Детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про завершення досудового розслідування щодо посадовців Міністерства оборони України. За даними слідчих, посадовців підозрюють у розкраданні державних коштів у сумі понад 149 мільйонів гривень під час закупівлі палива для потреб оборонного відомства.

«28 березня 2018 року цим особам та їх захисникам відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення», – повідомляє антикорупційне бюро 30 березня.

«Заступник міністра оборони України, директор та працівник відділу Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони, а також посадова особа Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Фактичний власник комерційного підприємства, що постачало паливо для Міністерства оборони, підозрюється у вчиненні злочину , передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 ККУ», – йдеться в повідомленні.

11 жовтня 2017 року Національне антикорупційне бюро затримало заступника міністра оборони Ігоря Павловського і директора департаменту держзакупівель і постачання матеріальних ресурсів Володимира Гулевича за підозрою у розтраті понад 149 мільйонів гривень держбюджету під час закупівель палива для потреб Міноборони.

Суд обрав Ігорю Павловському і Володимиру Гулевичу запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. У ході засідання Павловський відкинув звинувачення НАБУ і заявив, що він не порушував закон. 9 листопада Апеляційний суд Києва скасував домашній арешт Павловського.

За версією слідства, на початку 2016 року комітет із конкурсних торгів МОУ організував процедуру відкритих торгів на закупівлю палива, комітет затвердив пропозиції одного з учасників торгів як найбільш економічно вигідні – у травні 2016 року уклали 14 договорів про постачання палива для техніки спеціального призначення на загальну суму понад мільярд гривень.

У НАБУ заявляють, що упродовж червня-серпня 2016 року за відсутності будь-яких правових підстав для внесення змін до договорів про закупівлю товарів за бюджетні кошти, замовник та постачальник уклали низку додаткових угод, згідно з якими було безпідставно збільшено ціну за одиницю товару в середньому на 16% від початкової ціни – внаслідок цього на користь постачальника безпідставно й незаконно було перераховано бюджетні кошти на 149 мільйонів гривень.
…

Передача США двох патрульних катерів класу Island з 2014 року формально затягується українською владою через бюрократичні процедури, але справжньою причиною цьому може бути комерційний інтерес заводу Петра Порошенка «Кузня на Рибальському», який будує на державне замовлення катери. Про це йдеться у розслідуванні «Американські «Айленди» та їхні українські конкуренти» програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»). 

30-метрові катери класу Island, що раніше були на службі Берегової охорони США, наразі стоять у порту Балтимора. Вперше про можливість їхньої передачі Україні заговорили ще у 2014 році – одразу після анексії Криму та під час обговорень концепції розбудови «москітного флоту». У той час катери вже почали виводити зі складу Берегової охорони США . «Схеми» оприлюднили фрагменти затягнутого міжвідомчого листування щодо передачі цих двох катерів протягом 2014 – 2017 років.

Під час візиту до США журналісти «Схем» дізнались зі своїх джерел у Сенаті, що Україна «опирається» подарунку у вигляді катерів вже четвертий рік – нібито через меркантильні мотиви керівництва держави. Згодом те саме повідомили і джерела «Схем» у Пентагоні. 

Майкл Карпентер, екс-радник віце-президента США часів Обами Джо Байдена та колишній другий заступник міністра оборони США, який відповідав за Росію та Україну, також опосередковано підтвердив цю інформацію.

«До мене доходили чутки щодо катерів класу Island, запропонованих Україні, – що існує альтернативна схема закупівлі та перепрофілювання суден, які будуть вироблятися на «Кузні на Рибальському» – суднобудівному заводі у Києві. У цьому питанні критично важливо мати прозорість – бо якщо ви не знаєте, з чим конкуруєте, ви не можете дійсно виконувати програму озброєння Міністерства оборони раціонально», – заявив Карпентер.

Журналісти з’ясували, що приватне акціонерне товариство «Завод «Кузня на Рибальському» (декомунізована «Ленінська кузня») – на сьогодні єдине суднобудівне підприємство, яке забезпечує військовий флот катерами, які можуть скласти конкуренцію американським. У заводу два бенефіціари – президент України Петро Порошенко та його близький армійський товариш, нардеп Ігор Кононенко. Воно виготовляє у тому числі катери проекту 58155 («Гюрза М»). Два такі катери вже стоять на озброєнні Військово-морських сил ЗСУ, ще чотири скоро мають поповнити флот.

«Ввезення американських катерів, схоже, частково може сколихнути комерційні плани президентського заводу», – зазначено у розслідуванні. 

Саме «Кузня на Рибальському» буде продовжувати бувати кораблі для флоту України, за інформацією програми, на подальші вироби заводу вже закладають гроші у Державному оборонному замовленні. 

Будівництво нових катерів в Україні на вітчизняному заводі вартуватиме державі від 27 до 35 мільйонів доларів, повідомили журналістам в управлінні кораблебудування ВМС. 

При цьому, як вдалося встановити «Схемам», за доставку та розконсервування двох катерів Island доведеться заплатити приблизно 10 мільйонів доларів (5 мільйонів за кожен). При цьому, за даними спеціалістів ВМС, катери відчизняного виробництва за характеристиками будуть слабшими ніж американські.

«Виходить, що один «Айленд» разом із витратами на транспортування, навчання українських моряків та військове дообладнання обійдеться українському бюджету в середньому в шість разів дешевше, ніж подібний катер зі слабшими характеристиками, але збудований на українському заводі», – йдеться у розслідуванні. 

«Схеми» звернулись по коментар до Петра Порошенка. Почувши запитання «Схем» щодо кораблів Island, Порошенко спочатку здивувався, розсміявся, утім, по суті не відповів. «Я вибачаюсь, але зараз в мене немає відповіді, яку я міг би вам надати», – сказав президент та співвласник «Кузні на Рибальському».

Як з’ясували «Схеми», процедура передачі формально затягується через бюрократичну процедуру, врегулювати яку може Кабінет міністрів України, коли винесе окрему постанову. Щоб Україна могла напряму отримати від США катери, заплативши за їхню «розконсервацію».

Проте прем’єр-міністр Володимир Гройсман не зміг пояснити, чому досі американські кораблі не в Україні і направив до міністра оборони. 

«Ви зв’яжіться з Полтораком, він вам дасть вичерпний коментар, а якщо потрібно, щоб щось прийняв пан Полторак, то він звернеться офіційно в уряд, і ми приймемо рішення», – сказав Володимир Гройсман. 

На ремарку журналіста про те, що міністр раніше вже звертався до уряду і попросив надати окрему постанову Кабміну, Гройсман відповів: «Ми обов’язково розглянемо. Все, що стосується оборони і оборонного відомства, вам краще отримати інформацію від міністра оборони».

У свою чергу міністр оборони Степан Полторак замість відповідей, сам почав ставити питання журналістам «Схем»: «Звідки у вас інформація, що Україна не може отримати ці кораблі? Ви не можете знати цю інформацію».

І додав, що «ніяких ускладнень у процесі передачі катерів немає», утім «це те питання, про яке він не хотів би говорити на камеру».

Два патрульні катери класу Island виведені зі складу Берегової охорони США. Частина обладнання та систем зняті, тому за технічне обслуговування та поточний ремонт Україна має заплатити, ще до того, як їх отримає. За попередніми розрахунками, які отримала редакція «Схем», два катери обійдуться у більше ніж 10 мільйонів доларів – це «супутні» витрати. Це у 6 разів дешевше, ніж будувати такий самий корабель на українському заводі – виявили журналісти.
…

Власник групи ISTIL Мохаммад Захур вирішив продати англомовне видання Kyiv Post одеському бізнесменові і уродженцю Сирії Аднану Ківану. 

Як повідомляє Kyiv Post на своєму сайті, бізнесмен Захур сказав, що Ківан заплатить «значно більше» 3,5 мільйона доларів за газету, але не назвав точної суми. 

Захур заявив, що за його очікуваннями продаж буде завершено до 1 квітня. 

За його словами, Ківан вже переказав «суттєвий» аванс.

«Для мене це завершена угода», – сказав він.

Наразі Kyiv Post Ківан не коментував цю інформацію.

Уродженець Пакистану і громадянин Великої Британії Мохаммад Захур, який заробив свої статки в металургійній промисловості, купив Kyiv Post у 2009 році у первісного власника американського Джеда Сандена за 1,1 мільйона доларів.

Kyiv Post – перша англомовна газета в Україні. Заснована в Києві у 1995 році громадянином США Джедом Санденом. 
…

Фірма Avenue Strategies подала до Мінюсту США документи, де йдеться про те, що вартість лобістських послуг для Тимошенко складає 65 тисяч доларів на місяць
…

Солом’янський районний суд Києва почав розгляд по суті справи за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів програми «Схеми» (спільний проект «Радіо Свобода» та каналу «UA:Перший») біля аеропорту «Київ» 7 листопада 2017 року з боку охорони лідера проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука.

16 березня під час засідання обвинувачений охоронець Медведчука зазначив, що своєї вини не визнає.

У суді також визначили черговість вивчення матеріалів справи, порядок дослідження доказів та виступу сторін.

Наступне засідання суддя Оксана Криворот призначила на 3 травня.

Під час розслідування співробітники Солом’янського управління поліції міста Києва встановили причетних до нападу на знімальну групу, а одному з охоронців оголосили підозру – за статтею 171 («перешкоджання законній професійній діяльності журналістів») Кримінального кодексу України.

«Ми будемо доводити вину обвинуваченого, оскільки вважаємо, що проведені всі заходи на досудовому розслідуванні з метою встановлення винних та притягнення до відповідальності. З цього провадження виділене окреме щодо інших невідомих осіб і проводиться досудове розслідування. Про стан цього провадження наразі невідомо», – зазначила адвокат Віра Крат, яка захищає журналістів програми «Схеми» в суді.

Захисник одного з охоронців Віктора Медведчука під час підготовчого засідання заявив, що вони клопотатимуть про допит свідків.

Напад на знімальну групу програми «Схеми» стався 7 листопада біля VIP-терміналу аеропорту «Київ». Коли туди прилетів приватний борт Віктора Медведчука, його охоронці почали перешкоджати роботі журналістів, які перебували там з метою зафіксувати прямі перельоти лідера організації «Український вибір» до Росії. Віктор Медведчук, як уповноважений державою на ведення переговорів щодо звільнення заручників, має на це виняткове право.

Однак, як виявили журналісти, він користується цим правом також і з приватних питань. Так, у листопаді 2017 року він прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака та бізнесмена Нісана Моісеєва.

Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці на вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

Захист політика, у свою чергу, звинуватив журналістів у «втручанні в приватне життя» Віктора Медведчука та його родини, і навіть звернувся до поліції з вимогою відкрити кримінальне провадження щодо цього.

Віктор Медведчук, підприємець, лідер організації «Український вибір» і кум президента Росії Володимира Путіна, є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Ще 2016 року голова Служби безпеки України Василь Грицак підтверджував, що Віктор Медведчук у зв’язку з цим періодично літає власним літаком безпосередньо з України до Москви, хоча загалом через агресію Росії проти України діє заборона на пряме авіаційне сполучення між двома країнами, яку наклав Київ, а у відповідь і Москва. А 28 лютого 2018 року на прес-конференції Петро Порошенко у відповідь на запитання журналістів підтвердив офіційний статус Віктора Медведчука в процесі звільнення українських заручників.
…

Наглядову раду Українського культурного фонду, яка одностайно проголосувала за кандидатуру дружини президента України Петра Порошенка Марину Порошенко на посаду голови цієї установи, обрали з порушеннями. Про це йдеться у розслідуванні «Посада для першої леді» програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). 

Відповідно до закону про Український культурний фонд, двох членів цієї ради призначив президент, ще двох – міністр культури, чотирьох обирали шляхом інтернет-голосування, і останнім, дев’ятим членом є сама Марина Порошенко, за посадою. Дружина президента також і голова наглядової ради. Журналісти з’ясували, що інтернет-голосування «було не зовсім прозорим», а окремі положення закону про фонд, що дозволяє президенту призначити двох членів наглядової ради, два управління Верховної Ради вважають такими, що «суперечить Конституції України», – йдеться у розслідуванні.

Зокрема, у грудні 2017 Петро Порошенко видав указ про включення телеменеджера Олександра Богуцького та народну артистку Аду Роговцеву до складу наглядової ради. Така процедура прописана в законі, серед розробників якого є Марина Порошенко. Щодо цього пункту закону висловили застереження юридичне і головне науково-експертне управління парламенту.

«Зазначене суперечить Конституції України, якою визначено вичерпний перелік повноважень Президента України , що неодноразово підтверджено в рішеннях Конституційного Суду України», – зазначено у зауваженнях.

«Я погоджуюся з тим, що ці пункти законопроекту не до кінця відповідають Конституції. Це було наполягання більшості фракції, яка тільки за такої умови готова була підтримати цей законопроект», – пояснив журналісту «Схем» Микола Княжицький, один із авторів цього документа. Він же голова Комітету з питань культури і духовності, який мав детально розглянути цей проект закону щодо, зокрема, і можливих суперечностей із Конституцією.

Що ж до інтернет-голосування, за допомогою якого обрали чотирьох членів наглядової ради, то переможцями від закладів культури стали керівник театру «Сузір’я» Олексій Кужельний та очільниця національної бібліотеки України для дітей Алла Гордієнко, а від громадських об’єднань – ректор Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв Владислав Корнієнко і керівник асоціації «Індустріальний телевізійний комітет» Сергій Сьомкін. Однак згідно з протоколом цього голосування, як встановили «Схеми», лідерами в обох категоріях виявилися інші кандидати.

Сергій Сьомкін став переможцем за рішенням лічильної комісії, попри те, що він набрав однакову кількість голосів разом з іншою кандидаткою Любов’ю Морозко. Комісія забрала від Морозко один голос, хоча Закон «Про Український культурний фонд» вимагає проводити публічне жеребкування у таких випадках. У комісії аргументують своє рішення тим, що один із тих, хто проголосував за Морозко, відкликав свій голос. 

Також «Схеми» з’ясували, що Сергій Сьомкін двічі голосував сам за себе, щоб назбирати 12 голосів.

Ще один переможець від громадськості – Владислав Корнієнко – відповідно до інтернет-протоколу також голосував сам за себе. Він це зробив як уповноважена особа організації «Яскрава країна» – як того вимагає закон. Однак співзасновниця цієї організації Ольга Обласова повідомила «Схемам», що голосував не Корнієнко, а вона особисто. Сам Корнієнко не зміг чітко пояснити, він особисто голосував за себе чи за нього голосували інші.

Алла Гордієнко потрапила до наглядової ради завдяки тому, що свою кандидатуру зняла переможниця Оксана Когут.

Ще один переможець інтернет-голосування – Олексій Кужельний – режисер і сценарист вистави «Прекрасний звір у серці», єдиним актором якої є міністр культури Євген Нищук.

Український культурний фонд – бюджетна установа, яка витрачатиме гроші платників податків на різні культурні проекти. Цьогоріч фонд має розподілити понад 200 мільйонів гривень. Претендент на фінансування свого культурного проекту – мистецький фестиваль чи, наприклад, театральна постановка – подає заявку. Її розглядає експертна комісія фонду. Якщо заявка на більш ніж півмільйона гривень, то рішення має схвалити наглядова рада, яку тепер очолює Марина Порошенко.

Марину Порошенко на посаду голови Українського культурного фонду призначив міністр культури Євген Нищук 19 січня 2018 року.

«Для мене це була несподіванка… Я не відразу погодилася на цю посаду, розуміла відповідальність, яка лягає саме на голову наглядової ради. По-друге, я розуміла, яку реакцію викличе це у суспільстві… Але я думаю, що ми покажемо якісний прозорий результат», – зазначила Марина Порошенко журналістові «Схем» через місяць після обрання її головою Українського культурного фонду – у день першого публічного засідання наглядової ради.
…

Українські громадські організації закликають владу України не екстрадувати до Азербайджану опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова, затриманого восени в Києві, через загрозу для його життя там.

«Ми, українські медійні та правозахисні організації звертаємося до Генеральної прокуратури України з вимогою терміново завершити екстрадиційну перевірку журналіста Фікрата Гусейнова, і дати йому можливість безперешкодно повернутися до Нідерландів (громадянином яких він є – ред.)», – йдеться в заяві, яку підписали «Інститут масової інформації», «Платформа прав людини», «Центр інформації про права людини», «Детектор Медіа», «Центр демократії та верховенства права», «Інтерньюз-Україна».

Вони заявляють, що і в Україні журналістові загрожує «серйозна небезпека». «Це пов’язано, зокрема, зі спробою невідомих осіб у цивільному, деякі з яких говорили азербайджанською мовою, викрасти журналіста Гусейнова 5 березня у Києві. Нагадуємо, що є відповідна резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи, яка висловлює стурбованість ситуацією з правами людини в Азербайджані, і в цій резолюції прямо звучить ім’я і прізвище Фікрата Гусейнова, у зв’язку з викраденням і тортурами, яких він зазнав в Азербайджані», – йдеться в заяві.

Підписанти закликають Адміністрацію президента, Міністерство закордонних справ і Міністерство інформації України взяти ситуацію під свій контроль і докласти зусиль, щоб максимально забезпечити дотримання прав і свобод Гусейнова.

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявила, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.
…

Державне публічне акціонерне товариство «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» у 2017 році продовжило укладати контракти на постачання титанової продукції з австрійською фірмою-посередником Bollwerk, яка пов’язана з колишнім народним депутатом Миколою Мартиненком. Співпраця продовжилась попри те, що в цей період вже тривало розслідування НАБУ щодо збитків державі, завданих посадовцями державного підприємства в результаті збуту продукції через цю фірму за заниженими цінами. Загальна сума нових контрактів, укладених з Bollwerk за 2017 рік, сягнула понад 53 мільйонів доларів. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») «Титанове збагачення» Миколи Мартиненка».

«Схеми» порівняли вартість продукції, за якою державне підприємство відпускало продукцію через компанію Bollwerk, та виявили, що для цієї фірми вона була вдвічі-втричі дешевша, аніж під час розрахунків напряму з кінцевим споживачем.

Наприклад, за даними із джерел із Державної фіскальної служби, у травні 2017 року за поставку ільменітового концентрату одній російській компанії об’ємом у 22 тонни Bollwerk заплатила державній компанії близько 4 тисяч доларів – тобто 18 центів за кілограм. У тому ж місяці поставка такої самої сировини такого ж об’єму іншій російській компанії, але напряму, без посередника – коштувала удвічі більше – близько 8 тисяч доларів, або 35 центів за кілограм. При цьому умови поставки товару були однаковими.

І «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», і фірма Bollwerk фігурують у кримінальному провадженні НАБУ щодо корупційної схеми з продажу титанової продукції. За версією слідства, австрійська фірма купувала титанову продукцію за заниженими цінами, а продавала закордонному споживачу – за ринковими. Така співпраця завдала збитків державі у понад 13 мільйонів доларів або майже 300 мільйонів гривень, мовиться у розслідуванні.

«Як встановлено в ході досудового розслідування, ця компанія Bollwerk афілійована зі службовими особами «ОГХК», – повідомила старший детектив Олена Кролевецька, мовиться у розслідуванні «Схем».

Компанія-посередник Bollwerk згадується в іншій справі, яку також розслідує НАБУ і в якій фігурує Микола Мартиненко. За версією слідства, на рахунки Bollwerk та на користь екс-депутата нібито перераховувалась частина коштів, отриманих від угоди між державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та фірмою Steuermann.

Steuermann закуповувала урановий концентрат у постачальника з Казахстану за меншою ціною, а продавала українському державному комбінату – за більшою. Сума переплати «осідала» на рахунках цієї компанії-посередника. Steuermann у НАБУ називають фірмою, підконтрольною Мартиненку, йдеться у розслідуванні.

Згідно з даними офіційного австрійського реєстру юридичних осіб, в обох компаній – К Steuermann і Bollwerk – спільний директор – Вольфганн Айбергер. У Bollwerk він ще й акціонер.

Контракти з Bollwerk державне підприємство почало укладати за керівництва Руслана Журила. Видання «Лігабізнесінформ» писало, що Журило був призначений у 2014 році гендиректором «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» за протекцією Мартиненка.

Сам Мартиненко факт протекціонізму спростовував.

На час слідства НАБУ рішенням Солом’янського районного суду міста Києва 21 січня 2017 року голова правління ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» Руслан Журило був відсторонений від виконання обов’язків, натомість контракти продовжують укладати із австрійською фірмою-посередником.

«Керівництво об’єднаної гірничо-хімічної компанії досі контролюється паном Журилом» – наводять «Схеми» у розслідуванні пряму мову Сергія Лещенка. Сам Руслан Журило у коментарі журналістам це спростував.

«Схеми» також звернулися по коментар до Микола Мартиненка. У відповідь колишній народний депутат звинуватив редакцію Радіо Свобода у необ’єктивності та зазначив, що «готовий в будь-якому суді довести безпідставність фейкових звинувачень з боку НАБУ, які вони малювали понад два роки».
…

Солом’янський районний суд міста Києва провів підготовче засідання у справі за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») з боку охорони лідера організації «Український вибір» Віктора Медведчука та призначив розгляд справи по суті на 16 березня. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода із зали суду.

Раніше у рамках розслідування співробітники Солом’янського управління поліції міста Києва встановили причетних до нападу на знімальну групу, а одному з охоронців оголосили підозру – за статтею 171 («перешкоджання законній професійній діяльності журналістів») Кримінального кодексу України.

«Ми будемо доводити вину обвинуваченого, оскільки вважаємо, що проведені всі заходи на досудовому розслідуванні з метою встановлення винних та притягнення до відповідальності. З цього провадження виділено окреме провадження щодо інших невідомих осіб і проводиться досудове розслідування. Про стан цього провадження наразі невідомо», – зазначила адвокатка Віра Крат, яка захищає журналістів програми «Схеми» у суді.

У свою чергу, захисник одного з охоронців Віктора Медведчука під час підготовчого засідання заявив, що вони клопотатимуть про допит свідків.

Напад на знімальну групу програми «Схеми» стався 7 листопада біля VIP-терміналу аеропорту «Київ». Коли туди прилетів приватний борт Віктора Медведчука, його охоронці почали перешкоджати роботі журналістів, які перебували там з метою зафіксувати прямі перельоти лідера організації «Український вибір» до Росії. Віктор Медведчук, як уповноважений державою на ведення переговорів щодо звільнення заручників, має на це виняткове право.

Однак, як виявили журналісти, він користується цим правом також і з приватних питань. Так, у листопаді минулого року він прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака та бізнесмена Нісана Моісеєва.

Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці на вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

Захист політика, у свою чергу, звинуватив журналістів у «втручанні у приватне життя» Віктора Медведчука та його родини, та навіть звернувся до поліції з вимогою відкрити кримінальне провадження щодо цього.

Віктор Медведчук, підприємець, лідер організації «Український вибір» і кум президента Росії Володимира Путіна, є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Ще 2016 року голова Служби безпеки України Василь Грицак підтверджував, що Віктор Медведчук у зв’язку з цим періодично літає власним літаком безпосередньо з України до Москви, хоча загалом через агресію Росії проти України діє заборона на пряме авіаційне сполучення між двома країнами, яку наклав Київ, а у відповідь і Москва.

Національна спілка журналістів України засудила напад на журналістів, Нацполіція відкрила кримінальне провадження, а її очільник Князєв пообіцяв провести службове розслідування щодо бездіяльності поліцейських. Адже в той момент, коли журналістам перешкоджали, біля VIP-терміналу перебували співробітники Нацполіції. Вони проігнорували цей інцидент та не намагалися втрутитись.

 

 

 
…

Представниця України у гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську депутат Ірина Геращенко закликала журналістів, що працюють у зоні конфлікту на Донбасі і потрапляли під обстріли, повідомити її про це. Цю інформацію, за словами Геращенко, вона спільно з Міністерством закордонних справ планує передати до Ради Європи та ОБСЄ.

«Я вважаю внесок українських військових журналістів у висвітлення російської агресії надзвичайним і ще не до кінця оціненим, я впевнена, що їх фото і відео будуть ще слугувати доказами в міжнародних судах під час наших позовів проти РФ. Але це неправильно, що й зараз на всіх міжнародних майданчиках ми не піднімаємо тему обстрілів журналістів, поранень і вбивств», – написала вона у Facebook.

За минулий рік дослідники Інституту масової інформації на неокупованій території України зафіксували 274 випадки порушень свободи слова (станом на 28 грудня 2017 року). Разом з окупованими Кримом (16) і територіями Донбасу (3) 2017-го року кількість порушень свободи слова склала 293 випадки, уточнили в ІМІ.

За даними дослідження, основними нападниками на журналістів і порушниками свободи слова у 2017 році були приватні особи (150 випадків), місцева влада (49 випадків), і правоохоронні органи (33 випадки).

На окупованих територіях Донецької і Луганської областей, а також в анексованому Росією Криму ІМІ вдалося зафіксувати менше випадків порушень свободи слова, ніж минулого року через обмежений доступ до цих територій.
…

Азербайджанський опозиційний журналіст Фікрат Гусейнов заявляє, що 5 березня його намагались викрасти у Києві з орендованої квартири. Це він підтвердив у коментарі Радіо Свобода.

Гусейнов зауважує, що помічав стеження за собою, і вважає, що його життя у небезпеці. Водночас, він зазначив, що до українських правоохоронців не звертався, оскільки переконаний, що ті хочуть його екстрадиції в Азербайджан.

Раніше сьогодні у коментарі «Центру інформації про права людини» Фікрат Гусейнов розповів, що до нього прийшли четверо чоловіків у цивільному, назвались представниками поліції, але не показали ніяких документів, і намагались його затримати нібито через розшук Інтерполом. При цьому, за словами журналіста, дехто з них говорив азербайджанською.

Радіо Свобода звернулося до Національної поліції по коментар і очікує на відповідь.

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявила, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 
…

Amnesty international вимагає ефективного розслідування щодо надмірного і невибіркового застосування сили представниками Нацполіції і Нацгвардії до мирних протестувальників і журналістів під час сутичок під Верховною Радою 3 березня. Відповідну заяву організація оприлюднила 5 березня на своєму сайті.

«Будь-яке застосування сили щодо мирних демонстрантів і журналістів, а також непропорційне застосування сили проти озброєних демонстрантів неприпустиме. У разі необхідності застосування сили, співробітники правоохоронних органів повинні діяти у чіткій відповідності до закону та міжнародних зобов’язань України в сфері прав людини. Зокрема, не застосовувати силу довільно та невибірково, та загалом обмежити застосування сили до необхідного мінімуму. Закон України забороняє працівникам поліції завдавати удари кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і у живіт», – наголошують правозахисники, зауваживши, що офіс омбудсмана повідомляв про щонайменше 19 людей з травмами голови внаслідок дій поліції.

3 березня в результаті розпилення газу із балончика постраждав журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко, який виконував свої професійні обов’язки під Верховною Радою в час, коли поліція неподалік проводила «слідчі дії» в наметовому містечку. Журналіст розповів, що у момент нападу знімав на відео ранкові події під парламентом в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. За словами журналіста, працівник поліції підійшов до нього зі спини і розпилив уміст балончика йому в обличчя. Після інциденту журналісту знадобилася медична допомога.

За даними Інституту масової інформації, крім журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка, під час «слідчих дій» під Верховною Радою постраждали також Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

У поліції заявили, що проведуть службову перевірку, а в столичній прокуратурі відкрили два кримінальних провадження – про можливе перевищення службових повноважень поліцейськими та про можливе перешкоджання поліцейським роботі журналіста Радіо Свобода.

Загалом після подій під Верховною Радою 3 березня, як повідомили в поліції, до лікарень звернулися 13 людей з числа тих, що були в наметовому містечку, і 7 працівників поліції. Загалом до відділків доставили 111 людей, більшість з яких пізніше відпустили.
…

Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» закликає владу України розслідувати заяви про напад поліцейських на журналістів, що висвітлювали протест у Києві на минулих вихідних, і покарати винних.

«Закликаємо українську поліцію поважати право журналістів висвітлювати політичні події без страху за свою безпеку», – заявила координатор програм КЗЖ для Європи і Центральної Азії Ніна Огнянова.

Вона додала, що українська влада розслідуванням нападу має «послати сильний сигнал про те, що підтримує і захищає вільну пресу».

3 березня в результаті розпилення газу із балончика постраждав журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко, який виконував свої професійні обов’язки під Верховною Радою в час, коли поліція неподалік проводила «слідчі дії» в наметовому містечку. Журналіст розповів, що у момент нападу знімав на відео ранкові події під парламентом в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. За словами журналіста, працівник поліції підійшов до нього зі спини і розпилив уміст балончика йому в обличчя. Після інциденту журналісту знадобилася медична допомога.

За даними Інституту масової інформації, крім журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка, під час «слідчих дій» під Верховною Радою постраждали також Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

У поліції заявили, що проведуть службову перевірку, а в столичній прокуратурі відкрили два кримінальних провадження – про можливе перевищення службових повноважень поліцейськими та про можливе перешкоджання поліцейським роботі журналіста Радіо Свобода.

Загалом після подій під Верховною Радою 3 березня, як повідомили в поліції, до лікарень звернулися 13 людей з числа тих, що були в наметовому містечку, і 7 працівників поліції. Загалом до відділків доставили 111 людей, більшість з яких відпустили.

 

 
…

Питання щодо вилучення імені азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова з переліку розшукуваних Інтерполом осіб не входить до компетенції Генеральної прокуратури України, заявили представники відомства у відповідь на запит Радіо Свобода.

За даними ГПУ, прокуратура Київщини проводить перевірку Гусейнова на запит щодо видачі цієї людини від Генеральної прокуратури Азербайджану. Генпрокуратура також підтвердила отримання від азербайджанських колег другого листа «із додатковими даними щодо вчинення Гусейновим Ф.Н. злочинів, за які запитується його видача».

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 

 
…

Щонайменше троє українських журналістів постраждали під час «слідчих дій» під Верховною Радою сьогодні, повідомили Радіо Свобода в Інституті масової інформації. Це – Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко розповів: у момент нападу знімав на відео ранкові події під будівлею Верховної Ради в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.

Сергій викликав поліцію і швидку, зараз перебуває у лікарні. На прибуття слідчо-оперативної групи журналіст чекав вже більш ніж півтори години. Каже: по телефону йому відповіли, що затримка може бути через погоду.

Богдан Кутєпов із Hromadske після інциденту написав у Facebook, що чоловік у чорному однострої із закритим обличчям вдарив його ногою і назвав «виродком».

Кореспондент видання Insider Владислав Красінський опублікував відео, на якому видно, як його виштовхують із території наметового містечка поліцейським щитом.

«Отримав стусанів від тактиків, була погроза застосування сльозогінного газу — поліцейський розмахував ним перед обличчям, одночасно виштовхуючи щитом за периметр наметового містечка. Це щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності, бо обидві руки в мене були зайняті камерою та телефоном, на який я записував відео, а на шиї висіла прес-карта, тобто переплутати мене з мітингувальником у цій ситуації було неможливо», – зазначив Красінський у коментарі Радіо Свобода. Водночас, за словами журналіста, заяву в поліцію він не писав.

У поліції, тим часом, ситуацію поки що не коментували.

За даними офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, під час сутичок біля Верховної Ради затримали 112 людей, а п’ятеро жителів наметового містечка та четверо співробітників правоохоронних органів –госпіталізовані. Поліція, однак, повідомляє про сімох постраждалих силовиків.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що слідчі працювали у рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві в грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та п’ять димових мін.
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив 1 березня, що військова прокуратура затримала на Київщині «земельних махінаторів».

«Затримані голова Поліської райдержадміністрації Київської області та його заступник, а також державний кадастровий реєстратор Держгеокадастру в Іванківському районі вимагали та отримали від голови правління однієї з місцевих громадських організацій хабар у розмірі 1,3 мільйона гривень за сприяння у передачі в оренду земельних ділянок площею близько 300 гектарів, розташованих в межах Поліського району Київської області. Вказані земельні ділянки (паї), належать або власникам, які офіційно померли та/або не мають спадкоємців, або особам, місцезнаходження яких наразі невідоме», – вказав Луценко у Facebook.

Генеральний прокурор вказує, що за два місяці 2018 року відбулося 1682 затримання корупціонерів «на гарячому».
…