Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір направив листа голові Державної думи Росії В’ячеславу Володимирову, закликавши російських парламентаріїв не схвалювати закон, в рамках якого статус «іноземних агентів» може бути присвоєно ЗМІ і фізичним особам.

«Законопроект є непропорційним втручанням в свободу вираження поглядів і свободу засобів масової інформації та може також здійснювати на них ефект сковування. Я сподіваюся, що депутати Держдуми не схвалять його», – сказав 26 січня Дезір.

Законопроект, зокрема, дозволяє блокувати доступ до інтернет-ресурсів без отримання судового рішення в тому випадку, якщо ці веб-платформи використовуються для поширення інформації «іноземними агентами».

«Блокування цілих веб-платформ без судового рішення або судового нагляду є непропорційним обмеженням свободи… в інтернеті і, зокрема, прав людини на доступ до інформації (за допомогою інтернету)», – заявив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

12 січня Державна дума схвалила в першому читанні законопроект, який дозволяє присвоїти статус «іноземних агентів» і фізичним особам.

5 грудня 2017 року Мін’юст Росії вніс до списку «іноземних агентів» Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, телеканал «Настоящее время», татаро-башкирську службу Радіо Свобода (AzatliqRadiosi), «Сибір.Реаліі», «Idel. реалії», Крим.Реалії.

Рішення обмежити роботу іноземних ЗМІ в Росії з’явилося після того, як телеканал RT, який фінансується урядом Росії, повідомив, що виконає вимоги американської влади про реєстрацію свого підрозділу в США як «іноземного агента».

Вашингтон вдався до такого кроку після того, як спецслужби США прийшли до висновку, що Кремль використовував державні ЗМІ, щоб спробувати вплинути на виборців США на торішніх президентських виборах. Москва це неодноразово заперечувала.

У Держдепартаменті США заявили, що закон про «іноземних агентів» в США істотно відрізняється від російського і ніяк не обмежує свободу інформації.
…

Засуджена за тяжкий корупційний злочин у справі про розкрадання 3 мільярдів гривень у податковій службі часів Віктора Януковича Тетяна Шкребко не була звільнена з роботи у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК), бо її керівництво не знало про існування обвинувального вироку щодо неї. Про це журналістам програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») повідомив керівник Департаменту організаційного та кадрового забезпечення апарату НАЗК Руслан Ковальов.

​«Інформація про визнання Шкребко Т.В. винною у вчиненні будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення відсутня», – йдеться у відповіді за його підписом.

Як вдалося з’ясувати журналістам, Тетяна Шкребко не тільки не була звільнена, але ще й упродовж 9 місяців пропрацювала в антикорупційному органі, перевіряючи майнові декларації високопосадовців. Це сталося попри те, що вона мала бути звільнена з посади після набрання вироком чинності згідно закону України «Про Державну службу».

«Закон чітко говорить, що особи, стосовно яких були вироки про визнання їх винуватими в умисному злочині, навіть не обов’язково корупційному, втрачають право на державну службу і мають бути звільнені протягом трьох днів після повідомлення про вирок. Тобто фактично вона не мала права працювати на посаді весь час після вироку», – зазначає юристка громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан.

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що вирок, яким Тетяна Шкребко обвинувачується одразу за трьома статтями Кримінального кодексу, був ухвалений ще 1 вересня 2016 року. За словами екс-керівниці Департаменту фінансового контролю НАЗК Ганни Соломатіної, про вирок щодо Шкребко у Нацагентстві знали. 

«Схемам» вдалося з’ясувати, що Тетяна Шкребко також не проходила жодної спецперевірки – ані перед першим призначенням, коли переводилася з попередньої роботи з Верховної Ради, ані коли очолила Перший (Київський) відділ у НАЗК, який перевіряє декларації топ-посадовців. 

У відповідь на запитання журналістів, чи проходила співробітниця антикорупційного агентства спецперевірку перед призначенням, у відомстві зазначили: «Шкребко Т.В. призначена на посаду керівника четвертого відділу (Південний регіон) Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя 27.05.2016 за переведенням з Апарату Верховної Ради України. (…) спеціальна перевірка не проводиться щодо претендентів, які перебувають на посадах (…) та призначаються в порядку переведення чи просування по службі».

Згодом Шкребко подалася на конкурс на посаду керівниці Першого (Київського) відділу в НАЗК. І також, згідно із законом «Про запобігання корупції» (ст. 56), мала би пройти спецперевірку. 

Але у НАЗК, з посиланням на закон України «Про Державну службу», пояснили, що співробітниця обійняла вищу посаду у порядку «просування державного службовця по службі», тому знову нібито не мусила проходити спецперевірку.

1 вересня 2016 року Печерський районний суд столиці засудив Тетяну Шкребко до 5 років позбавлення волі умовно без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна. Також суд визначив іспитовий строк в один рік, який вже сплив. Тепер, за словами юристів, Тетяна Шкребко не вважається судимою та може обіймати державні посади. Крім того, у рішенні суду, яке відсутнє у Державному реєстрі судових рішень, однак є в наявності у журналістів «Схем», йдеться про угоду, яку Шкребко уклала зі слідством.

Так, Тетяна Шкребко визнала свою винуватість у службовому підробленні та участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією екс-президента Віктора Януковича, екс-прем’єра Миколи Азарова, екс-очільника Міндоходів Олександра Клименка, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Таким чином учасники цієї злочинної організації у період з квітня 2012 до вересня 2013 років заволоділи коштами держбюджету на суму 3,16 мільярда гривень шляхом неправомірного отримання бюджетного відшкодування ПДВ. У цей період Шкребко обіймала посаду тимчасового виконувача обов’язків начальника ДПІ у Шевченківському районі Києва ДПС.

Також у травні 2017 року головний військовий прокурор і міністр внутрішніх справ України заявили про викриття мережі ухилення від сплати податків, заснованої податківцями в час правління екс-президента Віктора Януковича. Як повідомили Анатолій Матіос і Арсен Аваков, були проведені понад 450 обшуків у 15 областях і затримані 25 екс-керівників податкових органів у справі про завдання державі збитків у 97 мільярдів гривень. За словами силовиків, затриманих авіатранспортом доправляли до Києва. Відео цієї спецоперації продемонстрували у ЗМІ.
…

Критичні заяви Міжнародного валютного фонду та Світового банку з приводу президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд суперечать висновкам Венеціанської комісії, заявив в ефірі програми «Завтра», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «112 Україна», Георгій Вашадзе, радник глави Адміністрації президента з питань реформ, який серед інших працював над згаданим законопроектом.

«У мене складається враження, що ці документи склали місцеві офіси і хтось із впливових людей сприяв тому, щоб це було негативно. Але треба розуміти, що те, що ми сьогодні створюємо через Антикорупційний суд, є безпрецедентним у регіоні, адже повноваження вето матиме міжнародна спільнота, люди, які будуть призначатися міжнародними організаціями. Я думаю, зараз навпаки потрібно консолідуватися, якщо щось потрібно доробити, то ніхто ж не проти. Треба це довести до кінця і якомога швидше ухвалити закон», – сказав він.

Вашадзе також наголосив, що передбачається і четвертий компонент у боротьбі з корупцією – так зване «вікі-розслідування корупційних справ».

«Це дуже серйозно працює в Америці. Коли приватні детективи, громадсько активні детективи приєднуються. Не просто журналістське розслідування, а розслідування, фактично незалежне від державних структур. Цей четвертий компонент, думаю, обов’язково доведе боротьбу з корупцією в Україні до кінця», – додав Вашадзе.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

Зауваження МВФ та Світового банку стосуються процедури відбору суддів, положень закону, спрямованих, на їхню думку, на гальмування створення Антикорупційного суду, а також щодо юрисдикції суду. 

18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду.
…

У Києві відкрили 16 січня меморіальну дошку на честь Тараса Процюка, телеоператора агентства Reuters, який загинув у квітні 2003 року в Багдаді.

Розташована вона на будівлі на вулиці Хмельницького, у якій раніше діяв офіс агентства Reuters. Зараз тут перебуває лише інформаційне агентство «Укріфонрм».

Встановлення меморіальної дошки – це ініціатива колег та друзів Тараса Процюка. Її автор – скульптор Віктор Хоменко, який був добре знайомий із загиблим.

«Це відкриття мало бути 16 січня 2014 року, але всі напевно пам’ятають, що було: все це відклалося, далі почалася війна, і люди, які могли цим займатися, займалися іншими речами. Але може так і на краще, тому що сьогодні Тарасу виповнюється 50 років. У це неможливо повірити, тому що для нас він залишився 35-річним, таким, як він загинув», – розповів Радіо Свобода друг і колега Тараса Процюка Сергій Каразій.

Тарас Процюк загинув 8 квітня 2003 року, коли американські танкісти в Іраку обстріляли готель «Палестина» у Багдаді. У США тоді заявляли, що танкісти могли сприйняти за обстріл чи за дії коригувальника ворожого вогню відблиски з журналістських об’єктивів.

Журналіст і письменник Сергій Лойко в той день, коли загинув Тарас Процюк, працював поруч із ним. Вони перебували в одному готелі на різних поверхах.

«Я не знаю, як так сталося. Ми були в абсолютній безпеці в готелі «Палестина». Ми всі чекали того дня, коли американці увійдуть в місто, коли завершиться ця війна, настрій був якийсь піднесений. І ось американці увійшли, стояв цей танк, і Тарас години дві точно стояв, як мені розповіли, на балконі, прямо наді мною. Коли пролунав цей постріл, ми теж стояли на балкон,і і посипались частини балкону, захиталась вся будівля…», – згадує Лойко.

Свого часу США заявили, що в перебігу власного розслідування не виявили помилкових дій чи недбалості своїх військовослужбовців, які діяли відповідно до обставин.

Міжнародні журналістські організації розкритикували такі висновки американської влади. А Тараса Процюка в Україні посмертно нагородили орденом «За мужність».
…

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення пропонує законодавчо обмежити ведення телепрограм політиками.

«Надзвичайно важливою зміною в інформаційному просторі держави має стати законодавче обмеження на ведення програм і передач політичними діячами. Це явище сьогодні набуло великого розмаху – воно нівелює журналістику, відкидає ЗМІ України далеко за межі журналістських стандартів, якими керується медійна професія, й робить ефір місцем зведення політичних рахунків та пропагандистської боротьби», – йдеться у заяві регулятора.

У Нацраді наголошують, що це також суперечить нормам про поширення ЗМІ передвиборної агітації та політичної реклами.

Національна рада пропонує українському парламенту України врегулювати ці питання в якнайшвидший термін.

На деяких українських телеканалах політики є ведучими телепрограм. 
…