Поліція проводить 30 обшуків у справі про футбольну корупцію

Співробітники Національної поліції 26 червня за процесуального керівництва Генпрокуратури проводять обшуки в 11 регіонах України.

«30 санкціонованих обшуків одночасно проходять у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Сумській, Львівській, Харківській, Миколаївській та Чернігівській областях. Слідчі дії здійснюються в організаторів договірних матчів, колишніх та діючих футболістів, а також інших осіб, задіяних у злочинних схемах. Досудове розслідування проводиться за ч. 4 ст. 368-3 (підкуп особи, яка надає публічні послуги) та ч.1 ст. 369-3 (протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань) Кримінального кодексу України», – ідеться в повідомленні на сайті поліції.

Також читайте: «Договірні матчі» у футболі. Як побороти корупцію?

Наприкінці травня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про завершення поліцейської операції з викриття організаторів «договірних» футбольних матчів.

«За інформацією слідства, в Україні роками працювало 5 організованих груп, у діяльність яких було залучено 35 футбольних клубів з 10 областей. До складу організованої злочинної групи входили президенти клубів, колишні і діючі гравці, арбітри, тренери, навколофутбольні комерційні структури. Всього задокументовано участь 320 фігурантів по 57 доведеним епізодами», – повідомляв міністр.

Одеському активісту Устименку надали державну охорону

Активісту одеського Автомайдану Віталієві Устименку надали державну охорону. Про це він сам написав на Facebook.

Телеведучого та активіста «Автомайдану» Віталія Устименка 5 червня забрали до лікарні зі слідами побоїв та ножовим пораненнням спини, після того як двоє невідомих напали на нього поблизу одеської філії Суспільного телебачення, де Устименко вів програму «Тема дня». Очевидці інциденту зазначили, що двоє нападників чекали активіста ще за півгодини до нападу.

Пізніше, 18 червня, трапився напад на головного редактора херсонського сайту «Мост», представника ГО «Інститут масової інформації» у Херсонській області Сергія Нікітенка.

За словами журналіста, нападники на нього схожі на людей, які раніше завдали ножових поранень Устименкові. Він упізнав їх на скріншоті із відео з подій в Одесі.

Депутати з «Народного фронту» причетні до контрафактного тютюнового бізнесу – «Схеми»

Тютюнова фабрика «Юнайтед Табако», яка у 2017 році розпочала роботу у Жовтих Водах на Дніпропетровщині, випускає сигарети із підробленими акцизними марками та пов’язана із депутатами Верховної Ради від «Народного фронту». Про це йдеться у розслідуванні програми Радіо Свобода та UA:Перший «Схеми» «Тютюновий фронт». 

Журналісти «Схем» придбали 11 пачок сигарет марки Pull, яка належить ТОВ «Юнайтед табако», та віддали на експертизу Управлінню державної політики у сфері пробірного нагляду та документів суворої звітності Міністерства фінансів.

Результат перевірки показав, що з 11 пачок сигарет справжня акцизна марка була лише на одній, всі решта акцизок виявилися підробками. Вони не мали захисних червоних волокон, не відповідали кольоровій гамі, на них відсутні деякі графічні елементи та термочутлива фарба.

«Таким чином, з 11 пачок сигарет Pull, які журналісти закупили і відправили на експертизу, держава отримала сплату у вигляді акцизу лише за одну. Тобто, 15 гривень 46 копійок. Вдесятеро більша сума – а це 154 гривні 60 копійок, – яку мали сплатити з решти, десяти пачок, у бюджет не потрапила», – йдеться в розслідуванні журналіста «Схем» Максима Савчука. 

Цю єдину справжню марку акцизного збору, за даними фіскальної служби, купило ТОВ «Юнайтед табако», сплативши акцизний збір.

Інша, трасологічна експертиза, яку замовили журналісти в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, показала, що упакування пачки з оригінальною акцизною маркою «Юнайтед Табако» та підробленою акцизною маркою відбувалося на одному обладнанні.

Таким чином, підсумовують журналісти, на обладнанні «Юнайтед Табако» випускають як сигарети із оригінальними акцизними марками, так і з підробленими.

Місцевий телеканал «Жовта річка» у лютому 2018 року повідомляв, що ця тютюнова фабрика відкрилася за сприяння народного депутата від «Народного фронту» Олега Кришина.

Заступником директора із загальних питань «Юнайтед табако» працює Микола Журило – рідний брат Руслана Журила, який раніше працював на керівній посаді на державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Руслан Журило фігурує як організатор розкрадань на мільйони доларів на цьому держпідприємстві у справі НАБУ разом із екс-депутатом та одним зі спонсорів тієї ж партії Народний Фронт Миколою Мартиненком.

«Схоже, для Миколи Журила, як і для брата Руслана, «Народний фронт»– справді не чужа політсила», – йдеться у розслідуванні.

У 2015 році міністр внутрішніх справ і «народофронтівець» Арсен Аваков подарував Миколі Журилу пістолет Форт-17.

«Юнайтед Табако» має одного засновника – британську Alderton Business LLP, яку на 75% контролює мешканка Жовтих Вод Олена Бойко. Як повідомляло раніше інтернет-видання “Наші гроші», Олена Бойко, як і брати Журило, пов’язана зі «Східним гірничо-збагачувальним комбінатом». Вона була бізнес-партнеркою екс-директора цього підприємства Сергія Дробота, а за часів керування «Схід ГЗК» Русланом Журилом постачала туди сталь. Згідно з аналізом «Наших грошей» – переважно за завищеними цінами.

Поспілкуватись із мешканкою Жовтих Вод Оленою Бойко, а також заступником директора із загальних питань тютюнової фабрики «Юнайтед Табако» Миколою Журилом «Схемам» не вдалося. Народний депутат від «Народного фронту» Олег Кришин, до якого журналісти звернулися по коментар у Верховній Раді, на питання не відповів, лише двічі повторив: «Це провокація. Я на провокації не відповідаю». «Схеми» також надіслали запит екс-депутату Миколі Мартиненку із проханням про коментар стосовно причетності до діяльності «Юнайтед Табако». Відповіді поки що не отримали.

У Херсоні побили журналіста. Він припускає: нападники могли бути ті самі, що й на одеського активіста Устименка

Двоє чоловіків, які вранці 18 червня побили головного редактора херсонського сайту «Мост», представника ГО «Інститут масової інформації» у Херсонській області Сергія Нікітенка, схожі на людей, які раніше завдали ножових поранень голові одеського «Автомайдану» Віталію Устименкові. Про це Радіо Свобода розповів сам Нікітенко.

 «Можливо, це – якась спецоперація із залякування небайдужих людей: громадських активістів, журналістів. Можливо, до цього має стосунок наш агресивний сусід», – каже Нікітенко.

За його словами, вранці 18 червня, біля автомобільної стоянки на нього напали двоє чоловіків, які побили журналіста, а потім сіли у автомобіль «Тойота» з транзитними номерами і поїхали. Під час побиття чоловіки нічого не говорили.

Сергій Нікітенко вважає, що хоч останнім часом і написав чимало гострих публікацій, у яких фігурували місцеві чиновники, але вони не завдали їм такої шкоди, щоб хтось замовляв його побиття.

Також каже, що виключає побутові причини побиття:«У мене дуже давно не було ні з ким настільки гострих особистих конфліктів».

Як розповіла керівник прес-служби Управління Національної поліції у Херсонські області Ірина Атаманенко, за фактом злочину відкрито кримінально провадження за статтею Кримінального кодексу про погрозу або насильство щодо журналіста.

За словами Атаманенко, цього року поліція регіону не відкривала жодного такого кримінального провадження, але є два провадження за заявами місцевих журналістів про перешкоджання їх діяльності. 

В Україні значно зменшилась кількість тортур – спецдоповідач ООН

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам Нільс Мельцер заявляє, що в Україні після 2016 року значно зменшилась кількість тортур.

Про це Мельцер повідомив в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».

Агенції новин цитують Мельцера: «Мушу сказати, що після 2016 року випадків нелюдського ставлення, катувань на території, контрольованій владою України, значно поменшало», – сказав Мельцер.

За його словами, в 2014-2016 роках «була досить поширена практика незаконних тримань під вартою, нелюдського ставлення, але відтоді ситуація з цим поліпшилася».

Водночас, Мельцер наголосив, що дуже багато людей скаржаться на тортури, неналежне ставлення «саме під час перебування в поліції».

«Це свіжі, актуальніші заяви. Найбільше я саме переживаю за це», — зазначив Нільс Мельцер.

«Заяви про неналежне ставлення стосуються саме затримання — до того, як людину офіційно беруть під варту і реєструють її в журналі», — додав він.

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам разом зі своєю командою з 20 травня до 8 червня в Україні оцінював загальну ситуацію щодо заборони катувань або інших видів поводження, що принижують людську гідність. Спецдоповідач ООН розповів, що відвідуючи різні об’єкти на контрольованій Україною території, він отримав безперешкодну свободу пересування до усіх місць, де люди були позбавлені волі.

8 червня він повідомив, звітуючи в Києві, що в місцях позбавлення волі на неконтрольованій урядом частині Донбасі не зміг конфіденційно поспілкуватися з заручниками з числа українських військових.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, десятки – в Росії, 402 людини вважалися зниклими безвісти. Востаннє обмін відбувався в грудні минулого року.

«Схеми» знайшли в Іспанії 9 об’єктів нерухомості, записаних на колишню дружину судді-втікача Татькова

Перша дружина судді-втікача Віктора Татькова – Зоя Татькова є власницею фірми Vebelle Royal G SL, зареєстрованої в провінції Малага на Півдні Іспанії. На цю іспанську фірму зареєстровані 9 об’єктів нерухомості на березі Середземного моря. Про це йдеться у розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова» програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший).

 

Фірма Vebelle Royal G SL зареєстрована у місті Торремолінос у 2016 році та має статутний капітал 457,642 євро. Основний вид діяльності – сфера нерухомості. Відповідно до даних з іспанського реєстру, з 2017 року на фірму записана земля та маєток на майже 600 квадратних метрів. З 2012 року співвласником цієї нерухомості є також Олена Татькова – дочка судді від першого шлюбу.

Карти Google показують, що маєток розташований на території у майже півгектара. Є басейн, поруч тенісний корт.

Втім, коли журналісти приїхали на місце, виявилося, що будинок нещодавно знесли. Сусіди розповіли, що бачили тут чоловіка, схожого на Віктора Татькова. Інший сусід розповів, що власники цієї землі начебто планують щось будувати на місці знесеного будинку.

Крім цієї нерухомості, на фірму Vebelle Royal G SL також записані чотири апартаменти у комплексі BENAL BEACH, а також по одній квартирі у комплексі Tamarindos, Hercules та Opera на березі Середземного моря.

Інвестиції в іспанську нерухомість вважають надійним капіталовкладенням і вигідним бізнесом, розповідають місцеві ріелтори.

«Це – один із найпопулярніших туристичних напрямків в Іспанії. Інвестувати можна по-різному. Можна безпосередньо купувати нерухомість і заробляти на перепродажі. Це може бути також здача в оренду своїх вілл і апартаментів. Словом, це дуже хороший бізнес», – розповідає менеджер агентства нерухомості в Іспанії Семен Цунцик.

Журналісти «Схем» зв’язалися із Зоєю Татьковою, на фірму якої записана вся вищеперелічена нерухомість. Але вона відмовилася від коментарів, заявивши, що нерухомістю не володіє.

«Та немає в мене ніякого майна. Відчепіться від мене», – сказала Татькова.

У 58-річної донеччанки Зої Татькової та Віктора Татькова є спільні діти. Зоя Татькова не була власницею бізнесу. Працювала викладачем Донецького національного університету та очолювала Донецьке відділення Національної школи суддів. Вдруге заміж не виходила.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова, який за часів президентства Януковича очолював Вищий господарський суд України, офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

Із одного із судових рішень стало відомо, що у березні 2018-го року Татьков звернувся до австрійської влади з проханням надати йому політичний притулок.

«Схеми» знайшли 48 квартир, записаних на незаможних друзів судді-втікача Татькова

Близьке оточення екс-голови Вищого господарського суду Віктора Татькова володіє 48 квартирами у Києві, окупованому Донецьку та анексованому Росією Криму. Загалом незаможні родичі та близькі друзі придбали понад сотню об’єктів нерухомості в Україні, частково передовіряючи його самому судді або його цивільній дружині. Про це йдеться у розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова» програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший). 

Журналісти виявили, що близькі Віктору Татькову люди стають власниками численного елітного майна синхронно із кар’єрним злетом судді. 

Зокрема, офіційно колишня дружина та поп-співачка Ярослава Красильникова до 2010 року володіла у Донецьку двокімнатною квартирою і місцем для парковки. А починаючи з 2010-го, коли Татьков переїхав до Києва, щоб очолити Вищій господарський суд України, у співачки з’являються додатково три квартири, два паркувальних місця та будинок у Донецьку, а також квартира у Криму (в Алушті). Через рік Красильникова стала власницею квартири у Києві – у комплексі «Новопечерські липки». А за рік, у 2012-му, у неї з’явилися ще чотири квартири та паркомісця у Донецьку. Загалом, як підрахували журналісти – у власності офіційно екс-дружини Татькова – 23 об’єкти нерухомості. 

При цьому, за даними «Схем» з податкової, за 12 років – до переїзду судді у столицю – Красильникова офіційно заробила трохи більше 280 тисяч гривень, а з 2011 по 2012 рік – трохи більше мільйона. 

Журналісти дослідили, що синхронно з кар’єрним злетом Віктора Татькова покращувався добробут і його друзів. Наближені родині судді сестри Валерія Катасонова та Ганна Братусь із чоловіком Антоном Яїцьковим також обзавелися майном у одному з найдорожчих комплексів Києва – «Новопечерських липках». 

Так, відповідно до даних з реєстру, на дизайнера одного з київських бюро Валерію Катасонову у комплексі зареєстровані 4 квартири та 6 машиномісць. Водночас, за інформацією Державної фіскальної служби України, з 2004 до 2015 року загальні доходи Катасонової склали сумарно трохи більше 750 тисяч гривень. 

Сестра Валерії оперна співачка Ганна Братусь у 2010 році, коли Татьков став головою Вищого господарського суду, придбала 4 квартири у «Новопечерських липках». У 2012 році – купила квартиру у Донецьку, за рік – два будинки у Донецьку та області, а також квартиру в Алушті (Крим) і ще одні апартаменти в Києві. І, крім цього, стала власницею 14 квартир та 18 машиномісць у закритому заміському комплексі «Плюти», що під Києвом. 

Сам суддя Віктор Татьков орендував у Ганни Братусь дві квартири у комплексі «Новопечерські липки» – це вказано в його декларації за 2016 рік. 

За даними Державної фіскальної служби, загалом за 15 років подруга родини заробила трохи менше 900 тисяч гривень. 

Її чоловік, юрист Антон Яїцьков, як виявили журналісти «Схем», купив у тих же «Новопечерських липках» дві квартири та машиномісця – у 2014-му та 2017-му роках. 

За даними податкової, за 19 років загальні доходи Яїцькова не перевищили 2 мільйонів гривень. 

Як стверджують ріелтори, у середньому один квадратний метр квартири у цьому комплексі коштує щонайменше півтори-дві тисячі доларів. Офіційних коштів наближених родині Татькова людей навряд чи вистачило б на придбання такого елітного майна, йдеться у розслідуванні. 

За словами юристів, окрім оформлення майна на колишніх членів подружжя або родичів, існує практика, коли нерухомість «записують» на осіб, які не пов’язані родинними зв’язками. 

«Це робиться саме з тією метою, щоби складніше було відстежити оці факти оформлення майна на родичів. Тому що якщо факти родинних зав’язків є відомими, то складніше знайти зв’язок з людьми, які не є родичами судді» – пояснює співкоординаторка Громадської ради доброчесності Галина Чижик. 

Ще одним підтвердженням того, що фактичним власником цього численного майна може бути сам суддя Татьков та його колишня дружина Ярослава Красильникова, є витяги із реєстру правочинів, які опинились у розпорядженні «Схем». Вони свідчать про існування довіреності на купівлю та розпорядження нерухомістю та банківськими сейфами, які близькі судді-втікачу особи надавали йому або його формально колишній дружині, йдеться у розслідуванні. 

У 2011 році Ярослава Красильникова надала Віктору Татькову, на той момент голові Вищого господарського суду, довіреність на розпорядження будь-яким своїм нерухомим майном. 

Сама Красильникова також отримувала довіреність на користування банківськими сейфами від однієї з трьох сестер – Валерії Катасонової. Зі свого боку, Ганна Братусь надала Красильниковій довіреність на купівлю квартири – у житловому комплексі «Новопечерські липки» в Києві. 

Читайте також: «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова (розслідування)

«Як можна побачити з цих довіреностей, право користування розпорядження цим майном перейшло до судді. Тобто можна стверджувати, що він є фактичним власником цього майна. Це також може свідчити про приховування статків і майна, щоб його не можна було арештувати і не можна було вилучити», – зазначає юрист Дмитро Кострюков і додає, що оформлення майна на третіх осіб також ускладнює процес його подальшої конфіскації на користь держави. 

Тож, виходить, що цих осіб пов’язують не лише дружні стосунки, про що свідчать спільні світлини з відпочинку, але й те, що покращення їхнього добробуту відбувалось синхронно з кар’єрним злетом судді Татькова. 

Пояснити джерело коштів на придбання такого майна Ярослава Красильникова та Ганна Братусь поки не захотіли, «Схеми» чекають відповіді. Водночас Валерія Катасонова говорити з журналістами відмовилась, пославшись на зайнятість. 

Адвокат екс-судді Павло Попков, який представляє інтереси Татькова в Україні, лише коротко відповів: «Жодної інформації я надати не зможу і говорити не буду, тому що ви – сторонні люди. Це конфіденційна інформація, матеріали кримінальної справи. Це просто не відповідає адвокатській етиці – розголошення». 

Віктор Татьков – один із вірних соратників екс-президента Віктора Януковича. Від жовтня 2016-го його офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генеральної прокуратури України, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. У жовтні 2016 року – за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся. 

У березні 2018 року з однієї із судових ухвал стало відомо, що Віктор Татьков звернувся до австрійської влади з проханням надати йому політичний притулок. Рішення поки немає. 

Розгляд оскарження у справах про топ-корупцію у звичайних апеляційних судах є кроком назад – Ситник

Норма нового закону про антикорупційний суд про можливість розглядати вже розпочаті антикорупційні провадження у апеляційних судах загальної юрисдикції є спробою реваншу та «кроком назад», заявив очільник НАБУ Артем Ситник на конференції Консультативної місії ЄС в Україні про реформу правоохоронних органів.

Ситник наголосив, що таку норму виявили у перехідних положеннях закону, який вже підписали президент і голова Верховної Ради.

«Мені відомо, що багато депутатів святкувало ухвалення норми про те, що апеляції у справах, розпочатих до запуску Антикорупційного суду, не розглядатиме апеляційна палата цього суду. А це – справи про топ-корупцію, провадження щодо Насірова, Розенблата тощо. Це крок назад. Але це ще не пізно виправити», – заявив він.

Таку оцінку згаданій нормі закону дали і деякі депутати парламенту. Зі свого боку, голова Представництва ЄС в Украіні Юґ Мінґареллі відмовився на прохання Радіо Свобода дати оцінку цій нормі та ризиків, пов’язаних із нею. За його словами, Консультативна місія ЄС в Украіні нині вивчає текст ухваленого закону, і лише після цього даватиме оцінку. 

Ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом України закон «Про Вищий антикорупційний суд» 14 червня набрав чинності.

Офіційне видання Верховної Ради, газета «Голос України» оприлюднила цей документ 13 червня. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями, «цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування».

Закон, ініційований президентом України Петром Порошенком, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, а 9 червня, його підписав голова парламенту Андрій Парубій. Президент підписав документ 11 червня.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

 

Порошенко підписав закон про антикорупційний суд

Президент України Петро Порошенко підписав закон про «Про Вищий антикорупційний суд». Про це глава держави повідомив у Facebook.

Цей закон, ініційований самим президентом, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, а 9 червня його підписав голова парламенту Андрій Парубій.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

 

Журналістка «Схем» стала переможницею Національної премії журналістських розслідувань

Журналістка програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший, Валерія Єгошина здобула Національну премію журналістських розслідувань за матеріал «Управління захисту власних інтересів». Результати конкурсу були оголошені під час щорічної журналістської конференції «Межигір’я-фест», що проходить вп’яте у колишній резиденції екс-президента Віктора Януковича.

Розслідування, за яке Валерія Єгошина отримала премію, стосувалось елітного життя співробітників Служби безпеки України, неcвпівмірного з їхніми офіційними доходами.​

«Я з дитинства мріяла працювати в СБУ, розслідувати різні схеми. Тепер я розслідую схеми в самій СБУ і можна сказати, що моя мрія частково здійснилася», – сказала Валерія Єгошина під час церемонії нагородження.

У розслідуванні йдеться про те, що низка працівників головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ користуються дорогими автомобілями класу люкс, вартість яких може бути неспівмірною із заробітною платою державних службовців. Деякі із зафіксованих «Схемами» автомобілів офіційно належать не працівникам СБУ, а їхнім батькам, які мають невеликі офіційні доходи.

Окрім основної премії також вручалась спеціальна нагорода від організаторів фестивалю. Її отримали журналісти Анна Калаур, Володимир Торбіч та оператор Валерій Мартинюк з рівненського проекту «Четверта влада» за матеріал «Рівненський професор домагань». Мартинюк загинув у ДТП, яка сталася 1 червня. Калаур, яка була з ним в авто, наразі перебуває у лікарні.

Торік спеціальний приз отримав журналіст «Схем» Михайло Ткач за розслідування «Прем’єр Гройсман «у приймах» про голову уряду Володимира Гройсмана.

У жовтні 2017 року Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроект «Спадок у руїнах». Це дослідження щодо власників 24 будинків у Києві, які мають історичну, культурну чи архітектурну цінність, але при цьому закинуті й перебувають в аварійному стані.

Шкода, що справа Бабченка стала поживою для пропаганди – Столтенберґ

На спробу російських журналістів у НАТО подати справу із Аркадієм Бабченком як приклад «фейкової новини» голова альянсу Єнс Столтенберґ відповів, що шкодує, що ця подія стала поживою для пропаганди.

«Ми всі зітхнули з полегшенням, що Бабченко живий. По-друге, я би хотів наголосити, що шкодую з приводу того, що цей інцидент може підривати довіру до преси та став поживою для пропаганди», – заявив голова НАТО у п’ятницю після засідання міністрів оборони держав-союзниць альянсу. 

Столтенберґ додає, що всі демократичні установи та організації, включно із НАТО, дуже залежні від рівня свободи і незалежності преси. 

«Це основний компонент будь-якої демократії. Я також вважаю, що найкращий шлях домогтися того, аби не стати жертвами фейкових новин, – наявність вільної та незаангажованої преси, яка ставить складні питання, яка перевіряє свої джерела інформації та факти», – прокоментував керівник військово-політичного блоку.

Нинішня зустріч у НАТО на рівні голів оборонних відомств відбувається за п’ять тижнів до саміту Північноатлантичного альянсу, який має відбутися у Брюсселі. 

Увечері 29 травня поліція повідомила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий.

Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби. Шевченківський районний суд Києва 31 травня заарештував Германа на 60 діб.

Аркадій Бабченко залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але вибрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.

Як раніше повідомляли журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), Борис Герман – 50-річний бізнесмен, директор та співзасновник декількох фірм, які спеціалізуються на оптовій торгівлі (ТОВ «Приватна справа-2000»), юридичних послугах (ТОВ «Право»), нерухомості та оренді (ТОВ «Ресторатор») і виробництві зброї та боєприпасів (ТОВ «УНСП «ШМАЙСЕР»).

​У минулому був помічником народних депутатів Михайла Гончарова (5-е скликання, Соцпартія) та Ігоря Плохого (6-е скликання, Партія регіонів).

Уряд Британії вимагає звільнення Сенцова та інших українських політв’язнів у Росії – заява

«Ми закликаємо російську влади негайно звільнити їх»

За переслідування журналістів в анексованому Криму повідомили про підозру вісьмом людям – прокуратура АРК

Українська прокуратура Криму керує розслідуваннями 23 кримінальних проваджень, розпочатих за фактами незаконного затримання, позбавлення волі журналістів на анексованому півострові, порушення недоторканності їхнього житла, перешкоджання журналістській діяльності. Про це йдеться у заяві на сайті відомства.

«Завдяки послідовній роботі, є результати в кримінальних провадженнях щодо вчинення злочинів стосовно Анни Андрієвської, Наталії Кокоріної, Романа Спиридонова, Османа Пашаєва та інших. Так, за результатами зібраних доказів, 8 особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 146 (незаконне позбавлення волі), 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України. Підозрюваними найчастіше є так звані «слідчі й оперативні працівники» «Управління ФСБ РФ по Республіці Крим та місті Севастополю» та представники незаконно створеного озброєного формування «Самооборона Криму»», – зазначили в прокуратурі.

За даними відомства, згадані особи перебувають у розшуку.

В Україні сьогодні, 6 червня, відзначають День журналіста. Його запровадив перший президент України Леонід Кравчук, який підписав відповідний указ 25 травня 1994 року. В указі перший президент пояснює, що датою свята обрали 6 червня, оскільки саме в цей день у 1992 році Спілка журналістів України стала членом Міжнародної федерації журналістів.

Комітет зі свободи слова підтримав ідею заборонити трансляцію з Росії Чемпіонату світу – Червакова

Парламентський комітет зі свободи слова підтримав проект постанови про заборону телеканалам транслювати цьогорічний Чемпіонат світу з футболу, який відбудеться в Росії. Про це у Facebook повідомила перша заступниця голови комітету Ольга Червакова.

Також вона опублікувала текст проекту постанови за підписами лідера «Радикальної партії Олега Ляшка», а також його однопартійців, зокрема, Ігоря Мосійчука та Андрія Лозового.

Раніше в МЗС рекомендували громадянам України утриматися від поїздок до Росії для відвідання змагань фінальної частини чемпіонату світу з футболу, яка відбудеться з 14 червня по 15 липня 2018 року. Перебування громадян України на території Росії пов’язане із серйозними загрозами для особистої безпеки, наголошували в МЗС.

На тлі закликів до бойкоту Чемпіонату світу з футболу, що незабаром має відбутися у Росії, ​щонайменше п’ять тисяч українців придбали квитки на його матчі, повідомила перший заступник голови Верховної Ради України, член гуманітарної підгрупи ТКГ на переговорах у Мінську Ірина Геращенко.

 

 

Захист подав апеляцію на вирок Сущенку

Адвокат Марк Фейгін повідомив про те, що подав апеляцію на вирок Московського міського суду українському журналісту Романові Сущенку. Про це він написав у Twitter.

4 червня суд у Москві засудив українського журналіста до 12 років в’язниці.

Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії 2 жовтня 2016 року. За версією російських спецслужб, він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником. ФСБ стверджує, що Сущенко збирав відомості про російське військо.

За версією самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також спростувало інформацію, про те, що Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України.

ОБСЄ про справу Сущенка: «Журналістика – не злочин»

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликав Росію звільнити українського журналіста Романа Сущенка, якого засудили до 12 років позбавлення волі.

Про це йдеться у заяві ОБСЄ, розміщеній на сайті організації 4 червня.

«Журналістика – це не злочин, а працівники медіа повинні виконувати свою роботу у безпечних умовах, не боячись бути переслідуваними, атакованими або ув’язненими. Я сподіваюся, що рішення про засудження Сущенка буде скасовано в апеляційному порядку, і я знову закликаю російську владу звільнити журналіста з в’язниці», – сказав Дезір.

Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії 2 жовтня 2016 року. За версією російських спецслужб, він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником. ФСБ стверджує, що Сущенко збирав відомості про російське військо.

За версією самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також спростувало інформацію, про те, що Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України.

 

Кримського журналіста Семену включили у «список на обмін» – Геращенко

Кримського журналіста Миколу Семену, засудженого в Криму, українська влада включила в список українців, яких пропонують Росії обміняти на 23 засуджених росіян. Інформацію про це повідомила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії перший віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко.

«Ми зараз дуже артикулюємо це питання», – сказала Геращенко.

У понеділок 4 червня Ірина Геращенко заявила на засіданні погоджувальної ради у Верховній Раді, що українська влада готова провести обмін 23 засуджених росіян на українських громадян, засуджених у Росії.

За її словами, «росіян, засуджених в Україні за причетність до терористичних актів, підготовку терактів, за злочини проти територіальної цілісності і суверенітету України готові передати їх Росії заради звільнення Сенцова, Кольченка, Клиха, Гриба й інших».

Автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії.

У вересні 2017 року суд в Сімферополі призначив Семені покарання у вигляді двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на три роки.

У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України, Держдепартамент США, Євросоюз і ряд міжнародних організацій засудили винесений Семені вирок.

Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Том Кент назвав необґрунтованими звинувачення проти журналіста Миколи Семени, також зазначивши, що вирок, винесений підконтрольним Кремлю судом у Криму, має бути скасований.

За даними української правозахисної ініціативи Let My People Go, у Росії з політичних мотивів утримують 64 людини.

Водночас, за даними, які оприлюднила співкоординаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак, кількість бранців все ж таки більша – це 71 людина.

 

 

Суддя Ємельянов тимчасово відсторонений від роботи – Вища рада правосуддя

Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від роботи суддю Вищого господарського суду України Артура Ємельянова. Таке рішення ухвалила друга дисциплінарна палата ВРП 4 червня.

«Суддя вважається тимчасово відстороненим від здійснення правосуддя без ухвалення Вищою радою правосуддя окремого рішення. Строк дії відсторонення судді від здійснення правосуддя – до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення з посади або скасування рішення дисциплінарної палати», – мовиться на сайті ради.

Підставою стала скарга громадянки Катерини Іванової від 17 листопада 2016 року з проханням притягти суддю Вищого господарського суду України Артура Ємельянова до дисциплінарної відповідальності «у зв’язку з його втручанням у процес здійснення судочинства суддею господарського суду міста Києва Аллою Пригуновою». Як ідеться в тексті скарги, суддя Ємельянов у період 2013–2014 років «здійснював тиск на суддю Пригунову і шляхом погроз домагався прийняття потрібних йому судових рішень». Сама Пригунова, згідно з документом, підтвердила втручання в свою діяльність з боку Артура Ємельянова.

Генеральна прокуратура підозрює суддю Вищого господарського суду України Артура Ємельянова у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ між суддями. Досудове розслідування в справі триває.

Суддя Ємельянов також є фігурантом журналістських розслідувань про рейдерство та корупцію. У жовтні 2017 року програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») опублікувала розслідування «Легенда судді Артура Ємельянова».

Як вдалося з’ясувати журналістам, його колишня дружина Світлана Ємельянова володіє елітною нерухомістю за кордоном. Йдеться про віллу в Анталії та апартаменти в Дубаї, два готелі у Відні, а також німецьку фірму, яка керує трьома готелями у Франкфурті-на-Майні.

Більшість знайденого журналістами іноземного майна Світлана Ємельянова придбала до 2014 року включно, тобто в період, поки перебувала в офіційному шлюбі з українським суддею. При цьому, згідно з даними української податкової, які програма «Схеми» отримала від своїх джерел, за період протягом 2001-2014 років вона офіційно заробила близько 3 мільйонів гривень. Увесь цей час колишній чоловік Світлани Артур Ємельянов працював на посаді судді.

Журналісти дослідили, що колишнє подружжя продовжує разом відпочивати, має спільний побут і дійшли висновку, що їхнє розлучення могло бути фіктивним і спрямованим на те, щоб приховати перевищення розміру витрат членів сім’ї Артура Ємельянова над їхніми доходами.

Юристи «Центру протидії корупції» припускають, що своє закордонне майно Світлана Ємельянова могла купити за кошти, отриманні суддею за винесення саме численних замовних суддівських рішень. У разі, якщо Генпрокуратура доведе вину судді Вищого господарського суду, все майно подружжя підлягатиме спецконфіскації.

 

ОБСЄ назвала ув’язнення Сенцова «невиправданим» і закликала Росію переглянути його справу – заява

У листі до керівника МЗС Росії висловлено також занепокоєння станом здоров’я Олега Сенцова після оголошення ним голодування

Групу журналістів викликали до СБУ

«Це була зустріч, пов’язана, по-перше, зі справою Бабченка, по-друге, з питаннями безпеки журналістів, які працюють в Україні зараз» – Ганапольский

Заступник голови СБУ Демчина придбав спортивний Range Rover під час слідства про незаконне збагачення – «Схеми»

Перший заступник голови Служби безпеки України – начальник головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Павло Демчина, перебуваючи під слідством НАБУ, придбав позашляховик Range Rover Sport вартістю понад 30 тисяч доларів. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») «Вартовий корупції» в СБУ». 

Так, згідно з даними офіційного реєстру МВС, у 2018 році Павло Демчина став власником Range Rover Sport 2013 року випуску за понад 30 тисяч доларів. Наразі Національне антикорупційне бюро України розслідує можливе незаконне збагачення першого заступника голови Служби безпеки. У НАБУ відкрили провадження у березні 2017 року після того, як журналісти проекту «Слідство.Інфо» показали автопарк та будинок під Києвом, які належать матері дітей Павла Демчини Ользі Воловчук, і виявили, що офіційних доходів їй для цього не вистачило б. 

У межах розслідування НАБУ в судовому реєстрі з’явилася інформація щодо офіційних доходів Демчини та Воловчук. 

З 1998 по 2016 рік Ольга заробила всього 164 тисячі гривень. Павло Демчина за весь час державної служби з 2009 до 2016 одержав близько 1 мільйона 150 тисяч гривень.

Це означає, що офіційні доходи навряд чи дозволили б йому або Воловчук придбати елітне майно та коштовні автівки, йдеться у розслідуванні «Схем». 

Сам Павло Демчина у коментарі «Схемам» заявив, що мав гроші на позашляховик Range Rover. 

«У мене задекларована була достатня сума для того, щоб придбати цей п’ятирічний автомобіль», – заявив перший заступник голови СБУ. 

На питання журналістів, скільки він заробив у період з 2016 по 2018 роки, адже декларації співробітників СБУ є засекреченими, Демчина був не готовим відповісти.

«Я вам зараз не готовий сказати, скільки я заробив. Мені треба піднімати довідки з наших фінансових підрозділів. (…) Близько 60 тисяч (на місяць – ред.)», – сказав Демчина. 

Тобто щоб купити таке авто, перший заступник голови СБУ мав віддати приблизно всю свою річну зарплату. І не мати при цьому грошей не тільки, щоб його заправляти, а й взагалі – на будь-які інші елементарні побутові витрати, йдеться у розслідуванні. 

Із 2017 року СБУ засекретило електронні декларації про майно та доходи всіх, хто працює у цьому відомстві, включно із керівництвом. 

Водночас, як стверджує юристка громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан, «усе керівництво СБУ – центрального апарату, голова, заступники – це публічні люди, які апріорі не можуть бути секретними співробітниками» і «зобов’язані показувати свої статки і спосіб життя суспільству». 

У ЗМІ 40-річного генерал-майора Демчину називають наближеним до соратника президента Ігоря Кононенка і «смотрящим» за СБУ від партії влади. 

У СБУ Павло Демчина на посаді першого заступника голови відомстві курує цілий напрямок роботи спецслужби. Він очолює управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю у цьому відомстві – так зване управління «К». Цей підрозділ неодноразово згадувався у ЗМІ – коли силовики блокували експорт українського горіха в Європу та чинили перешкоди у роботі трейдерів скрапленого газу, йдеться у розслідуванні «Павло Демчина. Вартовий корупції» в СБУ». 

У межах цього розслідування журналісти «Схем» також виявили, що родичі Павла Демчини, які проживають на Рівненщині, заселилися в маєтки, вартість яких неспівмірна з їхніми скромними доходами. 

САП: розслідування щодо Труханова завершене

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення розслідування відносно мера Одеси Геннадія Труханова та чиновників міськради, яких підозрюють у розкраданні коштів міського бюджету. Про це у Facebook повідомила прес-служба відомства.

Прокурори дійшли висновку про достатність зібраних доказів, щоб скласти обвинувальний акт щодо Труханова, одеських чиновників та інших осіб, які підозрюються у розкраданні коштів міського бюджету в особливо великих розмірах при купівлі за завищеною ціною приміщень колишнього заводу «Краян».

«Встановлено, що ціна будівель, яка була вказана у звіті про оцінку, замовленому керівником ТОВ «Девелопмент Еліт» як продавцем, методика проведення оцінки була поставлена під сумнів одним із департаментів Одеської міської ради, у зв’язку з чим проект рішення про придбання приміщення за ціною 185 мільйонів гривень було завізовано «із зауваженнями», які викладені окремим документом», – ідеться в повідомленні.

«Вказану будівлю менш ніж за два місяці до прийняття рішення Одеською міською радою про купівлю за 185 мільйонів гривень було придбано іншою фірмою лише за 4 мільйони гривень та внесено до статутного капіталу ТОВ «Девелопмент Еліт», – вказують у САП.

«Проте… Труханов та його заступник… повідомили депутатам завідомо неправдиву інформацію про прийняття за результатами майбутнього голосування рішення на дачу згоди на купівлю приміщення, а не про його купівлю за конкретною ціною…. В результаті приміщення купили за 185 мільйонів гривень (за вдвічі вищою ціною, встановленої в ході розслідування), проте предмет злочину – кошти в сумі 185 мільйонів гривень були вчасно арештовані судом за клопотаннями антикорупційних органів», – наголошують у САП.

За дорученням прокурора детективи Національного антикорупційного бюро України 31 травня надали восьми підозрюваним та їхнім захисникам матеріали досудового розслідування для ознайомлення.

У лютому 2018 року детективи НАБУ та прокурори САП затримали Одеського міського голову Геннадія Труханова та його заступника Павла Вугельмана, їх підозрюють у «заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем».

Згодом суд відпустив Труханова під особисту поруку народного депутата Дмитра Голубова («Блок Петра Порошенка»), а Вугельмана відпустили на поруки народних депутатів Олександра Пресмана з групи «Відродження» та Юрія Мірошниченка з фракції партії «Опозиційний блок».

Незаможні родичі заступника голови СБУ Демчини заселилися в дорогі будинки у селі на Рівненщині – «Схеми»

Родичі першого заступника голови Служби безпеки України – начальника головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Павла Демчини, які живуть на Рівненщині, заселилися в маєтки, вартість яких неспівмірна з їхніми доходами. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) «Павло Демчина. «Вартовий корупції» в СБУ».

Журналісти виявили, що новий будинок на 160 квадратних метрів у селі Стара Рафалівка на Рівненщині, який був введений в експлуатацію на початку 2018-го, належить Віктору та Валентині Воловчукам. Це дідусь та бабуся трьох дітей Павла Демчини. Віктор Воловчук працював у місті Вараш (колишній Кузнецовськ) на Рівненській АЕС на рядовій посаді і, як виявили «Схеми», заробляв у середньому близько 10 тисяч гривень на місяць, його дружина Валентина останні п’ять років взагалі не працювала.

Під час візиту журналістів до будинку подружжя відмовилось відповідати на запитання про те, яким чином вони змогли звести такий будинок при низьких офіційних доходах і чи допоміг їм Демчина. Телефоном Віктор Воловчук лише облаяв журналістку: «Що ти маєш до мого будинку? Мені 60 років, я що не маю, *** [нецензурна лайка] побудувати будинок, чи що? Хто ти така, щоб ти мене питала? Я заробляв гроші, між іншим!» – відповів він.

У селі Стара Рафалівка на Рівненщині журналісти «Схем» віднайшли ще один будинок, який належить родичам Павла Демчини по лінії матері його дітей, Ольги Воловчук. Цим будинком на 300 квадратних метрів володіє Віктор Дуброва. Це чоловік рідної сестри Ольги Воловчук – Наталії Дуброви (у дівоцтві Воловчук).

​Як з’ясували журналісти, Віктор Дуброва працював пожежником і, згідно з декларацією за 2016 рік, отримував близько семи тисяч гривень на місяць. Сама ж Наталія Дуброва спершу була найманим працівником у приватній фірмі у Вараші, а згодом влаштувалася на Рівненську АЕС. Там її зарплата, за даними «Схем», становила не більше семи тисяч гривень на місяць. Подружжя Дубров також не захотіло спілкуватись з журналістами. Єдиний коментар щодо цього будинку журналісти отримали телефоном від батька – Віктора Воловчука.

«А що Наталя з чоловіком? Вони пашуть, як мерини», – сказав він. 

Мати трьох дітей Павла Демчини Ольга Воловчук також мешкає в розкішному будинку. Він розташований у Петропавлівській Борщагівці під Києвом. Вперше цей маєток і те, як до нього навідується перший заступник голови СБУ, який офіційно не має власного житла, показали журналісти проекту «Слідство. Інфо» у березні 2017 року. Після того щодо Павла Демчини НАБУ розпочало розслідування за підозрою в незаконному збагаченні. Наразі підозри поки нікому не пред’явлено, триває слідство – офіційно повідомили в прес-центрі НАБУ.

Журналісти «Схем» також завітали на Петропавлівську Борщагівку. Протягом тижня, під час підготовки ефіру, перший заступник голови СБУ там так і не з`явився. Натомість знімальна група зафільмувала, що мати дітей Демчини й надалі продовжує мешкати в будинку, зведеному за гроші досі незрозумілого походження, та користуватися позашляховиком, на який у неї б офіційних доходів не вистачило, йдеться у розслідуванні.

Крім того, журналісти зафіксували, що на землі по сусідству, що також належить Ользі Воловчук, за рік після перших публікацій журналістів зріс масштабний одноповерховий недобуд.

Згідно з інформацією, яка з’явилась у судовому реєстрі в межах розслідування НАБУ, відомо, що з 1998 по 2016 роки жінка заробила всього 164 тисячі гривень, а сам Демчина за весь час держслужби – з 2009 до 2016 року – 1 мільйон 147 тисяч гривень. 

У телефонному коментарі «Схемам» Павло Демчина не захотів відповідати на питання, чи допомагав матері своїх дітей Ользі Воловчук купувати будинок під Києвом. 

«Я вже пояснював раніше – я проживаю в однокімнатній квартирі, це дуже легко з’ясовується. А коментувати чиїсь статки, людей, з якими я не проживаю, я не можу і не буду», – зазначив перший заступник голови СБУ. 

Павло Демчина також заперечив свою причетність до зведення двох елітних будинків у Рафалівці: «Яким боком я до Старої Рафалівки, поясніть мені? Я приїжджаю забирати дітей від бабусі. Питайте бабусів, дідусів, я не проживаю разом з ними. Я декларую те, що маю я, або особи, які зі мною проживають. Я проживаю один».

«Схемам» також вдалося встановити, що перший заступник голови СБУ у 2018 році придбав позашляховик Range Rover вартістю у майже всю свою річну зарплату. Хоча сам Павло Демчина в коментарі «Схемам» стверджував, що в нього була «задекларована достатня сума для того, щоб придбати цей автомобіль». 

10 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України на підставі матеріалів журналістських розслідувань розпочало щодо Павла Демчини розслідування за фактом незаконного збагачення (за статтею 368-2 Кримінального кодексу України). При цьому в СБУ тоді заявили, що чиновник сам звернувся до НАБУ з проханням відкрити кримінальне провадження і перевірити оприлюднену у ЗМІ «неправдиву», на його думку, інформацію про статки. 

У ЗМІ 40-річного генерал-майора Демчину називають наближеним до соратника президента Ігоря Кононенка і «смотрящим» за СБУ від партії влади.

В СБУ Павло Демчина на посаді першого заступника голови курує цілий напрямок роботи спецслужби. Він очолює управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю у цьому відомстві – так зване управління «К». Цей підрозділ неодноразово згадувався у ЗМІ – коли силовики блокували експорт українських горіхів до Європи та чинили перешкоди в роботі трейдерів скрапленого газу – йдеться у розслідуванні «Павло Демчина. Вартовий корупції» в СБУ».