни Соломатіної про те, що «Національне агентство з питань запобігання корупції – не є самостійним органом, а повністю контрольованим владою». Вона розповіла, що її та двох колег викликав до Адміністрації президента так званий «куратор» НАЗК у вересні цього року і пропонував, щоб усі проекти рішень агентства спочатку розглядалися в АП, а потім уже на засіданнях антикорупційного відомства». За словами Соломатіної, вона відмовилась від таких пропозицій.

Горащенков коментувати оприлюднену листування між ним і колишньою співробітницею НАЗК Ганною Соломатіною, у якій він начебто писав, що мав доповісти президентові стосовно її звільнення, відмовився.

У листопаді минулого року в Національному антикорупційному бюро України повідомили, що почали розслідування за заявами Ганни Соломатіної щодо можливих корупційних дій службових осіб НАЗК. Згодом справу передали до Служби безпеки України.
…

Начальник Волинської митниці Віктор Кривіцький призначений тимчасовим виконувачем обов’язків заступника голови Державної фіскальної служби України. Про це йдеться в розпорядженні Кабінету міністрів України №448 від 4 липня 2018 року, підписаному прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. На новій посаді Кривіцький займатиметься митним напрямом.

Віктор Кривіцький родом з Хмельниччини, але основні кар’єрні щаблі в податкових органах здолав у Вінниці. Ще з 90-х років обіймав керівні посади в податковій Вінницької області. У квітні 2016 року екс-мер Вінниці Володимир Гройсман став прем’єр-міністром України, а в липні 2016-го ще один вінничанин, який також тривалий час працював у податковій, – Мирослав Продан – очолив всю Державну фіскальну службу. Тоді ж, у грудні 2016 року Віктор Кривіцький очолив Волинську митницю, якою й керував до нинішнього призначення. 

Журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) опублікували розслідування, в якому викрили схему ввезення авто з іноземною реєстрацією (так званих «євроблях»), яка діє на Волинській митниці. 

У розслідуванні йдеться про те, що громадян Білорусі масово використовують у схемі ввезення нерозмитнених автомобілів з європейською реєстрацією через митні пости на україно-білоруському кордоні. При цьому білоруси виконують лише роль водія-нерезидента за невелику плату, але це дає змогу українському покупцю рік користуватись автомобілем, не сплачуючи митні платежі в бюджет країни. Така схема йде врозріз із 380 статтею Митного кодексу України. Все це відбувається за мовчазної згоди та на очах у самих митників, йдеться в розслідуванні.

Лише за травень 2018 року через митний пост Доманове (Волинська область) заїхало майже три тисячі таких нерозмитнених автомобілів з європейською реєстрацією, у яких були саме громадяни Білорусі.

На момент виходу розслідування в ефір журналістам не вдалося отримати коментарі Віктора Кривіцького. Його номери були відключені, на повідомлення в месенджері він не відповів.Так само Мирослав Продан не відповів журналістам на надіслані йому питання.

У серпні 2017 року прокуратура Волинської області затримала Віктора Кривіцького за підозрою в отриманні хабаря. У нього вилучили 500 доларів, 500 євро і 8 тисяч гривень. 20 серпня 2017 року Луцький міськрайонний суд відпустив Кривіцького під особисте зобов’язання. За версією сторони захисту, хабар Кривіцькому підкинули – адвокати оприлюднили відео з камер спостереження в квартирі Кривіцького. 4 липня 2018 року стало відомо, що кримінальне провадження закрили.
…

Громадян Білорусі масово використовують у схемі ввезення нерозмитнених автомобілів з європейською реєстрацією через митні пости на україно-білоруському кордоні. При цьому білоруси виконують лише роль водія-нерезидента за невелику плату, але це дає змогу українському покупцю рік користуватись автомобілем, не сплачуючи митні платежі в бюджет країни. Така схема призводить до масового порушення Митного кодексу України, згідно з яким користуватись автомобілем в такому разі має право лише той, хто його завіз. Все це відбувається за мовчазної згоди та на очах у самих митників, йдеться в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший).

За даними, отриманими «Схемами» зі своїх джерел в ДФС, лише за травень 2018 року через митний пост Доманове (Волинська область) майже 3000 тисячі нерозмитнених автомобілів з європейською реєстрацією, були завезені саме громадянами Білорусі. 

Журналісти білоруської редакції Радіо Свобода проїхалися декількома прикордонними населеними пунктами Білорусі, де мешкають особи, які за даними “Схем”, отриманих від джерел на митниці, у 2018 році ввозили нерозмитнені автомобілі на європейських номерах в Україну. Частина із них визнала: машини до України таки ввозили. Житель села Заостровеччя розповів журналістам, що за такою схемою ввозили авто кілька десятків його односельців, і за це посередники їм платили по 20 доларів.

 «Я просто брав паспорт. Там таксист брав, людей шість із собою. Там з нашого села людей 40-50 вже їздили. Мені просто зателефонували, сказали: хочеш заробити 20 доларів? «Звісно, – кажу: – А що треба?» Нічого, тільки паспорт, щоб не було там ні судимості, нічого. Кажу: «Все нормально. У мене робота є, працюю, як належить, на державному підприємстві». Грошей, думаю, 20 доларів не завадить. Я поїхав. Нас розсадили по різних машинах. Як він сказав, це можна робити лише раз на рік», – розповів він.

Як ідеться у розслідуванні «Затемнення на Волинській митниці», схема працює так. Автомобілі заїжджають з території Євросоюзу в режимі транзиту, тобто, мають право перебувати в Україні до 10 днів. Потім авто їде на пункт пропуску на кордоні з Білоруссю, виїжджає з України, однак не в’їжджає в Білорусь. На нейтральній території в автомобіль сідає громадянин Білорусі, який має довіреність від власника авто. Він заїжджає в Україну, виходить з авто і невдовзі, іноді пішки, повертається до Білорусі. Автомобіль залишається у користувача-українця, який також отримує довіреність від власника.

 

via GIPHY

У такому варіанті – режимі тимчасового ввезення – авто з іноземною реєстрацією може перебувати в Україні до одного року. 

«Непрозоре ввезення таких автомобілів – стало джерелом доходу для цілого прошарку нечистих на руку бізнесменів. Але вони діють не самостійно. Все це відбувається на очах митників на кордоні», – йдеться в розслідуванні.

Очільником Волинської митниці є Віктор Кривіцький. Його телефони на час виходу сюжету були відключені, а на запитання журналістів у месенджері він також не відповів. 

У Державній фіскальній службі запевняють, що перевіряють транспортні засоби, які перетинають кордон України. 

«Перевіряємо ми їх шляхом запитів на інші країни, і ці запити митниця не має право перевіряти напряму. Ми кожного разу працюємо через міжнародні угоди, а тому залучаємо ДФС та МЗС. Як тільки транспортний засіб заїжджає на митний пост, він там може перебувати максимум 4 години, що ми можемо там затримати і подивитись. Але інколи буває так, що відповідь приходить за два тижні, три тижні після того, коли ми його дали. І в цьому випадку ми не маємо права тримати людину так довго. Волинська митниця масовість цих порушень фіксує останні два роки точно. І ми кожного разу кажемо про те, що митниці бракує повноважень, щоб навести порядок у цій сфері», – стверджує речниця Волинської митниці ДФСУ Валентина Черниш в коментарі «Схемам». 

Голова Державної фіскальної служби Мирослав Продан не відповів на надіслані йому запитання стосовно описаної схеми на Волинській митниці. 

У Верховній Раді зараз зареєстровано кілька законопроектів, спрямованих на розв’язання проблеми із ввезенням авто із іноземною реєстрацією. Врегулювати питання щодо надмірної кількості автівок на єврономерах в Україні пропонують за рахунок зменшення акцизного податку на авто, скасування екологічного обмеження на розмитнення щодо стандарту «Євро-5» та посилення контролю, зокрема, через збільшення штрафів.
…

«Донбас медіа-форум» у Харкові розпочався з оплесків на знак солідарності з журналістом Станіславом Асєєвим, який за ґратами оголосив голодування в окупованому бойовиками Донецьку.

«Це кричущий випадок, коли людей кидають за ґрати в 21-му столітті за журналістику», – наголосив співорганізатор форуму, керівник Донецького інституту інформації Олексій Мацука.

Він також оголосив про початок збору підписів до країн «нормандської четвірки», щоб домагатися звільнення Асєєва.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.

У «Донбас медіа форумі» беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.
…

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування справи про розкрадання бюджетних коштів проекту «Стіна», повідомила 5 липня прес-служба НАБУ.

Прокурори надали доступ до матеріалів слідства вісьмом підозрюваним у заволодінні коштами державного бюджету, виділеними на інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону та територій, прилеглих до зони бойових дій. Після того, як підозрювані завершать ознайомлення, детективи НАБУ складуть обвинувальний акт, а прокурори САП направлять його до суду.

Посадовців Державної прикордонної служби та представників бізнесу підозрюють у корупційних зловживаннях, в результаті яких інтересам держави завдано збитків у розмірі понад 16,68 мільйона гривень. Зокрема, детективи НАБУ і прокурори САП інкримінують вчинення кримінальних правопорушень начальнику управління капітального будівництва Держприкордонслужби України за ч.5 ст.191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»), ч.3 ст.27, ч.2 ст.210 («Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням») Кримінального кодексу України.

Також серед підозрюваних ще двоє посадовців ДПСУ, підрядники та посередники.

За даними слідства, розкрадання коштів проекту «Стіна» відбувалося через завищення обсягів фактично виконаних робіт порівняно із зазначеним в актах приймання-передачі. Крім того, у документах зазначалися роботи, які взагалі не виконувалися.

У НАБУ вказують, що кілька епізодів, пов’язаних із проектом «Стіна», виділені в окреме провадження й розслідування по них триває.
…

Журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) не публікували недостовірної інформації про колишнього першого заступника генерального директора «Укрзалізниці» Максима Бланка і не виплачуватимуть йому компенсації. Верховний суд України залишив у силі відповідне рішення суду першої інстанції – Голосіївського районного суду Києва, і скасував рішення Апеляційного суду Києва, який раніше частково задовольнив позов Бланка. 

 «Рішення Апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2017 року скасувати, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2016 року залишити в силі. … Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає», – йдеться у постанові Верховного суду. 

Максим Бланк звернувся до суду у грудні 2015 року і просив «визнати недостовірною, такою що порушує честь, гідність та його ділову репутацію інформацію, поширену на офіційному сайті Радіо Свобода». Він вимагав спростувати інформацію, поширену про нього у розслідуванні «Інфраструктура для олігарха Леоніда Юрушева», та відшкодувати йому сукупно понад 150 тисяч гривень: 100 тисяч моральної шкоди, 25 тисяч компенсації за проведення лінгвістичної експертизи і 30 тисяч гривень за послуги адвоката.

У матеріалі, до якого мав претензії залізничник Максим Бланк, йшлося про олігарха Леоніда Юрушева, колишнього роботодавця цього екс-чиновника, та їхній спільний бізнес. Зокрема, у розслідуванні журналісти зіставили два факти, зауваживши, що з того моменту, коли Бланк потрапив до «Укрзалізниці», Дніпропетровський завод з ремонту й будівництва вагонів, який належить Юрушеву, почав активно вигравати тендери держпідприємства на ремонт пасажирських вагонів.

За даними видання «Наші Гроші», упродовж 2014 року сума отриманих підрядів, що склала майже півмільярда гривень, – колосальна, враховуючи те, що раніше «Дніпровагонрембуд» мав одиничні замовлення. Після заснування «Вісника держзакупівель» у 2008 році було опубліковано дані про державні підряди Дніпропетровського заводу на 926,43 мільйона гривень. З цієї суми на літо 2014 року припали 464,6 мільйона гривень, йдеться у розслідуванні «Схем».
…

У Київській міській державній адміністрації стверджують, що тендер на реконструкцію транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана в Києві, про порушення на якому йшлося в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) «Навели мости», провели у рамках закону. Водночас у заяві КМДА проігноровані факти порушень, наведених журналістами в розслідуванні.

«Процедура закупівлі «відкриті торги» (…) проведена в рамках чинного законодавства…Тендерні пропозиції подали чотири учасники. За результатами засідання тендерного комітету КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» пропозиції двох учасників відхилено через порушення вимог законодавства у сфері закупівель», – цитує слова заступника голови КМДА Дмитра Давтяна офіційний сайт мерії.

У заяві також мовиться, що фірми, заявки яких відхилили, намагалися оскаржити це рішення, однак «за результатами розгляду скарг було прийняте рішення відмовити у їхньому задоволенні».

Також за словами Давтяна, зараз є «багато спекуляцій щодо питання реконструкції Шулявського мосту». «І спрямовані вони переважно на те, щоб затягнути початок робіт», – йдеться на сайті КМДА.

Редакція програми «Схеми» звертає увагу, що у своїй заяві чиновники Київської міської державної адміністрації вкотре проігнорували очевидні факти порушення під час тендеру, викладені журналістами у розслідуванні.

«Київ виділяє гроші з бюджету на ремонт Шулявської розв’язки – це 600 мільйонів гривень, з можливістю росту кошторису до півтора мільярда. Ми виявили, що цей солідний бюджетний підряд отримає забудовна імперія народного депутата Максима Микитася. Завдяки тендеру, розіграному для «своїх» – коли у фінал свідомо вивели пов’язані з самим обранцем компанії. З підробленою рекомендацією та відсутністю інших необхідних паперів. Так часто буває, коли переможець визначений заздалегідь, – зазначає головний редактор програми «Схеми» Наталка Седлецька. – Але тепер, коли ми розказали про це публічно, у Кличка мусили якось відреагувати. Але не знайшли нічого кращого, ніж говорити про якісь «спекуляції» і звинувачувати нас у бажанні зірвати ремонт розв’язки. Замість того, щоб із серйозністю поставитись до озвучених фактів, перевірити їх та покарати винних. Це лише говорить на підтвердження здогадок, що найвища столична влада сама «в темі».

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фіналу конкурсу допустили фірму, яка подала документи з ознаками підробки. Журналісти довели, що ці документи (відгук про аналогічні роботи, проведені у минулому) названий «замовник» справді не надавав. Однак, цей факт у КМДА не прокоментували. До фінального аукціону допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою із невідомих причин віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, ідеться в розслідуванні. 

​Переможцем тендеру на реконструкцію Шулявського мосту стала компанія помічника народного депутата Максима Микитася, у минулому – відомого столичного забудовника, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Віталій Кличко у коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи київської мерії». На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.
…