Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ критикує рішення інсценувати смерть Бабченка

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір критикує рішення української влади інсценувати смерть російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 

«Радий, що Аркадій Бабченко живий. Я шкодую через рішення поширити неправдиву інформацію про життя журналіста. Обов’язком держави є надання суспільству коректної інформації», – підкреслив Дезір у Twitter. 

Увечері 29 травня поліція повідомила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. Правоохоронці зазначили, що в нього стріляли в його квартирі, після чого він помер у кареті «швидкої».

30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий і попросив його зайти до залу прес-центру Служби безпеки України.

Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Г., якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби.

Перед цим Міністерство закордонних справ Росії і Кремль відкидали свою причетність до вбивства Бабченка.

Журналіст залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але обрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.

В Росії війна буде завжди, поки тут Путін. Дев’ять цитат Аркадія Бабченка

29 травня ввечері в Києві був вбитий критик президента РФ Володимира Путіна, ветеран двох чеченських воєн, російський журналіст, який жив і працював в Україні, Аркадій Бабченко. В березні йому виповнився 41 рік. Бабченко був активним блогером, часто писав про війну на Донбасі, вважав Крим українським та нещадно критикував очільника Кремля. Що говорив про Росію і її президента журналіст – читайте в матеріалі Радіо Свобода.

21 червня 2012 року. Новая газета

Єдине, чого я хочу, – це жити у вільній країні, щоб мої діти жили у вільній країні. Хочу сидіти і писати свої оповіданнячка, але у вільній країні. Моя зацікавленість одна. Не гроші, не партії, не влада, не слава… Просто хочу нормально жити.

19 жовтня 2014 року. Facebook

Він (Путін, – ред.) же не просто людей вбиває. Він же в людях вбиває те добре, що було в них. Як мінімум, по відношенню до нас. І вирощує ненависть і агресію… Перетворити величезного сорокамільйонного братнього сусіда в тих, хто тебе ненавидить найбільше… Це треба зуміти, звичайно. Горіти в пеклі.

5 червня 2015 року. Цензор.net, коментує вбивство Бориса Немцова

Ні, ну моя-то черга, по ідеї, повинна прийти потім. Але бажання таке (зібрати речі і поїхати з Росії, – ред.) було присутнє, тому що перше відчуття було таке: все, ***дець, приїхали. Суши сухарі і чекай, коли за тобою воронок приїде.

21 жовтня 2015 року. Facebook

В Росії війна тепер буде завжди, поки при владі буде Путін і змінюватися буде лише театр бойових дій… А потім – в один прекрасний момент – все рвоне. Відразу, повністю, моментально і всюди… Тут буде одна велика ДНР на шостій частині суші – від моря і до моря. З алкоголіками на блокпостах, відрізаними головами в річці, тортурами на підвалах, зникненням бізнесменів і публічними стратами.

Читайте також: Поліція розглядає дві версії вбивства російського журналіста Бабченка

8 лютого 2016 року. Фокус

У Путіна немає інших варіантів: або Кадиров, або третя чеченська. Тобто третя чеченська буде в будь-якому випадку, абсолютно очевидно, що це питання часу, але зараз “стабільність” в лапках, мир у Чечні тримається тільки на Кадирові, якщо його прибрати, все почнеться наново.

22 лютого 2017 року. Апостроф

В Росії відбувається зараз те ж, що в Німеччині в 1938-1939 роках. Тоді Гестапо зіткнулося з такою проблемою: їм не було кого садити у в’язницю. Не тому, що вони всіх пересаджали, а тому, що громадська думка в Німеччині на той час змінилася. І країна реально почала підтримувати Гітлера – майже на 100%. Ось в Росії зараз відбувається рівно те ж саме.

29 липня 2017 року. Радіо Свобода

Оскільки я в Росії не підтримую всю цю шизофренію – я вважаю, що Крим однозначно український, що це агресія Росії проти України, що це одна з найбільш «ублюдочних» воєн в новітній історії – то, безумовно, я там не свій. Але і тут, в Україні, досить людей (їх, безумовно, менше), які кажуть «росіянин – відразу нафіг». І я це чую теж досить часто.

15 грудня 2017 року. Facebook

Володимир Путін – узурпатор, який захопив владу шляхом силового перевороту в 2012 році. Саме силового. Я наполягаю на цьому формулюванні. Хто був тоді в Москві, пам’ятає, як весь центр був забитий ОМОНом і військами.

27 січня 2018 року. Радіо Свобода

Я думаю, що ці псевдовибори в якійсь мірі будуть переломними. Тому що стане зрозумілим, що так, Росія – це Путін, що так, вони його обирають. Не всі. Більшість. Так 30%, 40%, безумовно, проти. Але більшість – вони за нього.

САП: справа екс-прокурора Суса направлена до суду

Спеціалізована антикорупційна прокуратура України 25 травня направила до Подільського районного суду Києва обвинувальний акт щодо екс-заступника начальника департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Дмитра Суса.

Прес-служба САП повідомила 29 травня, що колишньому слідчому інкримінують заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, заволодіння та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем; подання завідомо недостовірних відомостей у декларацію про доходи.

20 березня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що слідчі завершили досудове розслідування у справі Суса.

За даними слідства, він, перебуваючи на посаді заступника керівника департаменту ГПУ, впродовж 2016 року систематично привласнював чуже майно. Також підозрюваний продавав речові докази у кримінальному провадженні стороннім. За даними відомства, Сус також не вніс до своєї електронної декларації про доходи інформацію про користування позашляховиком Audi Q7 у 2015 році.

Колишнього працівника ГПУ Суса детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали 25 липня 2017 року на території міжнародного аеропорту «Бориспіль». Солом’янський районний суд Києва 27 липня 2017 року обрав Сусу запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Після цього суд кілька разів продовжував дію цього запобіжного заходу.

13 лютого 2018 року суд вирішив арештувати підозрюваного без права застави.

Дмитра Суса звільнили з органів прокуратури у квітні 2017 року.

Восени 2016 року журналісти з’ясували, що прокурор Дмитро Сус їздить на автомобілі Audi Q7 вартістю понад 900 тисяч гривень, яка, згідно з документами, належить його 85-річній бабусі. Після цього Генрокуратура оголосила догану Сусу за «порушення порядку подання декларації» та «подання недостовірних тверджень» в анкеті доброчесності прокурора.

МЗС України назвало Сущенка «заручником російської агресії» і вимагає його звільнити

Міністерство закордонних справ України наголошує на політичній вмотивованості переслідування українського журналіста Романа Сущенка, написала у у Twitter речниця МЗС Мар’яна Беца.

«Вчергове наголошуємо на політичній вмотивованості справи, вимагаємо звільнити журналіста Сущенка – заручника агресії РФ», – зазначила вона.

Вирок у справі українсього журналіста Московський районний суд оголосить 4 червня, написав у Twitter його адвокат Марк Фейгін. За його словами, російська прокуратура просить для Сущенка 14 років позбавлення волі.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

Вирок Сущенку оголосять 4 червня – адвокат

Вирок у справі українського журналіста Романа Сущенка Московський районний суд оголосить 4 червня, написав у Twitter його адвокат Марк Фейгін.

Як він повідомив раніше, російська прокуратура просить для Сущенка 14 років позбавлення волі.

Сьогодні відбулося засідання засідання Московського міського суду, на якому відбуваються дебати сторін обвинувачення і захисту у справі Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

 

Російська прокуратура просить для Сущенка 14 років – адвокат

Російська прокуратура просить для українського журналіста Романа Сущенка 14 років позбавлення волі, написав у Facebook його адвокат Марк Фейгін.

Зараз триває засідання Московського районного суду, на якому відбуваються дебати сторін обвинувачення і захисту у справі Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.

НАБУ: голова сільради на Київщині вимагав 90 тисяч доларів хабара

Голова сільради в Києво-Святошинському районі на Київщині вимагав 90 тисяч доларів хабара, повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України. 

«Посадовець за попередньою змовою з пособником (фізичною особою) вимагав та одержав неправомірну вигоду в розмірі 90 тисяч доларів США від іншої фізичної особи. Неправомірна вигода отримана за затвердження детального плану території садибної житлової забудови орієнтовною площею 90 га у Київській області та вчинення дій задля підписання відповідного рішення сільради», – заявили в НАБУ. 

Згідно з повідомленням, голові сільради і його «пособнику» повідомили про підозру в злочині, передбаченому статтею 368 Кримінального кодексу України («отримання неправомірної вигоди»). 

Національне антикорупційне бюро України створене у квітні 2015 року, фактично почало працювати у грудні 2015 року. Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України, НАБУ підслідні корупційні злочини, вчинені, зокрема, президентом України, повноваження якого припинено, прем’єр-міністром, народними депутатами, генеральним прокурором та державними службовцями категорії «А».

НАЗК перевірить декларації депутатів Геллера та Новинського

В агентстві заявили, що перевірять декларацію Геллера за 2017 рік, а також декларації Новинського за 2015 та за 2016 роки

ГПУ: екс-заступнику голови Міграційної служби повідомили про підозру

Колишньому заступнику голови Державної міграційної служби України 24 травня повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України. 

У ГПУ зазначили, що посадовця підозрюють в отриманні хабара за допомогу в оформленні документів для отримання громадянства України громадянином Росії. 

Правоохоронці кваліфікували дії за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди особою, яка займає особливо відповідальне становище). 

Служба безпеки України, зі свого боку, заявляє, що посадовець разом із спільниками вимагала 3-5 тисяч доларів США за надання українського громадянства, зокрема росіянам.

У відомствах не повідомляють прізвища підозрюваної. Мова може йти про Діну Пімахову, яка у березні подала заяву про звільнення.

Наприкінці листопада 2017 року в Державній міграційній службі України повідомили, що «агент НАБУ» намагався дати хабара Пімаховій, «пропонуючи великі суми хабарів». У НАБУ натомість заявили, що «посадовець ДМСУ сама неодноразово озвучувала вимогу щодо отримання «заохочення» у сумі 30 тисяч доларів США – спочатку за позитивне вирішення питання про надання іноземцю громадянства України, а згодом – за надання посвідки на тимчасове проживання на території України». Пізніше у НАБУ заявили, що проводили спецоперацію у ДМС із виявлення учасників організованого злочинного угруповання, і що її зірвали співробітники СБУ і ГПУ.

У січні НАБУ провело обшуки в першого заступника голови ДМС Діни Пімахової. Як тоді заявило НАБУ, у кримінальному провадженні «за фактами прийняття пропозиції, а також одержання неправомірної вигоди службовою особою ДМС».

Слідчі НАБУ заявляли, що організована група осіб (до складу якої ймовірно входили службові особи Державної міграційної служби) із залученням керівників та співробітників головного управління ДМС у місті Києві, запровадила схему легалізації іноземних громадян на території України, у тому числі вихідців з країн Близького Сходу. Детективи заявляли, що за грошову винагороду видавалися посвідки на тимчасове проживання, а також оформлювалося українське громадянство з використанням підроблених документів з подальшою видачею паспортів громадян України.

Поліція відкрила кримінальне провадження через напад на редактора видання в Дніпрі

Поліція відкрила кримінальне провадження через напад на громадського активіста, редактора сайту «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька, повідомили Радіо Свобода в поліції Дніпра. 

За даними речниці поліції Ганна Старчевської, провадження відкрите за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України («легкі тілесні ушкодження»). Слідство веде Амур-Нижньодніпровський районний відділ поліції. 

За словами Новохатька, напад на нього стався зранку 24 травня неподалік від його будинку. Журналіст стверджує, що перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня. Новохатько пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ. 

Депутат Грановський регулярно користується незадекларованим елітним автопарком, записаним на незаможних людей – «Схеми»

Народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Олександр Грановський упродовж двох років користується, але не декларує низку люксових автомобілів, записаних на третіх осіб, серед яких – колишній даішник та співробітники близької до депутата юридичної фірми. Доходи цих осіб не співмірні з вартістю оформлених на них коштовних машин. Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) «Ад’ютант президента». 

Упродовж 2016 – 2018 років знімальна група «Схем» зафіксувала щонайменше сім таких дорогих машин, на яких їздив безпосередньо депутат або використовував як авто-супровід. 

Серед них, зокрема, три «Мерседеси» S-класу, дві Toyota Land Cruiser 200, дві Audi A8 та Mercedes Benz Vito. Згідно з оцінкою експертів авторинку, орієнтовна вартість цих машин варіюється від 40 до 100 тисяч доларів за кожну. 

Журналісти «Схем зацікавилися особами власників цих автівок, якими упродовж двох років користувався Олександр Грановський. 

Подальше розслідування показало, що всі вони не мають достатньо коштів для придбання люксових автівок. Крім того, більшість з них входять в оточення самого Грановського – а саме пов’язані з юристом Віктором Барсуком, з яким тісно співпрацює депутат.

​Зокрема, громадянка Віта Афоніна, на яку зареєстрована Toyota Land Cruiser, якою користується Грановський, як виявили «Схеми», раніше працювала адміністратором в одному з київських салонів краси. Півроку тому звільнилась, як повідомили журналістам в салоні, і тепер «у пошуку роботи».

Віта Афоніна, як з’ясували «Схеми», є дружиною В’ячеслава Афоніна. На ньогозареєстрований Mercedes Benz Vito 2017 року випуску, який знімальна група неодноразово помічала у супроводі автівки депутата Грановського. 

Згідно з даними у соцмережах, В’ячеслав Афонін працював в одній із компаній юриста Віктора Барсука, соратника Грановського. Афоніна можна побачити на світлинах у компанії співробітників юридичної фірми Барсука. 

За даними «Схем» із податкової, за останні п’ять років Афонін отримав доходу в рази менше, ніж вартує зареєстрований на нього «Мерседес». За весь цей час він сумарно заробив всього півмільйона гривень, натомість авто, власником якого він став наприкінці 2017 року, вартує від 2 мільйонів гривень. Отримати коментар від Афоніних на момент публікації не вдалось. 

Ім’я іншого власника автівки Audi A8, якою користувався Грановський у 2017-му, – Віктор Потієнко, і він також вивів журналістів на юриста Грановського. Чоловік з таким ім’ям згадується у декларації дружини Віктора Барсука – Анжеліки Лабунської, ще як депутата Житоморської облради. Зокрема, вказано, що від нього родина Барсука отримала 1 мільйон гривень – як дохід від відчуження рухомого майна. Хоча сам Потієнко телефоном спростовує, що платив Барсуку. 

Ще одна машина, на якій їздив Грановський – Toyota Land Cruiser 200 – зареєстрована на Шелест Надію Василівну. За інформацією з податкової, за п’ять років Надія Шелест офіційно отримала менш як 50 тисяч гривень доходу. 

«Схеми» виявили, що Надія Шелест є дружиною Дениса Шелеста. Він – єдиний власник та директор приватної фірми «АТП 2505». 

«Схемам» вдалося з’ясувати, що він звільнився з МВС України у Київській області у лютому 2016 року. У березні 2017 року заснував фірму, основний вид діяльності якої – здача автомобілів в оренду. За тиждень після цього «АТП 2505» придбала три елітних автомобілі – серед яких «Ауді А8» і дві автівки, які бачили «Схеми» у користуванні Грановського, – «Мерседес S600» та Toyota Land Cruiser. Цей автомобіль – єдиний, який вказав в декларації депутат як орендований.

У коментарі журналістам Дмитро Шелест розповів, що гроші на придбання коштовних автівок у нього з’явились від продажу родинних земельних ділянок. 

«Я був простим інспектором, який пройшов зону АТО, який був звільнений з органів внутрішніх справ ні за що, просто так. За те що я працював на Межигір’ї. Що супроводжував президента, кожен ранок йому показував поворот і знову показував, куди повертати. За це я був звільнений. Тому що Янукович утік, а я крайній… Тепер інакше почав жити… Сімейно ми прийняли рішення продати земельні ділянки і зробити такий бізнес», – пояснив «Схемам» Шелест. 

І додав: «Одразу кажу, в мене є така фірма, є такі автомобілі. Все. Хто на них їздить, я не знаю і мені це нецікаво. Чесно».

Офіційно Дмитро Шелест за п’ять останніх років заробив всього 200 тисяч гривень, і згідно даних податкової, не отримував жодних прибутків від продажу землі. 

Водночас, журналісти «Схем» знайшли його резюме від квітня 2018-го року, у якому він зазначає, що працював у супроводі перших осіб держави та інспектором роти супроводу у Національній поліції, а нині шукає роботу особистим водієм.

Із власних джерел із податкової журналістам стало відомо, що у 2017 році його фірма «АТП 2505» доходів фірма не отримувала. 

У декларації Грановського зазначено, що депутат має зобов’язання за договором оренди транспортного засобу на суму майже мільйон гривень. Це може означати, що компанія Шелеста погодилась на те, щоб Грановський заплатив пізніше, йдеться у розслідуванні. 

Журналісти дійшли висновку, що доходи більшості власників машин, якими користувався або продовжує користуватися народний депутат, не дозволяли їм придбати люксові автівки. А ретельний аналіз осіб власників виявив, що більшість із них прямо чи опосередковано пов’язана з самим Олександром Грановським. 

За словами юристів «Центру протидії корупції», це може бути одним із можливих способів приховати власне майно, записавши його на третіх осіб. 

«Якщо особа сама придбала це майно, ця ситуація має ознаки незаконного збагачення», – пояснює юристка громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан. 

Крім того, «Схеми» також виявили, що народний депутат орендує квартиру в Києві на вулиці Шовковичній, схоже, за заниженою ціною.

Також журналісти зафіксували, як на територію маєтку у Козині заїжджали автівки, якими користується Грановський.

«Цей будинок взяв в іпотеку у серпні 2017 року Вячеслав Афонін. Той самий, на якого зареєстрований мікроавтобус, що супроводжує у поїздках авто Грановського. Того самого Афоніна, якого можна побачити на фото зі сторінки у соціальній мережі юридичної компанії Віктора Барсука», – йдеться в розслідуванні.

Журналісти дійшли висновку, що реальний спосіб життя Олександра Грановського в порівнянні з задекларованим може свідчити про існування додаткового, неофіційного джерела доходу. 

«Народного депутата Олександра Грановського називають не просто одним з найближчих соратників президента, а таким собі ад’ютантом Петра Порошенка у справах, які не завжди мають стосунок ані до депутатської роботи, ані до інтересів держави загалом», – йдеться у розслідуванні. 

«Схеми» відправили вичерпний перелік питань Олександру Грановському щодо згаданих у розслідуванні фактів, але відповіді на момент ефіру не отримали. 

Зокрема, «Схеми» зафіксували кілька візитів братів бізнесменів Ігоря та Григорія Суркісів синхронно з Олександром Грановським = двічі до Адміністрації президента. А також численні поїздки народного депутата до низки відомств – офісу Порошенка, СБУ, ГПУ, Нацбанку та МВС.

У Дніпрі невідомі напали на редактора місцевого інтернет-видання

У Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. Про це Радіо Свобода повідомив він сам.

За словами Всеволода Новохатька, у вранці 24 травня група молодиків чекала на нього неподалік від його будинку, а перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня.

 «Приблизно о 8:20 я вийшов із дому. Один спостерігав здалеку, а двоє мене перехопили у 300 метрах від будинку, напевно, за його дзвінком. Думаю, їх можна буде впізнати. Молоді, спортивної статури, зростом приблизно 170-175 сантиметрів. Йшли мені назустріч, лівіше від мене. Коли порівнялись зі мною, я помітив якийсь рух й інстинктивно почав ухилятись. Я пропустив удар в обличчя і упав на землю. Потім підбігли люди, під’їхала машина, і нападники втекли», – розповів мейдійник.

Як повідомив Радіо Свобода Всеволод Новохатько, він пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ.

 «Пов’язую інцидент з діяльністю сайту «ЗОВ» і моїми публікаціями на сайті «Інформатор» про співробітників міської влади, які іноді не дотримуються законодавства відносно до себе, своїх родичів та друзів», – сказав Всеволод Новохатько.

Зараз журналіст перебуває у лікарні, де мають засвідчити тілесні ушкодження.

Заяву про скоєння прийняв злочину Амур-Нижньодніпровський райвідділ поліції. Даних щодо відкриття провадження поки немає.

Півроку тому, у грудні 2017 року, поліція Дніпра відкрила кримінальне провадження через підпал авто активіста Геннадія Кириченка. Він повязував цей інцидент зі своєю боротьбою проти незаконного розміщення автомобільної стоянки. Невідомі облили авто бензином і підпалили на другий день після розірвання незаконного договору оренди. В організації Transparency International Україна припустили, що це «може бути помстою та актом залякування проти громадського активіста». Інцидент засудило і Представництво ЄС в Україні.

 

У першому кварталі до бюджету повернули понад тисячу доларів, вкрадених корупціонерами – #Точно

Протягом першого кварталу 2018 року до бюджетного цільового фонду для забезпечення оборони і безпеки держави надійшли 28 228 гривень (трохи більше за тисячу доларів), конфіскованих за корупційні правопорушення за рішенням суду. Така інформація міститься в звіті казначейства про виконання держбюджету, передає #Точно, проект Радіо Свобода.

Відповідно до закону про державний бюджет, загалом до кінця року уряд розраховує повернути 4,7 мільярда гривень, конфіскованих судами у корупціонерів.

У 2017 році бюджетний план було перевиконано: планували повернути 22,5 мільярди гривень, а реально повернули 29,6 мільярда гривень. За 2016 рік до бюджету із запланованих 7,7 мільярда гривень надійшло 164,9 тисячі гривень. У 2015 році із запланованих півтора мільярда вкрадених активів повернули 100,1 тисячі гривень.

У квітні 2017 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що суд у Краматорську на Донеччині схвалив рішення про конфіскацію 1,5 мільярда доларів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення.

Пізніше на докори експертів про сумнівність рішення Краматорського суду, і що гроші доведеться повернути, Луценко заявив, що «у злочинців не вийде повернути гроші».

 

 

 

Прокуратура: керівника одного з театрів Києва затримали на хабарі у 200 тисяч гривень

У Києві на отриманні хабара у 200 тисяч гривень затримали одного з керівників Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей і юнацтва, повідомила прокуратура Києва.

За даними слідства, керівник театру вимагав ці гроші від підприємця за надання в оренду приміщень театру для проведення відеозйомок.

Зловмисника затримали під час отримання всієї суми хабара в приміщенні театру, стверджують прокурори.

Наразі вирішується питання щодо оголошення затриманому про підозру за статтею 368 (отримання хабара) Кримінального кодексу України та обрання запобіжного заходу.

НСЖУ: обшуки у Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму

Національна спілка журналістів України засуджує проведення обшуків російськими силовиками у будинку одного з координаторів об’єднання «Кримська солідарність» Сервера Мустафаєва.

«Мустафаєв – один із яскравих представників громадянської журналістики в Криму. Він допомагав висвітлювати процеси в російських судах Криму над кримськотатарськими активістами, розповідати про обшуки, затримання на півострові. Те, що відбувається зараз у будинку Сервера Мустафаєва – це спроба змусити замовкнути всі незалежні голоси в Криму, залякати кримських татар, позбавити їх найменших острівців вільного вираження думок», – йдеться у заяві НСЖУ із посиланням на секретаря спілки Олену Юрченко.

Вранці 21 травня організація «Кримська солідарність» повідомила про обшуки у будинках кримських татар на окупованому півострові. За даними правозахисників, представники Росії приїхали до будинків Едема Смаїлова та Сервера Мустафаєва. Пізніше «Кримська солідарність» повідомила також про арешт цих двох активістів.

Сервер Мустафаєв є відомим у Криму громадським активістом, улітку 2016 року він разом зі ще кількома співвітчизниками заснував громадське об’єднання «Кримська солідарність», є одним із його координаторів. Мустафаєв здійснював моніторинг судових засідань у справах кримських татар, знімав фото і відео звідти та з мирних акцій на анексованому півострові.

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

 

 

Екс-заступник голови НАЗК розповів про допит в СБУ (оновлено)

Колишнього заступника голови Національного агентства з питань запобігання корупції Руслана Радецького допитали в СБУ. Про це сам Радецький повідомив у Facebook.

«Здогадка, що викликають на допит, як свідка, у справі щодо зловживання владою Корчак аnd компані, підтвердилася. Слідчий надав для ознайомлення ксерокопію документа працівників НАЗК, що були отримані без санкції суду. Простою мовою, викрадені через незаконне проникнення в їх кабінети. Хоча сам документ, взагалі не стосується предмету зловживань владою Корчак. Виходить, що шукають цапа відбувайла», – написав він.

Наталія Корчак з березня 2016 року по березень 2018 року очолювала НАЗК. 28 березня головою НАЗК обрали Олександра Мангула.

На початку серпня 2017-го Генеральна прокуратура України повідомляла, що Дніпровський районний суд Києва притягнув заступника голови НАЗК Руслана Радецького до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов’язаних із корупцією, і зобов’язав виплатити штраф у сумі 6800 гривень. За тим повідомленням, суд розглянув справу щодо Радецького за частинами 1 і 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (неповідомлення і вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів).

Пізніше Кабмін затвердив відставку Радецького з посади.

Рішення Дніпровського районного суду Києва Радецький оскаржив в апеляційному суді. Як пояснив він сам, зателефонувавши Радіо Свобода, апеляційна інстанція визнала відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. 

Відповідно до даних, розміщених на сайті Апеляційного суду Києва, його скаргу задоволено частково: суд дійсно скасував і закрив провадження  за відсутністю у діях Радецького складу правопорушення, проте відмовився закривати провадження за відсутності події правопорушення, передбаченого першою частиною статті 172-7.

 

Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії – Захарова

Заарештований українець Роман Сущенко не був журналістом, коли в’їжджав на територію Росії, тому що не мав російської акредитації, заявила в ефірі телеканалу «Россия-1» речниця тамтешнього МЗС Марія Захарова, передає ТАСС.

Тому, на переконання Захарової, його ситуацію не можна порівнювати зі становищем заарештованого головного редактора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського.

«Будь-які порівняння Сущенка з кореспондентами МІА «Россия сегодня» в Україні не мають підґрунтя не через якісь моральні стандарти, а просто в юридичній площині», – заявила вона.

17 травня Херсонський міський суд заарештував на два місяці без права застави затриманого 15 травня у Києві керівника інформаційного агентства «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якого підозрюють у державній зраді та проведенні підривної інформаційної діяльності проти України. Суддя пояснив рішення тим, що підозрюваний, крім українського, має ще й російський паспорт, і тому може переховуватися від слідства.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала журналіста українського інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня цього року суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі.

За даними СБУ, десятки українців утримуються нині в Росії і окупованому нею Криму. Серед тих, хто, за даними правозахисників, потрапив за ґрати з політичних мотивів, є Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Євген Панов та інші. У числі арештантів – митці, журналісти, громадські діячі, кримськотатарські активісти.

Затриманий у Німеччині екс-депутат Крючков вийшов під заставу в 100 тисяч євро

Слідство: Крючков є організатором схеми, через яку ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» завдали збитків на загальну суму понад 346 мільйонів гривень

Верховний суд: відповідь розпорядника не по суті запиту є неправомірною відмовою

Верховний суд наголошує, що відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Як повідомляє портал судової влади, суд розглянув адміністративну справу за позовом громадської організації до ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Громадська організація просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на запит, протиправній відмові на запит на інформацію, відмові в наданні копій документів щодо зарахування до вищого навчального закладу.

Крім того, організація просила зобов’язати ректора, голову приймальної комісії КНУ імені Тараса Шевченка надати за запитом копії документів щодо зарахування абітурієнтів до вищого навчального закладу в 2012 році та наступних роках.

Верховний Суд визначив, що законодавство передбачає два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного й оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами, тому оприлюднення інформації розпорядником не звільняє його від обов’язку надати публічну інформацію на запит.

Згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації є органи влади, підприємства, що фінансуються з бюджету, суб’єкти господарювання, які займають панівне становище на ринку, та інші. Закон передбачає, що запитувач має право звернутися до розпорядника із запитом незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

НАБУ заявляє, що викрило корупційні схеми в ОПК на понад 1 мільярд гривень

Національне антикорупційне бюро України викрило корупційні схеми в оборонно-промисловому комплексі на понад 1 мільярд гривень, заявили в прес-службі НАБУ.

«Щонайменше на 15 підприємствах комплексу детективи НАБУ наразі зафіксували факти, які стали підставою для відкриття кримінальних проваджень. Найчастіше йдеться про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також закупівлю товарів за завищеними цінами через компанії-посередники, наближені до керівництва держустанов», – повідомили в бюро.

На думку НАБУ, внаслідок таких дій, за попередніми оцінками, інтересам держави завдали шкоду понад 620 мільйонів гривень та три мільйони доларів.

Національне антикорупційне бюро України створене 16 квітня 2015 року. Бюро є правоохоронним органом, якому підслідні корупційні злочини, вчинені, зокрема, президентом України, повноваження якого припинено, прем’єр-міністром, народними депутатами, генеральним прокурором та державними службовцями категорії «А».

Прокурор вимагав 15 тисяч доларів у підозрюваного – Сарган

У Донецькій області інспектори Генпрокуратури та співробітники СБУ викрили прокурора, який вимагав у підозрюваного в кримінальному провадженні 15 тисяч доларів США за зміну запобіжного заходу – із тримання під вартою на інший. Про це 10 травня повідомляє відділ зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генпрокуратури.

«08.05.2018 слідчими Служби безпеки України спільно зі співробітниками Служби безпеки України в Донецькій області та за процесуального керівництва прокурорів Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України задокументовано факт отримання частини неправомірної вигоди прокурором прокуратури Донецької області в сумі 120 тисяч гривень», – ідеться в повідомленні.

Прокурор затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України («Одержання хабара в особливо великому розмірі»). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.

У ГПУ додали, що затриманий працював у відділі нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Донецької області.

ІМІ: від початку року в Україні зафіксували 37 нападів на журналістів

За перший квартал 2018 року в Україні зафіксували 37 випадків фізичних нападів на журналістів, повідомляє Інститут масової інформації.

Головними порушниками прав журналістів у 2018 році стали звичайні люди (серед яких багато учасників різноманітних акцій протесту), а також представники місцевої влади та правоохоронці, повідомила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

«Топ-5 регіонів із найбільшою кількістю порушень: Луцьк, Полтава, Одеса, Миколаїв і Київ. У мене велике питання до голів ОДА та поліції, адже нам відомо, що в Луцьку і Полтаві заяви журналістів реєструються як звернення громадян. Я вважаю, що туди варто поїхати з місією, адже ця ситуація ненормальна», – сказала Романюк.

За аналогічний період 2017 року експерти ІМІ зафіксували 17 нападів на працівників медіа, а тому, за словами Романюк, ситуація в країні «стає тривожною». 

3 травня у світі відзначають День свободи преси.

Наприкінці минулого місяця Національна спілка журналістів України повідомила, що за перші три місяці 2018 року в Україні зафіксували 21 випадок фізичної агресії до журналістів під час виконання професійних обов’язків.

Керівників закарпатського управління Держгеокадастру затримали на хабарі – Сарган

Керівника управління Держгеокадастру у Закарпатської області та його заступника затримали на хабарі у 200 тисяч доларів, повідомила у Twitter речниця Генпрокурора України Лариса Сарган.

За її словами, наразі поліція під процесуальним керівництвом Генпрокуратури проводить першочергові слідчі дії.

Раніше місцевий активіст Олександр Пересоляк також повідомив про це затримання і обшуки у Закарпатській обласній адміністрації. За його словами, неправомірна вигода передбачалася за виділення земельних ділянок у Воловецькому районі області учасникам бойових дій на Сході України.

У Закарпатській ОДА згадані події наразі не коментували.